Європа проти українських чоловіків: чи зможуть країни ЄС позбавити їх тимчасового захисту

Останнім часом у Європі точиться бурхлива дискусія щодо того, як відправити назад до України чоловіків призовного віку, щоб поповнити лави ЗСУ. Єврокомісар з питань внутрішніх справ та міграції Магнус Бруннер офіційно заявив, що ЄС пропонує позбавити права на тимчасовий захист лише "осіб, які нещодавно прибули і яким не дозволено виїжджати з України у зв’язку з їхніми військовими зобов’язаннями". При цьому ті, хто вже отримав захист, збережуть його після продовження програми ще на один рік.

"Щоб зберегти надійність системи захисту та її відповідність законним потребам України, ми пропонуємо цілеспрямоване коригування. Наша пропозиція передбачає, що тимчасовий захист не надається особам, які щойно прибули і яким не дозволено виїжджати з України у зв’язку з їхніми військовими зобов’язаннями згідно з українським законодавством. Саме про це нас просила Україна, і саме це ми й робимо", — заявив Бруннер.

Водночас комісар Ради Європи з прав людини Майкл О'Флаерті днями заявив про "тривожну тенденцію" до скорочення підтримки українських біженців у Європі. За його словами, у низці європейських країн скорочуються програми соціальної допомоги, посилюється тиск з метою передчасного повернення українців на батьківщину, а також зростають антиукраїнські настрої. Він попередив, що такі заходи можуть залишити мільйони людей без захисту та підштовхнути їх до повернення в небезпечні умови.

О'Флаерті також вкотре висловив занепокоєння щодо планів обмежити доступ до тимчасового захисту для окремих категорій українців, зокрема чоловіків призовного віку та вихідців із регіонів, які деякі країни вважають безпечними. Він наголосив, що "жодна частина України наразі не може вважатися безпечною", а кількість жертв серед мирного населення у 2025 році досягла найвищого рівня з 2022 року. Комісар закликав європейські держави не скорочувати підтримку та зберегти тимчасовий захист для українців доти, доки не будуть створені умови для безпечного та гідного повернення.

Данія хоче вислати українців, а Угорщина має намір їх залишити

Як тільки почалися розмови про те, щоб посилити вимоги до українців, Данія заявила, що планує відмовити у наданні тимчасового захисту українським чоловікам віком від 23 до 60 років. Міністр з питань імміграції Мортен Бьодсков заявив, що Копенгаген підтримує Україну, однак правила отримання дозволу на проживання не повинні використовуватися для обходу мобілізаційних вимог. Згідно зі змінами, чоловіки призовного віку не зможуть отримати дозвіл на проживання в країні. При цьому близько 47,6 тисячі українців, які вже перебувають у Данії, збережуть право на перебування, а винятки зроблять для звільнених від служби. Рішення розкритикували в Раді Європи, вказавши на можливі ризики порушення прав людини.

А ось Угорщина виступила проти пропозиції Єврокомісії з наступного року не надавати тимчасовий захист українським чоловікам, які підлягають призову. Прем'єр-міністр Петер Мадьяр заявив, що Угорщина продовжуватиме надавати притулок "тим, хто приїжджає до країни, щоб уникнути призову".

Якщо це станеться — це буде дискримінація за статевою ознакою

Ідея вислати з ЄС українських чоловіків призовного віку — нереальна, вважає соціолог Юрій Гаврилечко, оскільки це порушує основоположні принципи європейського права щодо рівноправності та недопущення дискримінації за статевою ознакою. Для цього довелося б змінювати законодавство та руйнувати систему стримувань і противаг, на якій тримається Євросоюз.

"Наприклад, жінок ми залишаємо, а чоловіків — ні. Це одна з основ існування Євросоюзу. Якщо таке станеться, зруйнується вся система стримувань і противаг, заснована на толерантності та рівноправності. Якщо когось уже прийняли, а тепер хочуть вигнати за статевою ознакою за однакових умов — це пряме порушення основоположних принципів європейського права", — розповідає Фокусу Гаврилечко.

Якщо Данія спробує це зробити, то, за словами експерта, вона ризикує не лише отримати судові позови від кожного висланого, а й втратити власну репутацію, а також зіткнутися з конфліктами з іншими країнами ЄС, зокрема з Угорщиною, яка заявила, що не підтримає такі заходи.

"Чи готова Данія до виходу з Євросоюзу та до ізоляції від усіх інших? Можливо, вона готова залишитися без Гренландії? Якщо їй дозволено порушувати закон, то й до неї можна застосувати те саме", — наголошує експерт.

Міграційна політика ЄС не може діяти за принципом "вислати всіх" — для цього потрібно доводити нелегальність кожного конкретного випадку. І, на думку експерта, якщо Європа на прохання когось порушуватиме основи власної правової системи, то проіснує вона недовго. Особливо якщо кожен, кого вислатимуть лише тому, що він українець призовного віку, звернеться до суду.

"Хоча причину можна вигадати, але якщо просто спробують вислати без підстав — це порушення. Дотримання прав і рівність прав — це основа. Якщо права будуть лише у деяких, будь-яка держава рано чи пізно занепаде", — зазначає соціолог.

Суди стануть на бік українців, якщо їм відмовлять у тимчасовому захисті

За словами юриста Валентина Серкова, тимчасовий захист надається автоматично певним категоріям осіб на підставі рішення Ради ЄС. Директива про тимчасовий захист була розроблена для надання швидкої та ефективної допомоги особам, які рятуються від війни, без проведення індивідуальних процедур. Відмова у наданні такого захисту, що ґрунтується виключно на статі та віці, є вкрай сумнівною.

Тобто, якщо щось подібне трапиться, то такі справи можуть дійти аж до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Якщо суд визнає відмову дискримінаційною за ознакою статі та віку, це може створити прецедент і паралізувати роботу міграційних служб.

"Якщо висилка або відмова у наданні захисту будуть визнані незаконними, потерпілі зможуть вимагати матеріальної та моральної компенсації. Вже є прецеденти: естонський суд у 2023 році присудив компенсацію громадянину України за те, що влада незаконно повернула його до Росії замість надання тимчасового захисту", — підкреслює юрист.

Чехія вже систематично відмовляла українцям, які отримали захист в інших країнах ЄС. Після рішення Суду ЄС та понад 60 вердиктів чеського Верховного адміністративного суду ця практика була визнана незаконною. Наразі Єврокомісія розглядає можливість розпочати процедуру порушення проти Чехії.

Власне, експерти одностайні в одному: якщо ЄС запровадить якісь обмеження для українців, це не означає, що люди одразу повернуться в Україну, а силою їх не виженуть. Зате вони можуть виїхати в будь-яку іншу країну. Крім ЄС, є де жити й працювати.

Нагадаємо, Європа готується до нових правил для українців, які виїхали за кордон після початку повномасштабної війни. Хоча тимчасовий захист у ЄС продовжили до березня 2027 року, у Брюсселі вже говорять про необхідність нової моделі перебування. Водночас деякі країни, зокрема Польща та Норвегія, вже посилюють правила проживання для біженців.

Водночас комісар Ради Європи з прав людини Майкл О'Флаерті заявив, що автоматична відмова у захисті українських чоловіків призовного віку може суперечити міжнародному праву. За його словами, кожен випадок слід розглядати індивідуально.