Розділи
Матеріали

"Вороги народу"? Дітей ухилянтів хочуть позбавити права вступати до ЗВО, що кажуть правозахисники

Тимур Савін
Фото: Владислав Мусієнко | Фото ілюстративне

Народні обранці пропонують нові покарання для ухилянтів, але, намагаючись знайти відповідні варіанти, озвучили версію з утиском прав дітей. Українські правозахисники побачили в цьому аналогію з поняттям "вороги народу" часів радянських репресій. Фокус з'ясував, як суспільство відреагує на резонансні ініціативи.

Українські нардепи озвучили резонансну ініціативу щодо обмеження прав чоловіків-ухилянтів. Дітям тих, хто уникає призову і відмовляється захищати країну на фронті, держава може відмовити в отриманні вищої освіти, вважає член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Вадим Івченко.

"Політичне керівництво пропонує: якщо ти не хочеш виконувати свій громадянський обов'язок, захищати батьківщину, не стоїш на військовому обліку, держава може тобі відмовляти в послугах. Наприклад: ти не будеш отримувати підтримку держави, твої діти не вступлять до ЗВО або ти сам не вступиш до ЗВО", — припускає нардеп.

У відповідь на заперечення про неконституційність ідеї, політик навів як приклад Ізраїль, де всі чоловіки перебувають на військовому обліку.

"А скажіть, чи це конституційно, коли ви маєте захищати свою державу, а ви не приходите до центрів комплектування, не оновлюєте свої дані і не стаєте на військовий облік? Усі чоловіки в Ізраїлі стоять на військовому обліку. І в нас теж усі мають стояти на обліку", — каже він.

А ось ідею блокування рахунків ухилянтів нардеп не підтримав. Залишити людину без грошей, щоб вона десь помирала — це неправильно, впевнений Івченко.

Після таких коментарів він пояснив в Facebook, що деякі "вирвані з контексту фрази" могли прозвучати неправильно. Головний акцент в інтерв'ю був на відповідності всіх норм закону про мобілізацію Конституції України.

"Що стосується навчання дітей. Я часто кажу, що війна йде, зокрема, і за краще суспільство для наших дітей. Не знаю жодного політика, який підніме руку на майбутнє нашої нації. Я прокоментував норму законопроєкту, до якої може бути включено відмову держави в оплаті деяких послуг особам, які не виконують свій громадянський обов'язок. Подібні обмеження можуть стосуватися різних сфер. Як приклад — відмова в оплаті за деякі напрямки бюджетної форми навчання дітей таких осіб", — уточнив він.

Відреагували на слова Івченка і його колеги по парламенту. Нардепка від "Слуга народу" і членкиня комітету Ради з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина повідомила, що ні в чинному законодавстві, ні в будь-яких законопроєктах немає норм щодо позбавлення дітей ухилянтів права на освіту.

"Наведені цитати — це його особисті роздуми на тему того, як держава може реагувати на факт ухилення від мобілізації... Така норма суперечила б і Конституції, і здоровому глузду", — зазначила вона.

Голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія підтвердив, що ніхто не збирався обмежувати дітей у праві на освіту.

"Таких планів у Верховної Ради немає, не було і не буде навіть у контексті змін правил мобілізації", — заявив він.

"Вороги народу": навіщо згадувати методи Йосипа Сталіна?

За радянських часів людей могли позбавляти деяких прав через їхню приналежність до певної соціальної групи, нагадує голова української Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров.

"Ініціативи позбавлення прав дітей за вчинки їхніх батьків явно проти здорового глузду. Якщо батько ухиляється від мобілізації, з'ясуйте, чому він так чинить. Може служити — нехай служить, а його син тут до чого? Не можна обмежувати людей у праві на освіту, тим паче приплітати сюди дітей", — пояснив правозахисник Фокусу.

Стаття 65-та першої конституції РРФСР містила спеціальну категорію "позбавленець", до неї входили жандарми, торговці, священнослужителі, члени небільшовицьких партій, душевнохворі та засуджені.

"Діти позбавленців не мали права здобувати вищу освіту. Представник українського парламенту фактично повторює політичні репресії найгірших часів", — додав Захаров.

Пригадується також визначення "ворог народу" від радянського диктатора Йосипа Сталіна. Цей статус дозволяв будь-які форми розправи з ідейними противниками, які заважали країні рухатися до "світлого комуністичного майбутнього".

Однак навіть радянський диктатор у грудні 1935 року на зустрічі передових комбайнерів із партійним керівництвом у Москві заявив: "Син за батька не відповідає". Так він відповів одному з молодих комбайнерів, який у своєму виступі сказав: "Хоча я і син куркуля, але я буду чесно боротися за справу робітників і селян і за побудову соціалізму".

Остання крапля? Як у суспільстві сприймуть утиск прав дітей

Свідоме ухилення громадян від виконання обов'язків із захисту країни можна сприймати по-різному, але зазіхання влади на права дітей викличе тільки негативне сприйняття, вважає український політолог Ігор Рейтерович.

"Україну ментально відрізняє від Росії більш ніжне ставлення до дітей. Усе, що з ними пов'язано, сприймається населенням дуже гостро. Скандальні висловлювання обговорюватимуться і вдарять насамперед по самих нардепах і відповідно вищим органам влади", — коментує політик Фокусу.

Варто підкреслити, що навіть у Росії, де депутати часто озвучують парадоксальні думки, ще не привертали до уваги дітей тих, хто не хоче служити в армії.

"Не знаю, що сталося з Івченком, я спостерігав його прямі ефіри, він цілком адекватний депутат. Може неправильно сформулював думку, адже такі висловлювання можуть поховати будь-які політичні перспективи нардепа і навіть його політсили", — підсумував експерт.

Стаття 63 Конституції України гарантує всім право на освіту. Юридичне управління Апарату Верховної Ради не пропустить такий законопроєкт, якщо раптом він з'явиться, коментує Фокусу адвокат у сфері військового права Олег Леонтьєв.

Якщо влада зобов'яже навчальні заклади будь-яких форм власності не приймати дітей ухилянтів на навчання, молоде покоління просто поїде вчитися за кордон, додав він.

Нагадаємо, у Мін'юсті України вже думають, як мобілізувати окремі категорії ув'язнених. Один із варіантів — набрати в армію майже 26 тисяч засуджених до довічного ув'язнення.

Фокус раніше повідомляв, що до нового законопроєкту про мобілізацію подали понад 1300 правок. Можливо, їх почнуть розглядати з 26 лютого.