РФ почне бити по мостах у Києві: що насправді стоїть за "енергетичним перемир'ям"

Зранку 29 січня з'явилися повідомлення, що російське військове керівництво нібито ввело тимчасову заборону на удари по об'єктах інфраструктури України, зокрема енергетичних мереж та інших цивільних цілей. Цю інформацію поширили військові кореспонденти та Telegram-канали, цитуючи дані з російських джерел.

За даними цих повідомлень, обмеження мало набрати чинності о 7:00 за московським часом. Йдеться про заборону атак як на об'єкти в Києві та Київській області, так і по всій території України. Представники російських воєнкорів уточнюють, що йдеться про "енергетичне перемир'я", яке має припинити удари по інфраструктурних цілях.

Однак жодна зі сторін конфлікту — ані Міністерство оборони Росії, ані українські офіційні структури — не підтвердила цієї інформації станом на зараз. У Збройних силах України також повідомили Фокусу, що не мають підтвердження щодо введення подібного режиму.

Енергетичне перемир'я: чому про це заговорили без офіційних підтверджень

Військово-політичний аналітик Дмитро Снєгирьов звертає увагу, що так зване "енергетичне перемир'я" слід розглядати насамперед у політичному контексті. За його словами, сама поява подібних сигналів є індикатором договірної спроможності сторін і потенційної готовності до подальшого переговорного процесу.

"Енергетичне перемир'я — це не питання того, кому воно вигідніше, Україні чи Росії. Такі формулювання взагалі виглядають недипломатично. Йдеться про сигнал обох сторін щодо готовності домовлятися", — пояснює Фокусу експерт.

На думку Снєгирьова, поява інформації про можливу заборону ударів по енергетичній інфраструктурі не є випадковою. Вона виконує функцію своєрідного "зондування" — як громадської думки, так і позицій ключових учасників потенційного переговорного процесу: України, Росії та Сполучених Штатів. Йдеться про перевірку рівня довіри та реальної готовності сторін дотримуватися домовленостей.

Аналітик нагадує, що ці сигнали з'являються на тлі вкрай обмеженої публічної інформації про переговори, зокрема після контактів у Абу-Дабі. Показовим, за його словами, є сам перелік питань, які там обговорювалися: не окремі удари чи обмежені домовленості, а можливість повного припинення активної фази бойових дій та механізми верифікації порушень на лінії фронту.

"У цьому контексті енергетичне перемир'я — лише один із тестових елементів. Якщо воно працює, тоді з'являється сенс говорити про ширші домовленості. Якщо ні — жоден переговорний стіл не має змісту", — зазначає Снєгирьов.

Окрему увагу експерт приділяє причинам, через які Росія може бути зацікавлена у такому форматі домовленостей. За його оцінкою, удари по нафтопереробній, нафто- та газовидобувній інфраструктурі РФ завдали російській економіці прямих збитків на десятки мільярдів доларів. Дефіцит бюджету Росії сягнув рекордних показників, а зростання витрат і падіння доходів від експорту енергоносіїв створюють ризики соціальної нестабільності.

"Для Кремля критично небезпечні не самі удари, а їхні соціальні наслідки — дефіцит пального, зростання цін, напруга в регіонах. Саме цього найбільше боїться Путін", — підкреслює аналітик.

Водночас за словами Снєгирьова, Україна також перебуває під серйозним тиском внутрішніх викликів. Ситуація в енергетиці, а також у вугільній і газовидобувній галузях залишається критичною. Удари по об'єктах інфраструктури, зокрема по нафтотранспортних маршрутах, створюють ризики не лише для проходження опалювального сезону, а й для стабільності української економіки загалом.

Експерт робить висновок: енергетичне перемир'я є сигналом не слабкості, а зміни логіки протистояння.

"Факт того, що Росія готова обговорювати такі обмеження, означає одне: тактика енергетичного терору не спрацювала. Якщо це перемир'я буде дотримане, Москва втрачає один зі своїх ключових важелів тиску на Україну", — каже Снєгирьов.

За його словами, у такому разі йдеться про серйозний політичний, інформаційний і військовий виклик для Росії, який руйнує образ її "непоступливості" та демонструє, що попередні жорсткі наративи Кремля були радше елементом політичного блефу.

Енергетичне перемир'я на руку Росії: чим може обернутися пауза в ударах по енергооб'єктах

Аналітик групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко застерігає: навіть імітація "енергетичного перемир'я" не означає припинення атак по цивільних цілях. Відмова від ударів по енергетиці може бути компенсована обстрілами інших критично важливих об'єктів, що напряму впливають на життя цивільного населення.

Водночас Коваленко розглядає гіпотетичний сценарій, за якого Росія погоджується на короткострокове перемир'я — на місяць, два чи навіть три. На його думку, ключове питання полягає не в тривалості такої паузи, а в її наслідках для України.

"Уявімо, що протягом кількох місяців не буде ударів по нашій енергетичній інфраструктурі. Але водночас і Україна не зможе бити по території Росії — по НПЗ, об'єктах ВПК, енергетиці. А саме в цій площині ми сьогодні створюємо для РФ значно більшу загрозу, ніж вона для нас", — пояснює Фокусу експерт.

За словами Коваленка, Україна за роки війни адаптувалася до повітряного терору: і на рівні систем ППО, і на рівні суспільної стійкості. Натомість Росія виявилася вразливою до ударів по власній інфраструктурі. У 2024–2025 роках атаки по НПЗ, військових аеродромах, системах ППО та підприємствах ВПК, зокрема в Криму, Татарстані й Іжевську, суттєво підірвали її спроможності.

"Удари по виробництву дронів у Алабузі та по заводу "Купол" в Іжевську якщо не зупиняли, то серйозно гальмували випуск засобів терору", — зазначає аналітик.

Він попереджає: перемир'я дасть Росії час для відновлення та накопичення ресурсів. За його оцінками, РФ уже зараз здатна виробляти понад 100 ударних дронів на добу, а разом із дронами-приманками — до 200 одиниць щоденно. Це означає до 6 тисяч дронів на місяць і майже 40 тисяч за пів року.

"Через шість місяців такого "перемир'я" Росія може мати потенціал масованих атак у тисячу дронів на добу. Питання — чи зможе наша ППО ефективно протидіяти такій кількості", — підкреслює Коваленко.

На його думку, тимчасовий спокій у тилу може обернутися кратно більшими загрозами в майбутньому. Аналітик наголошує, що стратегічна мета Росії залишається незмінною — терор і знищення України як держави.

"Мир для Росії — це не кінець війни, а пауза для відновлення сил. І питання полягає в тому, чи потрібен нам такий "мир", після якого ми можемо не витримати ні в тилу, ні на фронті", — резюмує експерт.

За словами Коваленка, єдиною гарантією справедливого й тривалого миру залишається послідовне ослаблення військового потенціалу Росії, а не тимчасові домовленості, які працюють на користь агресора.

Якби було "перемир'я": чому РФ не перестане завдавати ударів по Україні

Військовий експерт Олег Жданов переконаний: навіть у разі так званого "енергетичного перемир'я" російські обстріли не припиняться — зміниться лише перелік цілей. За його словами, крім енергетики, Росія має широкий спектр об'єктів для ураження, зокрема транспортну та критичну інфраструктуру.

"Окрім енергетики, є мости, залізниця, логістичні вузли. Російські пропагандисти й зет-блогери неодноразово публічно ставили питання, чому в Києві досі цілі мости. Вони чудово розуміють, що мостів небагато і кожен із них має стратегічне значення", — зазначає Фокусу Жданов.

Експерт звертає увагу, що РФ активно нарощує технологічні можливості ударів, зокрема застосування дронів з онлайн-управлінням через супутниковий зв'язок і ретранслятори, зокрема розміщені на території Білорусі. Це, за його словами, суттєво розширює перелік потенційних цілей для атак.

На тлі поширення інформації про можливу "заборону" ударів по енергетиці Жданов застерігає від завищених очікувань у суспільстві.

"Навіть якщо припустити існування якогось енергетичного перемир'я, це зовсім не означає припинення обстрілів. Це дуже болюча тема, але ілюзії тут небезпечні", — наголошує експерт.

На його думку, Україна не зацікавлена в енергетичному перемир'ї, оскільки удари по енергетичній та паливній інфраструктурі РФ залишаються одним із ключових інструментів тиску на агресора.

"Це фактично єдиний ефективний важіль впливу на Росію. Балістичних можливостей у нас обмежено, і саме удари по паливно-енергетичному комплексу дають відчутний результат", — пояснює Жданов.

Він окремо підкреслює значення українських ракетних і дронових програм, зазначаючи, що навіть обмежена кількість високопотужних ударів завдає значно більшої шкоди, ніж масові атаки легкими дронами.

"Кілька ракет із бойовою частиною по 300 кілограмів — це принципово інший рівень руйнувань, ніж десятки дронів з меншою потужністю", — зазначає експерт.

Коментуючи дипломатичний трек, Жданов радить сприймати нинішні переговорні сигнали як політичну виставу, а не як реальний шлях до швидкого миру.

"Перемовний процес зараз — це радше театралізована демонстрація, зокрема для США. І Україна, і Росія показують, що "процес іде", але це не означає реальної готовності Кремля зупиняти війну", — вважає він.

За словами експерта, Росія не відмовляється від енергетичного терору як інструменту війни, адже енергетика тісно пов'язана з газо- та нафтопроводами, генерацією і паливною логістикою.

Нагадаємо, що у ніч на 27 січня росіяни атакували енергетичний об'єкт в Одесі, і як зауважують енергетики, на його ремонт піде багато часу, оскільки "руйнування колосальні".