Європа без США, Україна без НАТО: чому Білий дім призупинив найгучніше рішення Трампа

The Wall Street Journal повідомив, що міністр оборони США Піт Гегсет у червні планував оголосити союзникам по НАТО про значне скорочення американської військової присутності в Європі. Однак цей план не було реалізовано. За даними видання, його заблокували держсекретар Марко Рубіо та інші високопоставлені чиновники адміністрації Дональда Трампа. Натомість було ухвалено рішення провести шестимісячний перегляд розміщення американських військ у Європі.

Це перший сигнал про те, що всередині адміністрації Трампа немає єдиного бачення майбутньої ролі США у європейській безпеці. Якщо частина команди виступає за швидке скорочення американської присутності, а інша — фактично блокує такі кроки, виникає питання, якою буде довгострокова політика Вашингтона щодо НАТО, стримування Росії та підтримки України.

Для України це надзвичайно важливо, адже американська військова присутність у Європі є одним із ключових елементів безпеки східного флангу НАТО та логістики допомоги Києву.

Трамп навмисно зволікає, погрожуючи піти у відставку

По суті, як зазначає у коментарі Фокусу військовий експерт Олег Жданов, США й раніше планували скорочення контингенту, але, можливо, не в таких масштабах. Однак Дональд Трамп почав шантажувати Європу питанням безпеки, заявляючи, що вона не в змозі захистити себе, а Америка за свої гроші її захищати не буде. І заявив, що виводить війська. Але йдеться про виведення контингентів з Німеччини та інших країн, а не з Польщі, де, навпаки, розгортається ціла американська дивізія і будується велика військова база вартістю 2,5 мільярда доларів. Однак, виводячи контингенти з Європи, Сполучені Штати втрачають контроль над самою Європою.

"Європа стає більш самостійною, більш незалежною від США. Тим більше, що Емманюель Макрон очолив цей рух: вони нарешті взяли до рук Статут Євросоюзу, уважно його прочитали, а там один із головних розділів — створення Об’єднаних сил безпеки в Європі. Це прописано законодавчо в ЄС, про що вони й оголосили. І тоді діпстейт, "глибинна держава", проти якої завзято бореться Трамп, вступила в гру. Бачите, Європа, як виявилося, не так вже й сильно залежить від США", — підкреслює військовий експерт.

До того ж Європа не втрутилася в ситуацію в Ормузькій протоці, оскільки там вона закуповує майже 5% нафти та приблизно 8–10% газу. Так, Трамп зараз продає їм свій скраплений газ замість російського, але американську нафту він не зміг їм продати. Однак Європа може відмовитися й від американського газу. Тому триває внутрішня боротьба — хто кого переграє.

Якщо США підуть з Європи, це жодним чином не позначиться на Україні, вважає Жданов. Це США багато втратять, а точніше — вже втратили оборонні замовлення на мільярди.

"Ми переорієнтовуємося переважно на Європу. І Європа, як ви бачите з її заяв, заявляє, що розгортає військово-промисловий комплекс, нарощує виробництво. До речі, Рютте ввічливо сказав: "Ні-ні-ні, ми з Америкою будемо дружити, все буде добре, будемо домовлятися, покращувати відносини". А насправді європейські країни скоротили оборонні замовлення для американського ВПК на 300 мільярдів доларів. Це сталося після цих подій. І зараз ці 300 млрд підуть на оборонні замовлення європейському ВПК", — зазначив експерт.

Але й сам Трамп тягне час, погрожує піти, але не йде. За пів року може багато чого змінитися, і все може перевернутися з ніг на голову. А Україні Європа потрібна як система колективної безпеки. У американців, окрім НАТО, є ще 17 країн-союзників — прямих союзників, і вони виконують зобов’язання, як в Ізраїлі, постачають озброєння. Україна ж цей момент упустила і не стала його розвивати.

"А Європа — наш найближчий сусід, без неї ми нікуди не дінемося, самотужки ми не встоїмо проти Російської Федерації. Тому Європа нам потрібна саме як система колективної безпеки", — вважає експерт.

Європа віддаляється від Америки

Очевидно, як підкреслює політолог Руслан Бортник, між адміністрацією Трампа та європейськими лідерами існує певна криза щодо гарантування безпеки європейського континенту та американської присутності. Ця криза пройшла кілька етапів. Спочатку це була дуже жорстка дискусія щодо підвищення видатків на оборону до 5% ВВП кожної з європейських країн. Ця дискусія розпочалася у гострій формі у 2025 році. Трамп змусив Європу взяти на себе ці зобов’язання навіть у той період, коли більшість європейських країн ледь досягли показника 2% ВВП. До речі, найбільшою країною, яка найменше інвестує в оборону в Європі, є Іспанія — також один із найбільших публічних супротивників адміністрації Трампа сьогодні. Але дискусія про 5% ВВП — це виділення додаткових коштів, значна частина яких, слід розуміти, мала піти на закупівлю американських озброєнь і фактично на інвестиції у військово-промисловий комплекс.

Потім було ще кілька криз, пов’язаних із тим, що європейці хотіли, щоб США активніше протидіяли Росії у військовому плані, а США відмовлялися від будь-яких моделей або участі в моделях, які могли б призвести до прямого зіткнення з Росією.

Ну і останнє — це війна на Близькому Сході, коли європейські союзники США відмовили їм у підтримці, хоча й надавали свою інфраструктуру, але не всю. І відмовили у військовій підтримці — тобто не виділили свою авіацію та флот для бойових дій проти Ірану. І це ще більше загострило ставлення Трампа до Європи.

"Тому зараз, незважаючи на відсутність формального розриву відносин, у США не ведеться серйозної дискусії щодо виходу з НАТО або повного виведення своїх військ з Європи. США чудово розуміють, що вихід із НАТО або виведення військ з Європи призведе до катастрофічного падіння їхнього впливу на європейському континенті. А це не в інтересах США, з огляду на те, що Європа перетворилася на один із ключових ринків для американської зброї, американської енергетики, скрапленого газу та всього іншого. Тому США на це не йдуть", — каже Фокусу Бортник.

Але всередині відбуваються два процеси. По-перше, триває перегрупування військ. У деяких країнах, які, на думку Трампа, є недружніми до нього, чисельність американських військ зменшується. Водночас, наприклад, у Польщі чисельність буде зростати.

"Триває перегрупування. Це перший процес. А другий процес — це, по суті, неформальне скасування американських гарантій безпеки для європейських країн. Адже коли Європа сьогодні говорить про можливу війну з Росією, США дають чітко зрозуміти, що вони в неї не втягуватимуться — тобто не захищатимуть своїх союзників по НАТО. Це другий процес. А третій — технологічне переорієнтування: найсучасніші озброєння, ключові постачання перенаправляються на Близький Схід", — зазначає політолог.

До виборів у США буде затишшя

Усе, що відбувається, послаблює позицію України, адже НАТО — це на 70% США. Україна в цій ситуації не може покладатися на НАТО.

"Ми бачимо, що НАТО не готове надавати Україні жодних гарантій безпеки, а тим більше посилювати їх. Через це ми були змушені формувати тимчасові ситуативні альянси, наприклад, коаліцію охочих, формати NORDIC, північні альянси, ситуативні об’єднання країн, які нам допомагають. НАТО як точка опори для нас зараз зникла. Крім того, припинено будь-яку інтеграцію України в НАТО, знято з порядку денного питання про вступ України до НАТО. А Європа сьогодні не до кінця суверенна, не може повноцінно убезпечити себе, оскільки немає адекватного ядерного потенціалу, адекватного російському, немає тих технологічних засобів — ракетної розвідки, особливо супутникової розвідки, — тому вона не може повноцінно компенсувати зменшення американської присутності", — констатує Бортник.

Загалом, на думку політолога, попри зусилля європейських еліт, європейська безпека сьогодні перебуває у найбільш вразливому становищі після Другої світової війни. Для України це критично: ключові союзники, але недостатньо сильна Європа, яка самостійно не може втримати Росію в рівновазі, не може надати Україні достатньої допомоги — ані у військово-політичному плані, ані у вигляді повноцінних гарантій безпеки.

Але за шість місяців, які США виділили на ухвалення остаточного рішення, багато чого може змінитися.

"Вони планують ухвалити рішення після проміжних виборів у США. Сьогодні всі очікують на проміжні вибори до Конгресу. Якщо демократи виграють хоча б одну з палат парламенту, то очевидно, що вони спробують знову повернути курс США на співпрацю з Європою та на посилення підтримки України. Звісно, якщо вибори виявляться невдалими для демократів — тобто республіканці збережуть свою більшість, хоча це менш імовірно, — то збереження цієї політики демонстративного ігнорування з боку США варто очікувати до кінця президентського терміну Трампа, тобто до 2029 року", — вважає політолог.

Нагадаємо, 18 червня міністр оборони США оголосив про новий перегляд розміщення американських військ у Європі та пригрозив призупинити виплату частини внесків США до НАТО, якщо союзники, які користуються перевагами програми, не виконають своїх зобов’язань щодо витрат на оборону.

Також раніше повідомлялося, що адміністрація президента США Дональда Трампа планує скоротити резерв військових ресурсів, які США могли б задіяти для надання допомоги європейським країнам альянсу в разі серйозної кризи або нападу.