БРІКС розширюється, підживлюючи амбіції Путіна: що було на саміті та чим це загрожує Заходу

На відкриття триденного саміту групи БРІКС, яка, за сподіваннями Кремля, має кинути виклик Заходу, зібралися два десятки світових лідерів. У France 24 наголосили, що ця зустріч — наймасштабніша у РФ із початку повномасштабної війни.

Саміт БРІКС 2024: які питання були на порядку денному

БРІКС — абревіатура основних членів групи: Бразилії, Росії, Індії, Китаю та Південної Африки. Однак президент РФ Володимир Путін розширив економічний союз, запросивши на зустріч інших своїх партнерів. Зокрема, до саміту виявила бажання долучитися Туреччина, яка одночасно є членом НАТО та підтримує зв’язки з Москвою. Також, як передавали в AP, офіційні заявки на членство подали Іран, Єгипет, Ефіопія, Об'єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія, Азербайджан і Малайзія.

У The Guardian інформували, що деякі країни ідею розширення групи БРІКС не оцінили. Зокрема, Бразилія наклала вето на членство Венесуели.

"Багато хто наполягає на поділі світу на друзів і ворогів. Але найбільш вразливі не зацікавлені в спрощених дихотоміях; чого вони хочуть — це багато їжі, гідної роботи та якісних загальнодоступних державних шкіл і лікарень", — заявив по відеозв’язку президент Бразилії Лула де Сільва.

Очікується, що до економічного союзу також долучаться Куба, Болівія, Таїланд, В’єтнам, Малайзія, Індонезія, Білорусь, Туреччина, Нігерія, Уганда, Казахстан і Узбекистан.

Серед основних питань — платіжна система під керівництвом БРІКС, яка має скласти конкуренцію SWIFT, та ескалація на Близькому Сході. Путін закликав створити альтернативну систему міжнародних платежів, яка могла б перешкодити США використовувати долар як політичну зброю. Однак із підсумкового комюніке зрозуміло, що він досяг незначного прогресу в цьому.

Очільник Кремля повідомив, що майже 95% торгівлі між Росією і Китаєм відбувається в місцевих валютах — рублях і юанях. Однак ідею дедоларизації світової економіки не розділяють Бразилія та Індія, яким не близька абсолютно прокитайська й антизахідна позиція.

На зустріч також, попри критику України, прибув генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш. Його прессекретар запевняв у тому, що західний представник не відступить від жодної з позицій щодо війни.

У The New York Times передали, що Путін заявив членам БРІКС про початок зрушення до "багатополярного світового порядку". Він переконаний, що "незворотний процес" вже триває.

У Reuters опублікували ключові пункти Казанської декларації, виданої групою БРІКС після саміту. Країни висловили "серйозну стурбованість" у зв’язку з погіршенням ситуації та гуманітарною кризою у Палестині. Ізраїль група звинуватила у тому, що наступ ЦАХАЛ "призвів до масових вбивств і поранень цивільних осіб".

Також у документі згадується "необхідність реформування поточної міжнародної фінансової архітектури" задля більшої інклюзивності та справедливості. Зазначається, що РФ ініціювала створення платформи для торгівлі зерном у межах БРІКС. Країни привітали використання місцевих валют та переваги "швидших, недорогих, ефективніших, прозоріших, безпечніших і інклюзивних транскордонних платіжних інструментів". Водночас у БРІКС визнали важливість "безперервного та продуктивного функціонування G20".

У виданні The Hindu повідомили, що прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді підтримав торгівлю у місцевих валютах та закликав більше країн використовувати платіжний інтерфейс UPI, розроблений Індією.

У росЗМІ "Лента.ру" опублікували фото Путіна з незвичайною банкнотою у руках. Виявилося, що "символічну купюру" БРІКС йому подарували під час саміту у Казані. Точно не відомо, хто з учасників зустрічі з російського боку її підготував.

У Кремлі повідомили, що банкнота "символізує спільну роботу, яка відбувається у межах БРІКС". Однак повідомляється, що Путіну ідея подарунка не сподобалася, хоча на кадрах він усміхається.

За даними медіа, Путін вважає, що говорити про єдину валюту БРІКС зарано. Водночас місцевий експерт Леонід Хазанов запевнив росіян, що вона змогла б потіснити долар на глобальному та регіональному грошових ринках.

Історична зустріч Моді з Сі та участь Ердогана

У The New York Times наголосили, що президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган був єдиним лідером країни НАТО, який взяв участь у саміті БРІКС. До Путіна він звернувся як до "дорогого друга".

У DW наголосили, що на саміті вперше відбулася особиста зустріч Моді та Сі після напруженості, яка виникла у 2020 році. Тоді внаслідок рукопашного бою у прикордонні загинули 20 індійських і четверо китайських солдатів. Після події обидві країни посилили спірний кордон військовими.

"Індійсько-китайські відносини важливі для народів наших країн, а також для регіонального та глобального миру та стабільності. Взаємна довіра, взаємна повага та взаємна чуйність керуватимуть двосторонніми відносинами", — заявив Моді після зустрічі з Сі.

"Дві сторони повинні зміцнювати комунікацію та співпрацю, у належний спосіб вирішувати розбіжності та реалізовувати мрії одна одної про розвиток", — сказав журналістам Сі.

Моді зазначив, що блок БРІКС — це "40% людства світу та близько 30% економіки".

"БРІКС багато чого досягла за останні два десятиліття. Я впевнений, що в найближчі часи ця організація стане більш ефективним засобом протидії глобальним викликам", — додав він.

У China Daily повідомили, що Сі мав "поглиблений обмін інформацією" зі світовими лідерами у межах саміту. З його слів, члени БРІКС повинні діяти як "охоронці спільної безпеки". Також Китай пообіцяв створити 10 закордонних навчальних центрів у країнах з групи.

Сі запевнив, що "глибока дружба" Китаю з Росією не зміниться і відповідальність двох країн "приносити користь світу" також. Він виступив за зміцнення зв’язків із РФ, сприяння "правильному погляду на історію Другої світової війни" та тверду підтримку міжнародної системи, орієнтованої на ООН.

"Ми повинні дотримуватися трьох ключових принципів: жодного розширення полів битв, жодної ескалації бойових дій, жодного розпалювання вогню та прагнути до швидкої деескалації ситуації", — сказав Сі щодо війни в Україні, як передали у Jakarta Globe.

Згадок України на саміті БРІКС 2024 уникали

У The Washington Post помітили, що на саміті БРІКС уваги війні в Україні приділялося мало, але вона все одно "нависла" над подією.

У Казанській декларації, яка зайняла 43 сторінки, Україну згадали лише один раз. Члени групи у своїх закликах до миру були "обережними та прохолодними". Виділилася лише Бразилія, яка прямо розкритикувала вторгнення ЗС РФ як "неприйнятне".

"Ми підтримуємо діалог і дипломатію, а не війну", — заявив також Моді.

Країни підтримали мирний план з шести пунктів, який закликає до деескалації, взаємної гуманітарної допомоги, мирної конференції, на яку мають прийти Росія та Україна, і заборони зброї масового знищення.

Члени бразильської делегації на умовах анонімності розповіли, що їхній уряд стурбований ескалацією в Україні та перетворенням конфлікту на глобальну війну. Однак один з чиновників зазначив, що змінити баланс у військовому полі нині неможливо і є "велика втома". Він спрогнозував зрушення після президентських виборів у США.

"Заклик до Росії повністю вийти, виплатити репарації, направити російських чиновників до кримінального суду — важко повірити, що росіяни приймуть щось із цього", — додав неназваний член делегації.

У The Guardian зазначили, що президент України Володимир Зеленський уже відкинув бразильську альтернативу власному мирному плану. Він переконаний, що це лише надасть Кремлю політичний простір для продовження війни.

Моді у виданні назвали "найпрямішим зі світових лідерів", адже він відкрито виступив за мир в Україні. Водночас китайський лідер Сі Цзіньпін обговорив війну з Путіним під час приватної зустрічі.

Відомо, що очільник Кремля зробив категоричну заяву про тимчасово окуповані території. Москва не збирається віддавати чотири області на сході, які вважає частиною РФ. Найімовірніше, йдеться про Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську області, які Кремль вже включив до складу своїх територій.

Професор Університету закордонних справ Китаю Лі Хайдун у коментарі Global Times повідомив, що країни БРІКС відіграють головну роль зв’язку та полегшення ситуації у вирішенні поточних криз безпеки.

Країни Глобального Півдня виставили партнерство Заходу, зокрема військову допомогу, як загострення. Водночас вони виступають за дипломатичний підхід та політичні рішення, тобто переговори.

Від саміту БРІКС виграли Путін та Ердоган

Експерти в оцінках значення саміту БРІКС 2024 для Кремля й Заходу дещо розійшлися. Одне зрозуміло точно — Путін показав, що має підтримку та можливість співпрацювати з іншими країнами попри розв’язану ним війну.

"Для Путіна це — можливість представити Росію як не ізольовану. Порядок денний БРІКС сам по собі досить поверхневий. Не так багато досягнуто. Але важлива чиста оптика і картинка", — наголосив директор Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Олександр Габуєв у коментарі NYT.

Зазначається, що візит такої кількості лідерів у Казань — також "перемога" для Кремля. Як і те, що саме у РФ вперше за понад п’ять років відбулась перша офіційна зустріч Сі та Моді.

"Він може собі це привласнити", — пояснив експерт.

На думку аналітиків, присутність Ердогана ілюструє його внутрішню боротьбу між прихильністю до Заходу і Сходу. Туреччина залишається стратегічним партнером в НАТО, але відмовилася долучитися до санкцій проти РФ та збільшила з нею торгівлю.

"Анкара вважає, що світовий порядок, очолюваний США, занепадає, і хоче вижити в багатополярному світі, стоячи ногою в кожному таборі. Вона хоче залишитися в НАТО і торгувати з БРІКС — і зараз світ настільки роздроблений, що вона може це робити", — пояснила співробітниця Інституту Брукінгса Аслі Айдінтасбас.

З її слів, і Туреччина, і Росія можуть багато отримати від зустрічей. Вона уточнила, що Ердоган і Путін "потрібні один одному" з різних причин і БРІКС — це хороше прикриття для двосторонніх переговорів.

Незалежний аналітик турецько-російських відносин Керім Хас припустив, що Туреччина шукає інвестицій від БРІКС для підтримки своєї економіки. За його оцінкою, коштів Заходу Ердогану недостатньо, тож лідер взявся за пошук інших інвесторів. Зокрема, йдеться про Китай та Індію. Окрім того, не виключено, що для турецького президента БРІКС став групою, яку тепер не можна ігнорувати.

"Це ніби є потяг, на який треба сісти. Якщо він запізниться, йому буде складніше стати членом", — уточнив експерт.

Айдінтасбас наголосила, що навіть у разі, якщо Туреччина не отримає запрошення на повноправне членство, Ердоган прагне достатньо "налякати" західних союзників.

"Ердоган хоче кращої геополітичної угоди із Заходом і БРІКС може стати корисним інструментом для цього", — додала вона.

У The Washington Post зауважили, що ризики приєднання до групи БРІКС, яка все більше очолює амбіції Росії та КНР покласти край глобальному домінуванню США, може стримати деякі країни. Зокрема, Казахстан вирішив утриматись від приєднання, його рішення також розділили Індонезія та Алжир. Аргентина відхилила запрошення, а Саудівська Аравія взяла участь в саміті, але членство поки що офіційно не оформила.

Хоча БРІКС привабливий для багатьох країн Глобального Півдня, але не всі члени економічного союзу підтримують антизахідну програму. Аналітики припустили, що Китай, Росія та Іран просувають такий курс, але Бразилія, Індія та Південна Африка прагнуть нейтрального підходу.

Водночас у Білому домі запевнили, що не бачать у саміті БРІКС загрози.

"Росія все більше ізольована на світовій арені. Це не викликає сумнівів", — наголосив речник Ради нацбезпеки Джон Кірбі.

В The Indian Express висловили іншу думку, оцінивши саміт як чітке повідомлення країн про бажання співпрацювати з Росією. Зазначається, що РФ все ще вважають привабливою через її стратегічне значення та як постачальника зброї та енергії.

Західні експерти відкидають групу БРІКС як занадто різноманітну, щоб бути узгодженою. Дійсно, її члени не мають спільної території або культури, і навіть їхні політичні режими відрізняються. Однак, за оцінкою ЗМІ, БРІКС став впливовим блоком у світовій політиці. Залишаючись економічною групою, він водночас не уникає пропаганди та своєї політики.

"Вона (група БРІКС. — Ред.) постійно порушувала питання про дискримінацію та ієрархію в міжнародній системі. Його члени відчувають невдоволення тим, що вони не представлені або недостатньо представлені в таких установах, як Рада безпеки ООН, МВФ і Світовий банк", — йдеться у матеріалі.

Повідомляється, що більшість нових членів БРІКС — це нафтовидобувні та ісламські держави Західної Азії та Африки. Очікується, що з ними економічний і політичний вплив БРІКС збільшиться.

Окрім того, в оновленому складі БРІКС представляє союз країн із найбільшим виробництвом та споживанням енергії. Це створює середовище для переговорів щодо енергетичних коридорів у майбутньому.

Проте у виданні згадали й про деякі "неприємності" внаслідок розширення групи. Зокрема, через велику кількість членів ухвалення рішень стане проблемою. У БРІКС панує принцип консенсусу, а його досягнення може стати нездійсненною місією.

Зазначається, що ідея єдиної валюти БРІКС навіть не обговорювалась під час саміту. Однак країни активно підтримали торгівлю в національних валютах. У присутності Моді редакція побачила підтвердження прихильності Індії як до групи, так і до самої Росії.

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський розкритикував членів БРІКС за розмови про "недопущення напруги", коли до лінії фронту наближаються північнокорейські бійці.