Розділи
Матеріали

Холод, шквали й зливи: коли в Україну нарешті повернеться весняне тепло

Уляна Купновицька
Сильний вітер і різке похолодання накрили Україну | Фото: колаж Фокус

Цієї весни Україна дедалі частіше живе не за календарем, а за штормовими попередженнями. Сильний вітер, зливи та різке похолодання знову накрили країну, залишивши без світла сотні населених пунктів і пошкодивши будинки, авто та інфраструктуру. Подекуди негода призвела навіть до людських жертв. Фокус з'ясував, коли в Україну повернеться потепління.

Сильний вітер, зливи та грози знову нагадали українцям, наскільки небезпечною може бути негода навіть навесні. У кількох регіонах країни шквальні пориви ламали дерева, зривали дахи, пошкоджували автомобілі та залишали тисячі людей без світла. Подекуди стихія призвела і до трагічних наслідків — є загиблі та постраждалі.

Негода накрила країну: що відомо

Потужний циклон із сильним вітром, дощами та грозами охопив одразу кілька областей України. Найскладніша ситуація зафіксована у західних, центральних та північних регіонах. За даними рятувальників, через падіння дерев, обриви ліній електропередач і пошкодження інфраструктури без електропостачання залишилися сотні населених пунктів.

У Києві та області пориви вітру валили дерева просто на дороги та припарковані автомобілі. У Львівській, Тернопільській, Хмельницькій областях шквальний вітер пошкоджував покрівлі житлових будинків і адміністративних споруд. У деяких районах рух транспорту був ускладнений через повалені дерева та підтоплення.

Синоптики пояснюють: причиною став активний атмосферний фронт із різким перепадом температур і тиску. Саме такі умови провокують шквали, коли пориви можуть сягати 20–25 метрів за секунду, а іноді й більше.

Особливо небезпечними такі явища стають у містах, де старі дерева, рекламні конструкції та слабко укріплені дахи першими не витримують удару стихії.

Шквали, холод і прогноз на потепління: що кажуть синоптики

Синоптикиня Наталка Діденко пояснює: сильний вітер, який накрив Україну останніми днями, пов'язаний із проходженням холодного атмосферного фронту. Саме він спричинив різкий контраст між теплими та холодними повітряними масами, що й призвело до шквалів.

За її словами, сильним вважається вітер із поривами 12–14 метрів за секунду, а штормовий починається вже від 15 м/с. Саме такий вітер може завдавати реальних збитків — ламати дерева, зривати дахи та пошкоджувати автомобілі.

"Холодне повітря з півночі важке, воно буквально тисне на тепле повітря, яке підіймається вгору й чинить опір. У цій зоні контрасту й виникає сильний вітер. Фактично це боротьба двох різних повітряних мас", — пояснює Фокусу Діденко.

Синоптикиня наголошує, що сам по собі сильний вітер для України не є аномалією — такі явища трапляються досить часто саме під час проходження атмосферних фронтів. Найнебезпечнішими залишаються не стільки постійні потоки повітря, скільки раптові пориви, які важко точно спрогнозувати.

"Порив — це локальне й часто непередбачуване явище. В одному місці він може зламати дерево, а за кілька метрів поруч — ні. Саме такі мікропроцеси й створюють найбільшу небезпеку", — каже вона.

За прогнозами Діденко, сьогодні сильний вітер ще зберігатиметься, завтра також залишиться поривчаста погода, однак поступово ситуація почне стабілізуватися. Водночас українців більше хвилює не сам вітер, а затяжне похолодання.

За попередніми прогнозами, потепління в Україні очікується наприкінці цього тижня або на початку наступного. Орієнтовно більш комфортна весняна температура може повернутися вже з 4 травня, однак синоптикиня просить ставитися до цих прогнозів обережно, адже погодні моделі зараз дуже нестабільні.

Найгучніші буревії в Україні за останні роки

Україна вже не вперше переживає подібні стихійні удари.

Один із наймасштабніших буревіїв стався у червні 2020 року на заході країни. Тоді сильні дощі, шквали та паводки накрили Івано-Франківську, Чернівецьку, Львівську та Тернопільську області. За даними ДСНС, було підтоплено майже 14,5 тисячі будинків, загинули люди, а масштаби паводка називали найбільшими за останні десятиліття.

Також Державне агентство водних ресурсів зазначало, що збитки від паводків 2020 року оцінювалися у мільярди гривень, а в окремих районах масштаби підтоплення перевищували показники попередніх років.

У липні 2021 року Київ пережив потужну грозу зі шквальним вітром, коли за кілька годин місто буквально паралізувало. Дерева падали на автомобілі, підтоплювало вулиці, а рух транспорту був ускладнений.

У листопаді 2023 року південь України накрив так званий "шторм століття". Особливо постраждали Одеська, Миколаївська та Херсонська області. Сильний вітер із поривами понад 30 метрів за секунду, мокрий сніг і хуртовини паралізували траси, сотні автомобілів опинилися в снігових пастках, а тисячі людей залишилися без електрики.

Тоді рятувальникам довелося евакуйовувати людей із заметених доріг, а місцева влада закликала повністю відмовитися від поїздок через надзвичайно складні погодні умови.

Чи можна підготуватися до таких буревіїв

Повністю уникнути наслідків сильного вітру неможливо, однак зменшити ризики реально. Рятувальники радять під час штормового попередження не залишати автомобілі під деревами, не ходити поблизу старих конструкцій, рекламних щитів і ліній електропередач.

У приватному секторі важливо перевіряти кріплення дахів, прибирати з дворів предмети, які може підхопити вітер, а також мати запас води, ліхтарів і заряджених повербанків на випадок аварійних відключень.

Експерти наголошують: проблема не лише в погоді, а й у зношеній інфраструктурі. Старі дерева без догляду, аварійні дахи та слабкі електромережі роблять навіть звичайний буревій значно небезпечнішим.

Тому кожна нова негода стає не лише перевіркою для синоптиків, а й тестом для міст на готовність до кліматичних викликів, які вже стали частиною української реальності.

Раніше Фокус повідомляв, що синоптики попереджали про різке погіршення погодних умов. За прогнозами фахівців, у низці областей очікувалися дощі з грозами, градом та шквальним вітром.