Мобілізація стане жорсткішою: в Україні готують нові вікові рамки для призову
Від 20 до 65: які вікові межі мобілізації готують українцям. Генштаб уже розробив документ, депутати мовчать, а експерти попереджають: це може бути лише початок. Що насправді ховається за змінами і кого закликатимуть у матеріалі Фокусу.
Найближчим часом на українців чекають великі зміни в мобілізаційній політиці, а точніше — зміни вікових рамок, по суті — розширення мобілізації. Якщо сьогодні на війну відправляють чоловіків від 25 до 60 років, то найближчим часом нижня планка швидше за все опуститься — для цього вже зробили чимало різних змін. Верхня теж зміниться – при цьому думки експертів розійшлися: хтось вважає, що вона підвищиться, а хтось упевнений, що її знизять.
Про те, що готуються зміни до мобілізаційного віку військовозобов'язаних, повідомив секретар комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки Роман Костенко.
Костенко зазначив, що держава продовжує працювати над пошуком нових механізмів залучення громадян до військової служби. За його словами, зараз обговорюються певні зміни, зокрема ті, що можуть стосуватися мобілізаційного віку.
"Я знаю, що деякі радикальні речі зараз будуть впроваджуватись. Вже йдуть розмови. І наскільки я знаю, деякі речі змінюються у призовному віці під час мобілізації", — заінтригував нардеп.
Водночас депутат не став уточнювати, про який саме кордон йде мова — мінімальний чи максимальний. Остаточна інформація має з'явитися після ухвалення відповідних рішень. Офіційно про такі зміни, за його словами, можуть повідомити Міністерство оборони чи Генеральний штаб. Але ж вони мовчать, а розмови вже ходять.
З'явилося кілька версій, що найбільш обговорюються. Одна — що мобілізуватимуть чоловіків до 55 років, а може, й зовсім до 50. Хоча є інформація, що служити вітчизні можуть і до 65 років. А друга — що вже забиратимуть молодше 25 років, але старше 18. І кожна, за висновками експертів, має право на життя.
Наприклад, колишній військовий, а нині громадський діяч Сергій Гнездилов вважає, що настав час міняти мобілізаційну планку. За його словами, фронту не потрібні 50+, часто це лише тягар. Люди після цього віку менш продуктивні і більше хворіють, а їх важко навчити літати на дроні або користуватися рацією. Фронту потрібні ті, хто краще бігає, здатний приймати швидкі рішення та має навички, а це якраз 21+.
"Тилу не потрібно, щоб це покоління кричало дідам згодом "ми тебе туди не посилали". Саме тому і це покоління має воювати, але з термінами служби і зрозумілим планом почерговій ротації населення, яке є мобілізаційним ресурсом країни. Взагалі: воювати повинні всі, бо в країні війна". Гнізділів.
Хоча демографи від цього не в захваті. За їхніми даними, покоління, якому сьогодні 20–30 років (народжені у 1996–2006 роках) — найменше доросле покоління в Україні. Його основа — 20-25-річні, чиє народження припало на демографічне дно 2001 року (376,5 тис. дітей), з незначним зростанням лише з 2006 року. Нині у країні близько мільйона чоловіків цього віку, але частина з них уже виїхала. Це покоління у 1,7 рази менше, ніж покоління 1980-х, і воно ще не вступило в активний репродуктивний період, що є критичним для майбутнього відтворення населення.
Нардеп Олексій Гончаренко вважає, що у Раді не набереться необхідної кількості голосів за зниження мобілізаційного віку. І пообіцяв зробити все, що від нього залежить, щоб це ніколи не пройшло. І певен, що таких буде не один.
Мобілізація від 18–20 років до 65 років
Як повідомив Фокусу військовий експерт Олексій Гетьман, у Генштабі вже практично готовий документ про зміну мобілізаційного віку, але його поки що не розголошують. Там планується змінити як верхню, так і нижню планку.
"Перша пропозиція — збільшити мобілізаційний вік до 65 років. Зараз дозволили людям до 65 років добровільно служити за контрактом. Можна припустити, що мобілізаційний вік буде збільшений. Хоча я впевнений, що для людей цього віку будуть певні обмеження за їхньою службою. Можливо, їх будуть задіяти на більш щадних роботах, але, можливо, будуть більш щадними. Ще один варіант, про який говорив екс-міністр оборони Рєзніков, — розглядається можливість мобілізації жінок. чоловік уже мобілізований, то дружина залишиться з дітьми", — зазначає Олексій Гетьман.
На думку політолога Руслана Бортника, зниження мобілізаційного віку в Україні є вкрай ймовірним рішенням, і ризик цього рішення різко зросте з жовтня цього року. Коли в Росії завершаться вибори, швидше за все, Україна заявить, що Росія проводить таємну розширену мобілізацію, і щоб віддзеркалити її, підготуватися до відображення російського посиленого вторгнення, буде новий виток мобілізації. Тобто це буде головним аргументом щодо необхідності посилення мобілізаційних заходів, у тому числі можливого зниження мобілізаційного віку для чоловіків.
"Справа в тому, що в Україні вже багато зроблено на цьому шляху, тому що студенти тепер тільки на одну сесію бронюються. Централізація тотальна. Діють обмеження в наданні консульських послуг. Історія з тимчасовим захистом за кордоном і відмова тим, у кого немає "Резерву+". Об'єднання бази податкової та митниці. вікна, які дозволяли чоловікам уникати мобілізації, та підготувати систему до нового, жорсткішого, інтенсивнішого етапу мобілізації", — каже Фокусу Бортник.
Варіанти з віковою планкою, на думку політолога, можуть бути різними. Можуть, як елемент ослаблення або балансування, паралельно знизити нижню та верхню планку, умовно кажучи, зробити 58 і 23.
"Нагадаю, що мобілізація в Україні починалася з 27 років, а мобілізаційний вік уже знижувався до 25 років, тобто спочатку мобілізація йшла тільки з 27. До 18 — навряд.
Також на думку Бортника, активізуватиметься агітація для вступу жінок до лав збройних сил. Підсилюватиметься тиск на ті ж категорії жінок, які вже стоять на обліку, наприклад, медиків. Але наймасштабніша мобілізація жінок, на думку політолога, можлива лише в критичній фазі війни — не зараз, але якщо війна триватиме ще років зо п'ять, то й до жіночої мобілізації ми можемо прийти.
"Різниця у демографічному ресурсі між Україною та Росією зникне вдесятеро мінімум, і тому у разі тривалої війни на виснаження ми неминуче будемо приходити до ситуації, коли необхідно мобілізувати всіх чи практично всіх", — вважає політолог.
Вже восени можуть змінити закон про мобілізацію
Вже цієї осені цей документ винесуть на голосування до Ради, упевнені експерти. Як вважає Олексій Гетьман, одразу після того, як Рада запрацює повноцінно.
"Це не є таємницею. Документ буде поданий, і до нього будуть вноситись зміни, пропозиції. Якщо Путін оголосить мобілізацію в Росії, нам теж доведеться реагувати. Це рішення політичного та військового керівництва. Потрібно додатково формувати підрозділи, вирішувати багато питань", — наголошує експерт.
За прогнозами Руслана Бортника, зниження мобілізаційного віку офіційно обговорюватиметься і може розглядатися вже до кінця цього року. Потенційно парламент може проголосувати за зміни разом із продовженням військового стану у жовтні.
"Ось десь у той період, думаю, що потенційно так. Також багато хто з цих речей можна зробити поза парламентом, без закону, через рішення уряду. Парламент просто ухвалить закон, за яким передасть ці повноваження Міністерству оборони, як черговий етап реформи мобілізації. У Конституції не прописано, що тільки парламент визначає вік який мобілізувати, такого немає. Наприклад, Міністерство оборони України", — уточнює Бортник.
Легше набрати нових, ніж повертати тих, хто втік
За висновками військового експерта Олега Жданова, на сьогоднішній день в Україні налічується близько мільйона військовослужбовців, проте безпосередньо на лінії фронту знаходяться лише близько 200 тисяч осіб, що становить приблизно п'яту частину від загальної кількості. Це не є парадоксом, а скоріше відповідає стандартній практиці: як показує досвід війн минулих років, на одного бійця, який безпосередньо бере участь у бойових діях, припадає від трьох до чотирьох осіб тилового забезпечення. Американським військовим вдалося знизити це співвідношення до трьох осіб забезпечення одного воюючого, але скоротити це число далі практично неможливо.
"Саме тому, ймовірно, і виникла потреба в обговоренні даного законопроекту: незважаючи на те, що мобілізовано значну кількість людей, на передовій їх все одно не вистачає", — каже Фокусу Жданов.
Олексій Гетьман теж вважає, що якщо навести лад у військах, повернути всіх, хто пішов у СОЧ (ніж ніхто не хоче займатися, хоча цифри там величезні), тоді можна і не знижувати мобілізаційний вік. А також, якби була політична воля, то вже давно вирішили б питання депортації з-за кордону військовозобов'язаних чоловіків. Але в нас йдуть шляхом найменшого опору, вважаючи, що легше набрати нових, ніж повертати тих, хто втік.
Нагадаємо, майбутній радник президента США з нацбезпеки Майк Волц заявляв, що в Україні потрібно знизити мобілізаційний вік до 18 років. Таким чином, нібито можна отримати "сотні тисяч нових солдатів".
Правила для українців у ЄС почали змінюватись. Влітку 2026 року нові обмеження насамперед торкнулися чоловіків, які мають військові зобов'язання в Україні.