Солдати сперечаються з командиром: до чого призведе критика керівництва ЗСУ під час війни
Бійці ЗСУ все частіше демонструють свою позицію, щодо того, що відбувається всередині Сил оборони України, вказуючи на слабку комунікацію між вищим керівництвом і командуванням на місцях. Фокус з'ясував, чи доречно під час війни критикувати дії керівництва та до чого це може призвести.
Нещодавно бійці 80-ї бригади ДШВ звернулися до Володимира Зеленського з проханням залишити на посаді комбрига Еміля Ішкула. Підлеглі записали відео на підтримку керівника, заявивши, що їхній комбриг "неугодний" для вищого керівництва ЗСУ, бо не боїться озвучувати проблемні питання та доповідати реальний стан справ і не займається замилюванням очей.
"Це командир, який детально планує всі операції. Адже для нього на першому місці — життя кожного з нас... Ми не розуміємо, чому командири, які користуються беззаперечним авторитетом серед особового складу, мають звитяжний бойовий шлях і досвід великої війни, — не згодні для вищого керівництва ЗСУ", — зазначили бійці бригади у своєму зверненні.
У відповідь на заяву військових, у пресслужбі десантно-штурмової бригади ЗСУ повідомили, що полковника Ішкулова Еміля Шамільйовича не збираються звільняти, а будуть підвищувати, оскільки він "дуже досвідчений кадровий бойовий офіцер".
Ліберальна модель в армії: чи може діяти під час війни
"Ліберальна модель в армії, я її так називаю, дуже потрібна. Річ у тім, що, на жаль, у нас немає системи ні сержантських комітетів, ні офіцерських зборів. Усю цю структуру комунікації так і не побудували в армії, а вона має бути. Бо це впливає на систему управління. Якщо командир не справляється, колектив має право висловити свою недовіру. І вище керівництво не повинно нікого прикривати. Як було з перевіркою 59-ї бригади, куди головком Сирський направив комісію. Вони не виявили порушень, а люди загинули, накази віддавалися", — говорить Фокусу полковник запасу ЗСУ Олег Жданов.
На думку політолога Ігоря Рейтеровича, критика в армії допустима, якщо не йдеться про деталі операцій, завдання та інші тактичні питання.
"Якщо йдеться про дії командирів, відсутність комунікації з командуванням, яке сидить хтозна-де і не володіє інформацією про реальну ситуацію на фронті та віддає накази, зважаючи на карти — зворотний зв'язок дуже важливий. І якщо виникають конфліктні ситуації, їх мають швидко розглядати, зокрема правоохоронні органи. Тоді в армії не буде хаосу, а навпаки покращиться якість виконання наказів", — міркує Рейтерович у бесіді з Фокусом.
Жданов додає, що за його професійним досвідом під час Афганської війни, офіцерські збори в частинах вирішували багато питань, починаючи від справедливого розподілу нагород, закінчуючи плануванням завдань.
"Людина, яку будь-якої миті можуть вбити, має розуміти, хто з нею піде на завдання, а також бути впевненою, що її відправляють не на мінні поля, стверджуючи, що все перевірено. А керівництво так часто й каже, що розвідку провели, а потім виявляється, що це не так. Тому бойове братерство має серйозний вплив на боєздатність частин. Коли командир користується авторитетом, у бригаді дисципліна і бойові дії ведуть хоч і з втратами, але не втрачаючи позицій і виконуючи накази. А коли командир сам по собі, а колектив сам по собі, на полі бою хаос", — додає експерт.
Солдатські та сержантські комітети: як можна змінити структуру армії
Жданов вважає, що організаційно-штабну структуру ЗСУ давно потрібно змінити. Про це, за словами експерта, говорив і колишній головком ЗСУ Валерій Залужний.
"Для цього потрібно десь 5 місяців, і президент Зеленський, призначаючи Сирського на посаду головкому, поставив перед ним завдання реформувати ЗСУ. І якби це сталося, не було б таких скандалів, які дуже погано впливають на боєздатність солдатів", — продовжує експерт.
За словами Жданова, у багатьох західних країнах зворотний зв'язок в армії дуже важливий. Наприклад, у деяких частинах є психологи, які мають право відсторонити від виконання обов'язків командира, якщо його підлеглі скаржаться на перевищення повноважень і неправомірні накази.
"Є система комітетів — солдатських, сержантських. Сенс такої моделі — поліпшити якість виконання наказів. Комітети можуть впливати на комунікацію. І якщо командир гальмує скарги підлеглих, вони можуть піти через сержантську вертикаль і будуть розглянуті на рівні бригади. Інший приклад — армією США фактично керують командири рот і батальйонів. Як це працює? Коли підрозділу ставлять завдання, командування на місцях проводить розвідку, вивчає противника і потім дає зворотний зв'язок — для виконання завдання потрібні такі-то ресурси, а полковники вже вирішують — направити ресурси або змінити завдання. І ця система змушує старших командирів ставити обґрунтовані завдання", — резюмує експерт.
Фокус раніше писав, як поліпшити ефективність командування і чому ця проблема спільна для армії.
Фокус також розповідав, чому генералів старого гарту звинувачують у невмінні вирішувати проблеми в армії.