Мільярди виділили, строки зірвали: наскільки Україна готова до найважчої зими

До зими, яка, за заявами уряду та самого президента, буде найскладнішою за весь час війни, залишилося небагато часу. На підготовку до нового опалювального сезону, з урахуванням минулих промахів, було понад півроку та близько 70 млрд гривень на реалізацію плану стабільності. Для ретельнішої підготовки навіть змінили голову Кабміну. І вже новий прем’єр-міністр Сергій Корецький днями заявив про серйозне відставання у будівництві захисних споруд та підключенні обладнання в окремих областях. На реалізацію "планів стійкості" держава вже виділила 67,6 мільярда гривень, з яких 43,7 мільярда пішло саме на інженерний захист критичної інфраструктури.

Забезпечення резервного енергопостачання об’єктів теплопостачання, водопроводу та каналізації повністю лягає на плечі місцевої влади, попередив Корецький. Підготовка до найскладнішої зими триває вже кілька місяців, адже зберігається ризик нових ударів по українській генерації.

Раніше уряд розробив спеціальні "плани стійкості", які передбачають спорудження укриттів для енергооб’єктів та встановлення потужних генераторів на водоканалах.

"До початку опалювального сезону ще є час, і всі служби, відомства та органи місцевого самоврядування мають максимально об’єднати зусилля та пришвидшити роботу", — підсумував Корецький, закликавши вчасно вжити всіх необхідних заходів.

Зима 2026/27 в Україні: усе йде за планом — міста запасаються продуктами та водою

Станом на початок вересня 2026 року підготовка до опалювального сезону проходить згідно з планом: майже 80% житлових будинків готові до зими, високий рівень готовності — у соціальній сфері та теплопостачанні, запевнили в Міністерстві відновлення, інфраструктури та транспорту. Підготовка охоплює житлові будинки, котельні та теплові мережі, системи водопостачання та водовідведення, школи, дитячі садки, заклади охорони здоров’я, а також дорожню інфраструктуру.

Однак готовність оцінюють не лише за відсотками: головне — щоб громади могли стабільно забезпечувати людей теплом, водою та базовими послугами навіть під час атак та надзвичайних ситуацій. Особлива увага приділяється прифронтовим регіонам, де потрібні резервні рішення та швидка ліквідація пошкоджень.

Підготовлено 14 194 котельні (майже 83 % від плану) та понад 13,3 тис. км тепломереж. Тривають ремонти котлів, аварійних ділянок та теплопунктів, формуються запаси палива.

2 900 водопровідних насосних станцій та понад 8,3 тис. свердловин у робочому стані. Проводиться ремонт мереж, очисних споруд та водозаборів.

Підготовлено 4 124 одиниці спецтехніки, відремонтовано 8,6 млн квадратних метрів дорожнього покриття, заготовлено понад 1,3 млн тонн посипних матеріалів та реагентів.

У прифронтових регіонах — підвищені вимоги до стійкості систем, створення резервів та можливість оперативно відновлювати базові послуги.

До початку сезону головне завдання — завершити роботи на об’єктах житлово-комунального господарства та соціальної сфери й забезпечити стабільне функціонування систем життєзабезпечення взимку.

У столиці вже повідомили, що тимчасово виїхати з Києва у разі кризової ситуації — тривалої відсутності основних комунальних послуг або ж реальних ризиків — висловили бажання трохи більше 1300 самотніх людей похилого віку, близько 400 дітей з інвалідністю та 500 осіб з інвалідністю.

"Ця кількість ще може змінюватися, зокрема, під час опалювального сезону", — зазначила заступниця голови КМДА Марина Хонда.

Вона нагадала, що минулої зими було понад 3 тисячі випадків, коли люди відмовлялися від тимчасового переміщення навіть за наявності підготовленого місця та транспорту.

Тому Київ вирішив підготувати 20 тисяч наборів продуктів харчування та питної води на випадок тривалих відключень електроенергії. Місто також зможе організувати гаряче харчування для 25 тисяч осіб.

Ця зима для українців буде гіршою, ніж минула

Коли уряд звітує про підготовку до зими, важливо звертати увагу не на те, скільки зроблено, а на те, скільки потрібно було зробити, зазначає голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко. Гарна цифра "200 котелень введено в експлуатацію" звучить добре — але лише доти, доки не з’ясується, що загалом потрібно тисяча. Тоді картина змінюється.

"Тобто питання полягає не в тому, скільки котелень вони ввели в експлуатацію, а, наприклад, скільки нам потрібно додатково ввести в містах, де не буде тепла. Ну, тобто Миколаїв, Запоріжжя, Суми, Чернігів, навіть Шостка — скрізь туди виділено кошти на котельні. Ось я позавчора читаю новину, де написано, що в Чернігові повністю провалена підготовка до опалювального сезону. Що, мовляв, грошей виділено 900 мільйонів, а жодної котельні не купили", — зазначив експерт Фокусу.

У Києві 10 районів і близько 8 тисяч багатоквартирних будинків. На початку року виділили кошти на заміну внутрішньої електропроводки, але електричну частину замінили лише у трьох районах. Це добре? Так, добре. Але якщо порівняти із загальним обсягом — у семи районах роботи не виконано. То вони готові до зими чи ні? І чому кошти не виділили вчасно на всі райони?

"Важливо не те, скільки зроблено, а скільки ще залишилося зробити. Лише тоді можна зрозуміти реальний рівень готовності. До цього додаються й інші питання. Труби, які потрібно замінити, — їх ніхто не міняв. Резервні джерела живлення — президент правильно каже, що вони потрібні в кожному будинку. Але в Києві тендер на їхню установку виграли дві компанії наприкінці серпня, і жодна з них не має стосунку до цього бізнесу, одна взагалі займається ремонтом доріг. Скільки з 8 тисяч будинків вони встигнуть обладнати? Питання риторичне. Чи вистачить коштів у бюджеті — це теж частина готовності", — зазначив експерт.

До того ж, за словами Попенка, усім містам без винятку слід готувати запаси питної води "про всяк випадок". Продуктів харчування та предметів першої необхідності — таких як свічки, батарейки, зарядні пристрої, генератори, пальне тощо. І думати про це зараз, поки не пізно.

"На підготовку залишилося менше двох місяців. Встигнути можна лише частково — завершити те, що вже розпочато. У Сумах усі вулиці розкопані, встановлюють котельні, але не вистачає людей, не вистачає грошей, не вистачає робітників. Встигнуть чи ні — невідомо. І ця проблема стосується не лише цього міста. Така ситуація в усіх містах. А Кабмін перекладає відповідальність на місцеву владу: "особиста відповідальність мера", "особиста відповідальність губернаторів" за план стійкості. Тобто місцева влада сама має викручуватися й думати, як уникнути народних бунтів", — підкреслює Попенко.

Київ уже фактично став прифронтовим містом — удари по заправках це підтверджують. І якщо почнуться більш серйозні обстріли, зима буде гіршою, ніж минула, вважає експерт.

"Єдиний варіант для тих, у кого є можливість і гроші, — виїжджати й шукати, де перезимувати. Хто залишається — повинен сам щось робити, не сподіваючись на владу. Як завжди: порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих", — вважає експерт.

Київ без тепла та світла: сценарії зими 2026/27

У свою чергу, експерт у галузі енергетики Юрій Корольчук також вважає, що єдиний варіант для тих, хто має таку можливість, — виїхати на цю зиму з міст, які постійно зазнають атак. Але у більшості такої можливості немає: чоловікам заважає ТЦК, іншим — робота та гроші. Тим, хто залишився, залишається лише молитися, щоб все обійшлося. Та й спокійних регіонів усередині країни ще треба пошукати.

"Чи будуть міста мерзнути — залежить від ударів Росії. Вони можуть не обмежитися лише Києвом; наступними під удар можуть потрапити Житомир, Вінниця, Рівне, Львів, а там ніхто серйозно не готується. Крім Києва, Харкова, частково Запоріжжя та Дніпра, більше ніде нічого не готують. У кращому випадку зима повторить торішній сценарій. У гіршому — Київ теж може залишитися без тепла в тих самих пропорціях, як і цієї зими. Усі ці обіцянки встановити мобільні котельні — поки що лише обіцянки. Не думаю, що вони зможуть забезпечити теплом усіх киян", — розповів Фокусу експерт.

І, за словами Корольчука, план стабільності виконано приблизно на 45%, навіть не на 50%. Ніхто нікуди не поспішає і не може поспішати, бо немає грошей — усе фінансується повільно. До того ж є проблеми з кадрами та технікою.

"Ці 45% — це не показник. Щодо великих об’єктів, гадаю, цифра ще нижча. Виділили 35 млрд гривень, планують понад 40, але навіть ці 35 ще не освоєно. Насправді по всій Україні освоєно близько 20 млрд — фізично неможливо зробити більше. Терміни постійно переносять на січень наступного року, на лютий", — зазначає Корольчук.

Споживання електроенергії та газу скорочується, тому дефіцит, можливо, не буде таким катастрофічним, як минулого року. Але все залежить від тактики Росії, підкреслює експерт. Якщо вони оберуть мішенню ключові підстанції — наприклад, Південно-Українську — без електроенергії залишаться цілі регіони. Тоді все інше здаватиметься дрібницею.

Атаки на українську енергетику стають дедалі руйнівнішими. Влада будує бетонні укриття, закуповує обладнання та звітує про захист підстанцій. Однак експерти одностайно стверджують: від балістики не врятують ані другий рівень захисту, ані мільярдні інвестиції.

Тим часом Путін пригрозив Україні новими ударами по енергетиці та назвав військові об’єкти "законними цілями".