Київ готують до евакуації: кого можуть переселити з холодних квартир взимку 2026–2027 років
Київ готується до "найскладнішої" зими: влада відновлює пошкоджені ТЕЦ, будує когенераційні установки та облаштовує пункти обігріву. Але головна проблема — люди. Самотні пенсіонери, інваліди та сім'ї з дітьми, які не зможуть пережити холоди без допомоги, можуть опинитися в зоні ризику. Як столиця планує евакуацію маломобільних громадян — у матеріалі Фокусу.
У Києві складають списки самотніх людей похилого віку, людей з інвалідністю та сімей з дітьми-інвалідами, яких можуть тимчасово переселити у разі тривалої відсутності теплопостачання через російські обстріли. Про це повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда.
Оголошення вже розклеюють на будинках у різних районах столиці. Зокрема, у Голосіївському районі повідомляють, що в разі тривалого відключення теплопостачання буде організовано тимчасове переселення для тих, хто потребує допомоги. Робота ведеться у всіх районах Києва. Міська влада має намір налагодити прямий контакт із потенційно вразливими мешканцями та з’ясувати, чи є у них альтернативне житло, куди вони зможуть переїхати у разі надзвичайної ситуації.
Водночас міська влада визначає місця, куди людей можна буде переселити у разі тривалої відсутності опалення. Остаточні списки місць для тимчасового проживання ще складаються. За словами Хонди, різні категорії населення розглядаються окремо, оскільки розмістити всіх людей в одному місці неможливо.
Міська рада обіцяє завершити ремонтні роботи та встановити резервне опалення до нового року
Мер Києва Віталій Кличко на останньому засіданні РНБО повідомив, що першочерговим завданням для початку опалювального сезону є відновлення пошкоджених енергооб’єктів. На сьогодні рівень виконання робіт становить 65%, адже масштаби руйнувань після обстрілів були колосальними. Проте до початку опалювального сезону необхідний план робіт планують виконати, запевнив Кличко. Зокрема, встановити інженерно-технічний захист II рівня. Загальна вартість заходів — 6,6 млрд грн. Місто самостійно виконує роботи на 16 об’єктах. Середній відсоток виконання — 66%. Агентство відновлення виконує роботи на 26 об’єктах.
"Також ми розширюємо парк мобільних котелень та генераторів — як силами міста, так і за допомогою держави. За дорученням уряду до столиці вже передають 12 котелень та 10 потужних генераторів. Збільшуємо кількість опорних пунктів обігріву, окремо розроблено план дій міських служб для надання допомоги маломобільним групам киян", — зазначив Кличко.
Що стосується когенерації, місто реалізує ці заходи самостійно, підкреслює мер. План до кінця року — 200 МВт. Обладнання вже доставлено і встановлюється. Близько 57,6 МВт електроенергії вже надходить у загальну мережу країни.
Створення резервного джерела живлення для водопостачання також не передбачає державного фінансування. З запланованих 40 МВт побудували 3 дизельні електростанції потужністю 16,7 МВт, до кінця року планують завершити будівництво всіх об’єктів.
"Найскладнішою частиною Плану стабільності є створення системи резервного теплопостачання. Лише у Києві потужність ТЕЦ, яку потрібно замінити, становить 2,1 ГВт. Виходячи з пропорції 50/50, місто уклало контракти на постачання обладнання та розпочало роботи на об’єктах загальною потужністю понад 1000 МВт. Агентство відновлення працює над об’єктами потужністю 564 МВт", — зазначив мер.
Іншими словами, до початку сезону влада розраховує відновити основні пошкоджені об’єкти, а паралельно будує резервну систему, значна частина якої, судячи з усього, буде добудована вже після початку сезону. Є одне втішне: роботи вже тривають, обладнання замовлено. Як варіант, встигнуть усе змонтувати та запустити до нового року.
Скільки людей доведеться евакуювати і куди?
Як пояснили Фокусу соціальні працівники, проблема полягає в тому, що потрібно заздалегідь знати, хто потребує допомоги, адже часто буває так, що люди не проживають за місцем прописки, і соціальні служби не можуть їх знайти. Або ж їм призначено довічну опіку над сусідом чи далеким родичем, і в такому разі вони залишаються поза увагою соціальних служб. А якщо опікун виявиться недобросовісним, наприклад, виїде з міста, такі люди залишаться наодинці зі своїми проблемами. Сьогодні людей, які залишилися без уваги соціальних служб, досить багато. Тому важливо, щоб інформація про процедуру була максимально доступною.
Скільки заявок уже надійшло, у соціальній службі столиці не повідомляють, посилаючись на те, що тільки-но почали їх приймати. Але в цьому списку вже є ті, хто перебуває під опікою соціальних працівників.
По суті, як підкреслюють соціологи, йдеться про створення евакуаційного "соціального ліфта" для тих, хто не може самостійно подбати про себе, але поки що це скоріше каркас, який потрібно наповнити життєздатними рішеннями.
"План на випадок відключення електроенергії орієнтований на три найбільш вразливі групи: самотніх людей похилого віку, маломобільних громадян та сім’ї з дітьми з інвалідністю. Причина — минулорічний досвід, коли з’ясувалося, що багато хто мешкає не за місцем реєстрації. Насамперед це стосується переселенців, зареєстрованих в одному районі, а проживають в іншому. Або ж незнання, куди й до кого звертатися за допомогою, як це зробити самотній людині з обмеженими можливостями. І це правильно, що влада столиці зайнялася цією проблемою заздалегідь. Адже потрібно визначитися, куди переселяти людей і скільки їх буде", — зазначає у коментарі Фокусу соціолог Ірина Сердюк.
Поки що в КМДА лише вирішують, куди евакуювати громадян. У січні цього року, коли через масовані удари по енергетиці в Києві виникла критична ситуація з теплопостачанням у різних районах міста, у Деснянському районі влада провела екстрену евакуацію маломобільних людей. 11 осіб розмістили в Київському геріатричному пансіонаті та пансіонаті ветеранів праці, потім вдалося знайти ще місця — загалом 100.
Тоді евакуацію організовували Міністерство соціальної політики, Департамент соціальної та ветеранської політики КМДА та районні адміністрації. Витрати покривалися за рахунок державного та міського бюджетів у рамках ліквідації надзвичайної ситуації. Чи братиме держава участь цього року, чи все ляже на плечі Києва, поки що невідомо.
"Наразі районні адміністрації збирають заявки від тих, хто цього потребує, а потім передадуть їх до КМДА. Теоретично подати заявку на евакуацію в разі надзвичайної ситуації може будь-який мешканець столиці, але пріоритет надається маломобільним. Очікується, що після затвердження переліків місць можливість переїзду пропонуватимуть людям індивідуально. Точніше, хотілося б, щоб так і було. Адже лише в січні цього року близько 600 тисяч киян виїхали з міста самостійно після заклику мера покинути столицю, якщо є така можливість. А ті, хто не зміг цього зробити з різних причин, наприклад, через відсутність грошей або роботи, залишилися в холодних квартирах, деякі — з непрацюючою каналізацією та водовідведенням", — підкреслює соціолог.
Поки що очевидно одне: усвідомлюючи масштаби катастрофи, яка чекає на нас у майбутньому опалювальному сезоні, влада намагається створити "запасний аеродром", але наскільки ефективно це спрацює, покаже лише зима.
Тим часом у Верховній Раді зареєстрували масштабний пакет із понад 20 законопроектів, які мають допомогти країні пережити опалювальний сезон — від створення запасів продуктів, ліків та палива до заборони відключення комунальних послуг і стимулювання енергетичної автономності.
На думку експертів, якщо водопостачання та каналізація в Києві повністю зупиняться, місто зможе протриматися без води та системи відведення стоків не більше трьох-п’яти днів.