Українці вийшли за Федорова: чи відіграє Зеленський скандальну відставку назад
Звільнення Михайла Федорова обернулося для Банкової несподіваною політичною кризою: по всій Україні прокотилися акції протесту, парламент не проголосував за нового міністра оборони, а Ігор Клименко в останній момент відмовився від призначення. Чи зможе Зеленський скасувати це рішення і чи стане відставка початком самостійної політичної кар'єри Федорова — розбирався Фокус.
16 липня у всіх великих містах України відбулися акції на підтримку звільненого з посади міністра оборони Михайла Федорова. Наймасштабніший мітинг на його підтримку пройшов на площі Івана Франка в Києві. Протести, заплановані напередодні, відбулися. Люди вийшли з плакатами на площі не тільки в столиці, а й у Львові, Одесі, Дніпрі та інших містах. І чи то завдяки протестам, чи то депутати вирішили зайняти вичікувальну позицію, але голосування за нового міністра оборони не відбулося. Та й кандидат на цю посаду Ігор Клименко нібито відмовився в останній момент переходити з МВС до Міноборони. Інтригою залишається те, як зараз вийти з цієї ситуації.
Михайла Федорова вирішили замінити на посаді міністра оборони головою МВС Ігорем Клименком через розбіжності з головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським щодо підходів до ведення війни. За даними ЗМІ, Володимир Зеленський дав зрозуміти, що нове керівництво допоможе покращити ситуацію з мобілізацією.
На брифінгу 16 липня Федоров повідомив, що пропонував президенту замінити головнокомандувача Сирського та начальника Генштабу Гнатова, "якщо ми хочемо перемогти ворога асиметрично, з мінімальними втратами". А також пропонував призначати сильних лідерів на чолі бригад.
Федоров заявив, що Сирський "плете інтриги". За його словами, головнокомандувач блокував його ініціативи як міністра оборони, підозрював, що медіакомпанії виконують замовлення на його адресу, але не говорив відкрито про свої міркування.
Західні ЗМІ не залишилися осторонь від звільнення Федорова з посади міністра оборони, яке вони вважають несправедливим.
The Wall Street Journal порушує питання, чи зможуть прихильники Федорова організувати достатньо масштабні протести, а західні союзники — чи зможуть чинити тиск на Зеленського, щоб він переглянув своє рішення. Газета нагадує, що минулого року президент уже був змушений відмовитися від обмеження повноважень незалежних антикорупційних органів після вуличних протестів і тиску з боку західних партнерів.
Видання Financial Times розкритикувало кадрове рішення Зеленського, поставивши під сумнів його політичну доцільність. Керівник українського бюро FT Крістофер Міллер також повідомив, що "настрої в українському парламенті похмурі".
Французька газета Le Monde пише, що Зеленський своїм рішенням звільнити "надзвичайно популярного" міністра "викликав обурення серед українських політиків, військових та громадян" і "опинився перед обличчям соціальних мереж та вулиці, як і рівно рік тому, коли він намагався послабити антикорупційний закон". Також проводиться паралель, що резонанс від цієї відставки подібний до того, який був після звільнення Залужного.
Крім того, після відсторонення Федорова рапорт про відставку подав заступник командувача Повітряних сил ЗСУ Павло Єлізаров (позивний "Лазар"). Як зазначив полковник, відсторонення Федорова — це велике зло для обороноздатності країни.
Відставка Федорова: півроку на посаді без реформ, але з успіхами у виробництві дронів
Збіг чи ні, але на посаді міністра оборони Федоров замінив Дениса Шмигаля, який на цій посаді пробув також півроку. На початку січня 2026 року Рада проголосувала за його призначення. Федоров став наймолодшим міністром оборони за всю історію країни — на момент призначення йому було всього 34 роки. Хоча в Кабміні він працював уже не перший рік — обіймав посаду першого віце-прем’єр-міністра — міністра цифрової трансформації.
Серед пріоритетів на новій посаді він пообіцяв вирішити "проблему ТЦК" після комплексного аудиту, запропонувавши системне рішення, яке збереже обороноздатність країни. Вирішити питання з розшуком майже 2 млн українців, які ухиляються від служби, та повернути бійців, які пішли в СЗЧ.
Також Федоров пообіцяв забезпечити всі бригади дронами, змінити систему підготовки військових, створити артилерійські боєприпаси з лазерним наведенням (аналог російського "Краснополя") та розробити власну версію російського дрона "Молнія".
І, як зазначають експерти, Федоров повністю провалив реформу ТЦК: "бусифікація" не тільки залишилася, а й навіть посилилася. З СЗЧ теж не вдалося вирішити питання, як і з демобілізацією, на яку військовослужбовці чекають ще з 2022 року. Але ось дронів стали випускати набагато більше, особливо далекобійних — це факт. І Starlink став працювати тільки для української армії.
Але, судячи із заяви самого Федорова, саме провал мобілізації все ж став причиною його звільнення.
Новий міністр оборони? Шанс все виправити ще залишається
Як підкреслює у коментарі Фокусу політолог Олег Постернак, Федорову не дали часу завершити розпочате. Адже реформи ТЦК не проводилися 4,5 року, тому вимагати за 6 місяців дива — в принципі не зовсім справедливо. Взагалі ефективність чиновника вимірюється за двома термінами: 100 днів і рік.
"Оборона — це складна сфера, найбільші бюджети, найбільша відповідальність, тому, мабуть, саме тут прискіпливість має бути цілком виправданою. Проте Федоров не ігнорував цю проблему, він, навпаки, інтегрувався в неї, проводив відповідні консультації зі стейкхолдерами, намагався запропонувати максимально зручний варіант і для суспільства, і для інтересів оборони. Зрозуміло, що генералітету це не дуже подобається", — зазначає політолог.
З одного боку, за словами Постернака, значна підтримка Федорова з боку суспільства може спричинити ще більшу заздрість у, скажімо так, кулуарних колах. І це, безперечно, стане ще сильнішим сигналом про розмежування з Федоровим. Адже досі незрозуміло, чи залишається він взагалі в команді президента, оскільки ніхто йому поки що не запропонував жодної посади — можливо, це рішення поки що лише у стадії проекту.
З іншого боку, масштаб протесту — а він справді не відповідає навіть торішнім протестам проти обмеження незалежності НАБУ та САП, оскільки стосується конкретної особи, до того ж відомої та впливової, — теоретично може стати сигналом для Банкової, що ці дії, можливо, є абсолютно несправедливими або можуть становити ризик для рейтингу підтримки та довіри до президента України.
"Акції протесту — це ініціатива певної частини суспільства, а не Федорова. Це не він керує цими мітингами. Це бажання людей організуватися й вийти на вулиці, щоб висловити свою думку. В принципі, протест минулого року формувався точно так само, хоча тоді був інший привід. Але так, можливо, є певна координація з боку громадських структур, які близькі до Федорова, я не виключаю. Але це норма", — підкреслює політолог.
Якщо знайдуться люди, які донесуть до президента таку реальність, то, в принципі, шанс ще залишається, впевнений політолог. І залишається ще думка парламенту, адже парламент може не підтримати Клименка на посаді міністра оборони. Імовірність того, що так і станеться, є високою, і навіть не через протести, вважає політолог.
"Масштаб особистості Клименка, можливо, не відповідає очікуванням щодо посади міністра оборони. Можливо, він нормальний, хороший міністр внутрішніх справ, цього ніхто не заперечує, але ми маємо розуміти, що в суспільстві сформувалася думка, що майбутнє війни та успіх України — у технологічній перевазі. Федоров — це й є технологічна перевага, і цей образ, і це сприйняття будуть надзвичайно актуальними та тривалий час гратимуть на користь Федорова", — підкреслює Постернак.
Чому конфлікт Федоров-Сирський був очікуваним
На думку військового експерта, офіцера ЗСУ Дениса Ярославського, фізично неможливо за півроку приступити до роботи в новому відомстві й щось кардинально змінити.
"Федоров намагався щось зробити, але за шість місяців його роботу навіть оцінити неможливо — це занадто мало. Тому звільнення з посади абсолютно не пов’язане з його реальною роботою", — каже Фокусу офіцер ЗСУ.
Що стосується того, що Федоров не зміг знайти спільної мови з Сирським, що й стало причиною його звільнення, то між командувачем і міністром оборони справді існує велика часова різниця — ціле покоління.
"Різниця в поглядах, швидкості мислення та напрямку розвитку може бути різною. Але, знову ж таки, я не вважаю, що можна оцінювати роботу за шість місяців. Це неможливо. Я особисто знаю, що всі рішення ухвалюються виключно президентом. Ніхто інший на це не впливає. Відповідатимуть ті, хто натискає кнопки, але у нас усі рішення — президентські. Мотивація президента нікому не відома", — підкреслює Ярославський.
Те, що Федорова хочуть замінити на Клименка, — це абсолютно божевільна катастрофа, за словами офіцера ЗСУ. Він розвалив МВС, а тепер ще й візьметься за розвал оборони.
"Ми розуміємо, що він покірний, мовчазний, але це непрофесійні якості. У воєнний час людина має робити все, щоб країна вижила. Капітан корабля має бути капітаном, а не юнгою. Треба було дати можливість Федорову довести справу до кінця, а потім робити висновки", — вважає Денис Ярославський.
Для Федорова саме час розпочати політичну кар'єру
На думку політолога Олега Постернака, сьогоднішній день може стати для Федорова початком його подальшої політичної кар’єри, звичайно, якщо він цього захоче. І це при тому, що раніше він не уявляв себе окремо від Зеленського. Зараз ситуація змінилася.
"Він не буде в опозиції до президента в умовах війни. Це однозначно шкода для нього самого і для країни. Він займе нейтральну позицію залежно від ситуації. У нього є консультанти, у нього є знання політичних технологій. У нього є позитивний імідж у суспільстві — від посади віце-прем’єра до міністра оборони. Тому йому залишається лише підтримувати цей тренд", — вважає політолог.
До того ж у новому Кабміні для Федорова не знайшлося посади. Сам Михайло заявив, що Зеленський запропонував йому стати його радником, але він відмовився.
Нагадаємо, звільнення міністра оборони України Михайла Федорова, який вже встиг попрощатися, викликало резонанс у суспільстві. Саме зараз у центрі Києва люди збираються на протест, а соціальні мережі переповнені емоційними дописами "за" і "проти" рішення президента Зеленського.
Також Фокус аналізував, якою може бути мобілізація в Україні, якщо Ігор Клименко все ж очолить Міністерство оборони.