Кого начальник пошле. Чому тотальна мобілізація держслужбовців і силовиків породить корупцію у відомствах
Нова редакція законопроєкту про мобілізацію передбачає набір в армію чиновників і силовиків. Перших можна підготувати до служби, як звичайних цивільних, другі вже мають навички поводження зі зброєю. Але питання механізму роздавання квот на їх бронь у розмірі 50% відкрите. Фокус з'ясував, чи почнеться масова мобілізація працівників держсектору після ухвалення законопроєкту.
Кабінет Міністрів України подав до Верховної Ради нову версію законопроєкту про мобілізацію. Уряд залишив норму з "рівним військовим обліком для всіх": держслужбовців і силовиків хочуть позбавити гарантованої відстрочки від служби в ЗСУ.
Право на повну бронь можуть втратити працівники Бюро економічної безпеки (БЕБ), Державного бюро розслідувань (ДБР), Державної виконавчої служби, прокуратури, Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Служби судової охорони, патронатної служби та Національної поліції.
Стовідсоткова бронь належить лише топчиновникам, а держслужбовцям категорії "Б" і "В" — максимум 50% від числа всіх військовозобов'язаних. Забронювати можуть голів міських, селищних рад або територіальних громад.
Імовірно, влада демонструє українцям справедливість в умовах, коли одних громадян силоміць доставляють до військкоматів, а інші отримали "індульгенції" від призову. Зазначимо, що в новій редакції документа нічого не сказано про мобілізацію чинних співробітників СБУ і розвідорганів, які вийшли на пенсію. Чи підлягають вони призову, не відомо.
Практично всі працівники силових структур підходять для служби в піхоті, ними цілком можна комплектувати бойові частини для фронту, говорили раніше Фокусу військові експерти. Прокурори і поліцейські регулярно здають норми з фізичної підготовки, стрільби і проходять медкомісію. Базовий рівень їхньої готовності до військових умов явно кращий, ніж у будь-якого цивільного, мобілізованого на вулиці.
Корупція серед своїх. За якими критеріями держструктури пошлють людей на фронт?
Набір великої кількості держслужбовців в армію далеко не означає приплив якісних новобранців. Необхідно враховувати сукупність їхніх професійних функцій, щоб повністю не розвалити систему держуправління.
Поліцейських можна відправити на "нуль", оскільки вони вміють поводитися зі зброєю і у більшості є необхідний рівень фізпідготовки, вважає ветеран російсько-української війни, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.
Силовики можуть працювати в диверсійно-розвідувальних групах, їхні навички роботи зі злочинцями для цього знадобляться. Інший варіант — перевіряти документи на блокпостах, щоб цим не займалися військові. Інших держслужбовців краще використовувати на другій і третій лінії фронту, каже він Фокусу.
Часткове позбавлення броні працівників адміністрацій або міністерств таїть у собі корупційні ризики. Начальники відділів і заступники голів органів залишаться на місцях, а на інших будуть тиснути, погрожуючи "армійськими списками", вважає військовий.
Експерт вказує на відсутність механізму прорахунку зазначених 50% співробітників і хто в підсумку ухвалюватиме рішення про їхню мобілізацію.
"Якщо це зробить начальник структури чи поліцейського підрозділу, це все величезні можливості для корупції. Начальник вирішує, хто з його підлеглих піде на фронт: п'ять відправлять, п'ять залишать... Критерії оцінки відсутні. Доведеться стежити за кожною держструктурою, скільки людей подали на призов", — розповідає він.
Можливо, усі зазначені недоліки випишуть в остаточному варіанті законопроєкту про мобілізацію. Розділити навпіл усіх чиновників і силовиків вочевидь не вийде, адже там працюють жінки, подекуди й пенсіонери, які не потрапляють під критерії мобілізації.
"Наприклад, є 100 тисяч працівників і як бути? Залишити 50 тисяч, а решту 50 тисяч призвати? Треба розібратися, чи є серед них пенсіонери, жінки і хто за станом здоров'я не може служити", — пояснює Гетьман.
Як мотивувати держслужбовців воювати?
Відправлення на фронт невмотивованого бійця — не найкраще рішення для бойових підрозділів. Мобілізація поліцейських і держслужбовців, безумовно, дасть певний відсоток людей для ЗСУ, але серйозного приросту чекати не варто, вважає адвокат у сфері військового права Микола Максимов.
"Держслужба в Україні пов'язана з величезною бюрократією. Якщо половину працівників скоротити, як тоді вирішувати питання з отриманням довідок? Не уявляю, як працюватиме система. Влада намагається збільшити мобілізаційний ресурс, але іноді не враховуються інші важливі моменти", — пояснює юрист.
Максимов підкреслює ймовірність збільшення рівня злочинності в тилу як у воєнний, так і в повоєнний час. Тому треба бути обережним із відправленням поліцейських на фронт. Кількість українських силовиків не настільки велика. З розрахунку на чисельність населення країни, вона цілком корелює з європейськими країнами, додав він.
"У поліції набагато менше добровольців [для відправлення на фронт] стало. У Львівській та Закарпатській областях раніше йшли воювати через зарплату, а зараз тягнуть жереб. Розумієте, не ті суми платять. Стандартний найманець коштує 10 тисяч доларів на місяць. Можна було б набрати 100 тисяч осіб, на рік вийде 12 мільйонів доларів витрат. Цілком підйомна сума для Заходу", — підсумував Максимов.
Нагадаємо, у Росії вирішили відправити в тимчасово окуповані регіони України 35 тисяч росгвардійців. В українському Центрі національного спротиву вважають, що агресор так хоче забезпечити явку на майбутніх виборах президента РФ.
Фокус раніше писав, які категорії громадян отримають відстрочку від призову на військову службу в період мобілізації. До таких громадян входять абітурієнти професійної (професійно-технічної), професійної вищої та вищої освіти, а також студенти денної або дуальної форм навчання.