Розділи
Матеріали

Фронт як покарання? Чому співробітників СБУ, які стежили за Bihus, відправили на війну

Серафима Таран
Фото: Генштаб ЗСУ | Фото ілюстративне. На підготовку співробітників СБУ потрібно 10 років.

Лави ЗСУ поповнять співробітники СБУ, які встановили стеження за журналістами. На думку експертів, це поширена практика демократичних країн — співробітників спецслужб, які засвітилися в скандалах, відправляти в гарячі точки. Фокус з'ясував, чим саме вони займатимуться на фронті.

Співробітників СБУ, які встановили прослуховування за журналістами Bihus.Info, відправили в зону бойових дій. Так прессекретар Служби безпеки України Артем Дехтяренко відповів на інформаційний запит редакції.

"Зазначені у вашому запиті співробітники СБУ, згідно з наказом Голови Служби безпеки України, переміщені для виконання оперативно-бойових завдань на території Донецької та Луганської областей", — повідомив речник СБУ.

У Bihus.Info цікавилися долею співробітників Департаменту захисту національної державності СБУ Ігоря Кравченка, Євгена Коноваленка й Тараса Садовника. Також їм відомо, що обов'язки керівника ДЗНД СБУ замість звільненого Романа Семенченка виконує Андрій Іщук.

Виявлятимуть агентуру

"Чому на фронт відправили? Щоб вибити ґрунт з-під ніг. Слова "їх відправили на фронт" одразу всі зайві питання знімають", — каже Фокусу колишній співробітник СБУ Іван Ступак.

За словами експерта, силовики й так періодично їздять у відрядження в зону бойових дій, де займаються контррозвідувальною роботою. Тому з великою ймовірністю їх відправили виконувати їхні прямі обов'язки.

"Їх можна направити на передову, але це буде нераціонально. Держава витратила на підготовку таких співробітників приблизно десять років — п'ять років, щоб їх вивчити, і ще п'ять, щоб вони отримали досвід роботи. Тому на фронті вони не бігатимуть із автоматом, а займатимуться оперативною діяльністю — шукатимуть колаборантів, коригувальників вогню, зрадників", — додає експерт.

За словами ексспівробітника СБУ всередині організації, після скандалу зі стеженням за журналістами були серйозні розгляди. Ходила інформація, що підрозділ можуть розформувати. Ступак додає, що прослуховувати журналістів, лікарів, адвокатів і будь-яких інших людей у зв'язку з виконанням їхніх професійних обов'язків заборонено. Але якщо лікар у межах своєї роботи займається торгівлею органами, силовики можуть за рішенням суду встановити прослуховування.

"Я більш ніж упевнений, що й цього разу було рішення суду. Я його не бачив, але, виходячи з моєї практики, усередині структури нічого подібного просто так не роблять. Прослуховуванням займаються конкретні оперативники. Вони пальцем не поворухнуть без законного рішення. У мене був випадок, коли я отримав рішення суду й потрібно було написати заяву від руки [щоб почалася робота]. Їм [оперативникам] не сподобалося, що буква "а" [у заяві] була схожа на "о". Умовно, [написав] прізвище Зохарченко замість Захарченко. Відправили мене переписувати, щоб повністю збігалися прізвища з тими, що в рішенні суду. Тому незаконне прослуховування — це навряд чи. Можливо, воно було неетичним, несвоєчасним", — каже Ступак.

Фронт як покарання?

Інформація про те, що співробітників СБУ, які встановили стеження за журналістами, відправили на фронт, звучить як покарання. Однак, за словами політолога Ігоря Рейтеровича, подібна практика поширена, зокрема в багатьох демократичних країнах. Якщо представники спецслужб потрапляють у неоднозначні історії, але зберігають посади, їх відправляють або в гарячі точки, або в "поле" на оперативну роботу. У випадку з Україною гаряча точка або "поле" — це фронт.

"Думаю, СБУ треба було якось зам'яти історію. І хоча їхні співробітники начебто не вчинили нічого протизаконного, у будь-якому разі саме так цю історію спробували піднести, суспільний резонанс був. Рішення було ухвалено, щоб показати, що висновки зроблено, розгляди завершено. Із моральної точки зору схоже на покарання, але думаю, історію подадуть як власне бажання силовиків. Повідомлять, що вони добровільно вирушили на фронт, оскільки нічого протизаконного не вчинили, і готові далі служити країні", — зазначає в бесіді з Фокусом Рейтерович.

Експерт додає, що поїздка в зону бойових дій не повинна сприйматися в суспільстві як покарання, оскільки в країні триває війна, і всі, хто може бути корисним на фронті, перебувають там.

Нагадаємо, 16 січня в мережі з'явилося відео, на якому українські журналісти вживають заборонені речовини й домовляються про їх придбання. Згодом у Bihus.Info вийшло розслідування про те, що за ними стежили співробітники Департаменту захисту національної державності (ДЗНД) СБУ. За інформацією журналістів, групу очолював Ігор Кравченко, серед його підлеглих впізнали Євгена Коноваленка й Тараса Садовника.

Після скандалу до парламенту викликали голову СБУ Василя Малюка. Керівника ДЗНД звільнили. Малюк заявив, що за незаконні дії має бути покарання.