Скандал із "поверненням Закарпаття": відсутність реакції Угорщини викликає питання, — експерт
Сьогодні ультраправа та навіть неонацистська риторика все активніше проявляється в ЄС. Проте поки що її використовують для політичного шантажу, але від шантажу до конкретних дій лише один крок, зазначає аналітик Валерій Клочок.
Закиди лідера угорської ультраправої партії "Наша Батьківщина" Ласло Тороцкаї щодо вимог до України у випадку програшу війни РФ повернути Закарпаття можна вважати маргінальним жестом. Але уряд Угорщини й досі не прояснив, чи погоджується з такою позицією, і це викликає великі питання. Про це в інтерв'ю Фокусу зазначив керівник Центру громадської аналітики "Вежа", голова Благодійного фонду "Нова дорога" Валерій Клочок.
Він зазначає, що ця заява пролунала якраз напередодні візиту очільника закордонного відомства Угорщини до України, і на цей випад своїх ультраправих голова МЗС Угорщини Петер Сіярто жодним чином не прореагував. А ще цікаво, що подібні претензії заявили не лише угорці, а й румуни, каже аналітик.
"Хоча жодна з цих партій зараз не перебуває при владі й не спроможна впливати на рішення своїх урядів, але вже зараз подібними заявами ультраправі в Угорщині та Румунії формують громадську думку, — акцентує Валерій Клочок. — Це, із іншого боку, корисний інструмент для самої влади, щоб представляти подібну думку мешканців своїх держав на міжнародній арені".
Сучасні наративи тих самих ультраправих у Німеччині, які користуються підтримкою 20% населення, їхніх колег із Румунії чи Угорщині сьогодні звучать так: Німеччина — для німців, Румунія для — румунів, Угорщина — для угорців, каже аналітик. Це цілком руйнує всю ідею ЄС, що зародився в 1951 році як єдина платформа для економічного воз'єднання європейських країн за рахунок відкритості кордоні, мирного співіснування й іншого.
"Подібні заяви з боку ультраправих Угорщини та Румунії є своєрідним відгуком неонацизму, що зараз доволі сильно проявляється в Євросоюзі, — вважає експерт. — Особливо він проявляється на тлі виборів у Європарламент, що відбудуться в цьому році".
Валерій Клочок зазначає, що подібну риторику поки що використовують для політичного шантажу. Проте треба мати на увазі, що від маргінальних заяв, шантажу до конкретних кроків не так уже й далеко.
А ще експерт звертає увагу, що румунські ультраправі навіть готові вийти з НАТО. Важко собі уявити, що стало б з політичною кар'єрою такого лідера партії, наприклад, в Україні, яка буквально кров'ю заслуговує на право бути в Альянсі. А в Румунії ніхто навіть на це не прореагував, а значить, у фахівця виникає підозра, що влада зацікавлена в подібних висловлюваннях.
Раніше повідомлялось, що за словами глави МЗС України, усі, хто зазіхає на українську землю "обламають зуби". За словами Дмитра Кулеби, не всім хочеться, щоб між Києвом і Будапештом були добрі стосунки.