Розділи
Матеріали

"Шахеди" з ураном: чи загрожує Україні нове радіоактивне забруднення

Уляна Купновицька
Уламки російського дрона після атаки на Чернігівщині, де виявили елементи зі збідненого урану | Фото: колаж Фокус

На уламках російського "Шахеда" після атаки на Чернігівщині виявили підвищений рівень радіації та елементи зі збідненого урану. Фокус з'ясував, чи може Росія перетворити атаки дронів на джерело небезпечного забруднення, наскільки ризикованими є такі уламки для людей та чому Кремль дістає зі складів ракети ще часів холодної війни.

Після атаки російського дрона на Чернігівщині СБУ виявила небезпечну знахідку — уламки ракети зі збідненим ураном. Йдеться про модифікований безпілотник "Герань-2", на який окупанти встановили ракету класу "повітря–повітря" Р-60. Під час радіаційної розвідки фахівці зафіксували підвищений рівень гамма-випромінювання, що суттєво перевищував природний фон.

Як повідомили у СБУ, уламки ракети знайшли поблизу селища Камка після атаки РФ у ніч на 7 квітня. Дослідження показали, що бойова частина містила елементи зі збідненого урану — зокрема ізотопи Уран-235 та Уран-238. Рівень випромінювання біля уламків сягав 12 мкЗв/год, що може становити загрозу для здоров'я людини.

За даними спецслужби, Росія використовує такі ракети для ураження української авіації, яка перехоплює ударні дрони під час масованих атак. Після виявлення небезпечних фрагментів співробітники СБУ, ДСНС та Сил оборони перевели бойову частину у безпечний стан та транспортували її до місця зберігання радіоактивних відходів.

У СБУ також наголосили, що найбільшу небезпеку становить радіоактивний пил, який може утворюватися після пошкодження або займання таких боєприпасів. Потрапляння частинок в організм через дихання чи контакт зі шкірою здатне завдати шкоди здоров'ю та довкіллю. Громадян закликали не наближатися до уламків дронів або ракет та одразу повідомляти про них екстрені служби.

За фактом використання небезпечних матеріалів слідчі СБУ відкрили кримінальне провадження за статтею про воєнні злочини.

Локальне забруднення, а не катастрофа: що відомо про уран в уламках РФ

Радіобіологиня Олена Паренюк пояснює: йдеться не про "радіоактивний дрон", а про стару радянську ракету Р-60М, яку росіяни просто прикріпили до "Шахеда". Саме в бойовій частині таких ракет, за даними відкритих джерел, використовувалися елементи зі збідненого урану.

За словами експертки, ракети Р-60М та Р-60МК ще з радянських часів мали стержні або сердечники зі збідненого урану. У деяких описах навіть вказується приблизна маса таких елементів — приблизно 1,6 кг. Водночас на самій бойовій частині був спеціальний знак "радіація".

Як зазначає Паренюк, вперше такі ракети на російських "Шахедах" українські військові виявили ще наприкінці минулого року. На її думку, це може свідчити про те, що РФ почала активно використовувати старі радянські запаси.

"З оптимістичного боку — можна сказати, що росіяни вже буквально вигрібають старі склади, бо в хід іде таке "старьйо". З песимістичного — ну, уран є уран”, — каже Фокусу експертка.

Водночас вона закликає не панікувати через сам факт виявлення збідненого урану. За словами радіобіологині, головна небезпека — це контакт з уламками та можливе утворення радіоактивного пилу після пошкодження бойової частини.

"Природний радіаційний фон становить приблизно 0,1–0,3 мкЗв, а біля уламків зафіксували до 12 мкЗв. Тобто рівень справді вищий за нормальний фон у десятки разів. Але це не означає автоматично катастрофу", — пояснює вона.

Паренюк радить українцям у жодному разі не наближатися до місць падіння дронів чи ракет, не торкатися уламків голими руками та одразу викликати ДСНС.

"Це — локальне забруднення. Якщо не контактувати з уламками, не вдихати пил і тим більше не тягнути це додому, то все має бути нормально", — наголошує експертка.

Вона також звертає увагу, що на опублікованих фото бойова частина ракети виглядає не повністю зруйнованою, а отже ризики поширення забруднення можуть бути мінімальними.

На думку радіобіологині, навіть якщо Росія продовжить використовувати такі ракети, це навряд чи призведе до масштабного підвищення радіаційного фону в Україні.

"Я не думаю, що в Росії настільки багато таких боєприпасів, щоб вони могли суттєво вплинути на загальний радіаційний фон країни", — резюмує вона.

Від холодної війни до "Шахедів": чому Росія досі використовує старі ракети зі збідненим ураном

Ракети Р-60, які сьогодні Росія встановлює на ударні дрони, розроблялися ще у 1970-х роках для радянських винищувачів МіГ та Су. Під час холодної війни вони вважалися одними з основних ракет ближнього повітряного бою в арсеналі СРСР та масово вироблялися для армії й експорту союзникам Москви.

Саме в той період у військовій промисловості різних країн активно почали використовувати й збіднений уран. Це не була "секретна технологія" лише СРСР чи Росії — елементи зі збідненого урану застосовували також США, Велика Британія та інші держави. Причина доволі прагматична: після збагачення урану для атомної енергетики та ядерної промисловості залишалися величезні обсяги так званого збідненого урану — матеріалу з нижчою радіоактивністю, але дуже високою щільністю.

Як пояснює Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), збіднений уран є побічним продуктом процесу збагачення урану. Через свої фізичні властивості він добре підходить для військових цілей — насамперед для бронебійних боєприпасів та елементів бойових частин ракет.

Фактично для армій це стало способом одночасно "утилізувати" відходи ядерної галузі та отримати дешевий матеріал для озброєння. Саме тому у 1970–1980-х роках елементи зі збідненого урану почали з'являтися у снарядах, авіаційних боєприпасах і деяких типах ракет, зокрема й радянських.

Після розпаду СРСР такі ракети десятиліттями лежали на складах, а тепер Росія дедалі активніше повертає їх у війну проти України.

На думку військових аналітиків, така практика може свідчити не лише про бажання посилити дрони, а й про спробу РФ максимально використовувати радянські запаси озброєння на тлі високих темпів витрати сучасних ракет.

Нагадаємо, раніше в уламках російських "Шахедів" почали знаходити капсули з отруйною речовиною CS. Цю хімічну сполуку використовують у сльозогінних засобах і боєприпасах, а її застосування як методу ведення війни заборонене міжнародними конвенціями. За високих концентрацій CS може спричиняти опіки, проблеми з диханням і становити загрозу для життя.

Також у 2022 році під час боїв поблизу Херсона російські військові застосовували отруйну речовину хлорпікрин. Українські військові заявляли, що окупанти скидали з дронів газові гранати К-51 із токсичною речовиною.