"Шахеди" перетворюються на ракети: чим Україна збиватиме нову загрозу РФ на швидкості 750 км/год
Росія готує нову повітряну загрозу для України — дешеві крилаті ракети та реактивні дрони, здатні розганятися до 750 км/год, маневрувати й летіти на надмалих висотах. За оцінками, масово з'явитися вони можуть уже приблизно за пів року. Фокус розбирався, чим Україна зможе їх збивати, чому одних дронів-перехоплювачів може виявитися замало і чи реально за цей час створити дешеву ракету для ППО.
Росія готується до нового етапу повітряної війни проти України — поряд із "Шахедами" та реактивними дронами окупанти можуть перейти до масового використання дешевих крилатих ракет. Вони здатні летіти на надмалих висотах, маневрувати та розвивати швидкість до 750 км/год, що суттєво ускладнить їх перехоплення українською ППО.
Про нову загрозу попередив радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов із позивним "Флеш". За його словами, такі ракети можуть масово з'явитися у російських військ уже приблизно через п'ять-шість місяців.
Йдеться, зокрема, про компактні крилаті ракети типу "Бандероль", "Дань Т", "Дань М" і "Гербера 5". На відміну від нинішніх реактивних "Шахедів", швидкість яких становить близько 500 км/год, нові засоби ураження можуть розганятися до 500–750 км/год.
За словами Бескрестнова, небезпека полягає не лише у швидкості. Такі ракети можуть активно маневрувати та йти до цілі на гранично малих висотах, через що їх складніше вчасно виявити й перехопити.
Крім того, якщо дані, на які посилається "Флеш", підтвердяться, йдеться не про поодиноке застосування нової зброї. За його словами, Росія вже замовила виробництво таких ракет у кількості, співставній із замовленнями реактивних ударних дронів. Це означає, що Москва потенційно готується використовувати їх масово під час комбінованих атак по Україні.
Окремою проблемою може стати те, що швидкісні дрони-перехоплювачі, які Україна зараз розробляє проти реактивних "Шахедів", не обов'язково зможуть ефективно працювати проти повноцінних крилатих ракет.
"Це вже не реактивні "Шахеди", а це, звичайно, вже ракети. І їхня швидкість складе 500, 600, 700, 750 км/год", — зазначив Бескрестнов.
На його думку, Україні потрібно вже зараз розробляти власні відносно дешеві твердопаливні ракети для боротьби з такими цілями, оскільки часу на підготовку може залишатися лише кілька місяців.
Паралельно Росія вдосконалює й самі "Шахеди". Бескрестнов звернув увагу на модифікацію Shahed-Seeker із потужною камерою: після виявлення та захоплення цілі такий безпілотник може атакувати її за допомогою оптичного наведення, тому традиційні засоби радіоелектронної боротьби вже не гарантують його нейтралізацію.
Таким чином, Росія поступово намагається ускладнити саму систему протидії повітряним атакам: поряд із масовими дешевими безпілотниками можуть з'явитися швидші крилаті ракети, для перехоплення яких Україні знадобляться інші рішення.
Фокус розбирався, наскільки серйозною може бути нова загроза, чи здатна нинішня українська ППО збивати такі ракети та що необхідно змінити вже зараз, якщо Росія справді готується до їх масового застосування.
Від дрона до ракети: чим Україна зможе збивати цілі на швидкості 750 км/год
Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко зазначає: якщо Росія справді виведе нові засоби ураження на швидкість 600–750 км/год, йдеться вже фактично про перехід від звичайних ударних дронів до характеристик, близьких до крилатих ракет. І відповідь на таку загрозу потрібно було готувати заздалегідь.
За його словами, Україна лише зараз починає отримувати реактивні дрони-перехоплювачі, хоча перші російські реактивні безпілотники почали застосовувати проти України ще в січні 2024 року.
"Тобто ми зараз говоримо про те, що з'являються реактивні дрони-перехоплювачі. Декілька таких зразків уже було презентовано. Хоча, насправді, з урахуванням того, що перший реактивний дрон у росіян з'явився ще в січні 2024 року і вони почали використовувати їх проти України, якось ми дуже повільно чухаємося у цьому питанні. Тільки через два з половиною роки починають з'являтися дрони-перехоплювачі на реактивній тязі", — каже Фокусу Коваленко.
Росіяни ж, наголошує експерт, не стоять на місці. Вони постійно модернізують засоби ураження, зокрема дрони-камікадзе, покращуючи їхню швидкість і маневровість. Тому поява потужніших реактивних двигунів і паливних систем для нього не стала несподіванкою.
"Я взагалі не здивований, що вони будуть встановлювати більш потужні реактивні двигуни і відповідні паливні системи, щоб покращувати саме динамічні характеристики дрона", — зазначає він.
Один із варіантів протидії — створення перехоплювачів, здатних розвивати хоча б співставну швидкість, близько 600–650 км/год.
"Мати дрон-перехоплювач, який буде хоча б більш-менш дорівнювати таким швидкостям — 600–650 км/год — як варіант. Це, звісно, значно збільшить показники перехоплення, і воно все ж таки буде більш ефективним за наявності реактивної тяги у зенітного дрона", — пояснює Коваленко.
Однак, за його словами, головна проблема в іншому: російські дрони поступово наближаються за характеристиками до дозвукових крилатих ракет.
"Дрони-камікадзе дійсно наближаються до категорії дозвукових ракет. Майже наближаються до швидкості 850–900 км/год. Не здивуюся, коли вони її досягнуть", — каже експерт.
І саме на цьому етапі, вважає він, Україні доведеться переходити вже до іншого класу засобів перехоплення — дешевих керованих зенітних ракет малого радіуса дії.
"Тут уже йдеться про створення дешевої зенітної керованої ракети малого радіуса дії. Ми повертаємося до того, чим повинні були займатися ще у 2022 році. Тобто створювати власні системи протиповітряної оборони малого і середнього радіуса і якомога швидше, щоб протидіяти цим загрозам уже на рівні ракетних швидкостей — приблизно в межах двох Махів. Щоб це була надзвукова швидкість, щоб ракета могла наздогнати ціль і дуже швидко її знищити", — говорить Коваленко.
Водночас така ракета має бути не лише швидкою, а й дешевою. Саме висока вартість боєприпасів для західних систем ППО залишається однією з головних проблем під час боротьби з масовими дешевими цілями.
"Усі західні зразки достатньо дорогі, і в цьому основна проблема. Ракета інколи майже дорівнює за собівартістю самому дрону-камікадзе. Звісно, є дешевші ракети. Наприклад, для VAMPIRE використовуються ракети APKWS, які мають середню вартість 15–20 тисяч доларів. І це набагато менше, ніж середня вартість реактивного дрона, тієї ж "Бандеролі" або навіть "Дані". Але, знову ж таки, ми повинні не сподіватися, що нам постачатимуть такі ракети, а виробляти їх самим, причому вони мають бути набагато дешевшими", — зазначає експерт.
За його оцінкою, Україна має технологічні можливості для створення зенітної керованої ракети вартістю близько 5 тисяч доларів.
"Виробляти зенітну керовану ракету собівартістю 5 тисяч доларів — це цілком можливо для України. У нас є такі можливості. І саме таке масове виробництво нам потрібно було ще декілька років тому", — підкреслює Коваленко.
Пів року до нової загрози: чому ставка лише на дрони-перехоплювачі може не спрацювати
Коваленко вважає, що головний ризик для України зараз — знову зробити ставку лише на один тип протидії, зосередившись на дронах-перехоплювачах і фактично відклавши розвиток дешевих зенітних ракет.
"Будемо мати надію, що зараз ми не будемо зациклюватися на якомусь одному інструментарії, який буде протидіяти реактивним дронам, а все ж таки значно розширимо наші можливості з використанням також ракетної зброї. Це дійсно потрібно. Це буде рішення. Будемо сподіватися, що це рішення прийде якось швидше, а не після масованих потужних обстрілів новими "Шахедами", — каже він.
На запитання, чи реально підготуватися за ті пів року, про які говорить "Флеш", експерт відповідає ствердно.
"Теоретично і практично — так. Все залежить від того, чи будуть на це звертати увагу так, як це потрібно", — говорить Коваленко.
Водночас він нагадує: Україна вже мала схожу ситуацію з реактивними дронами. Про їх появу було відомо заздалегідь, але масштабної роботи над відповідними засобами перехоплення завчасно не провели.
"Зараз ми можемо, як і у 2024 році, зациклитися на дронах-перехоплювачах для "Шахедів" і ігнорувати тему зенітних керованих ракет. А через два з половиною роки з'являється проблема. Ми ж знали про реактивні дрони, але нічого не робили для того, щоб масштабувати або хоча б створити науково-дослідні зразки, щоб, коли з'явиться масштабована загроза від реактивних дронів, просто запустити у серійне виробництво вже готову продукцію, яка чекала свого часу", — пояснює експерт.
За його словами, саме так мало б відбуватися і з дешевими керованими ракетами малого радіуса дії: їх потрібно було розробляти заздалегідь, а не починати роботу вже після появи масової загрози.
"Цього не сталося. Ми зафіксувалися на дронах-перехоплювачах. Зараз я бачу, що ми знову шукаємо вихід через дрони-перехоплювачі. Я не сперечаюся, вони ефективні у своєму класі. Але при цьому росіяни якраз обрали шлях модифікації, модернізації й еволюції своїх дронів-камікадзе, щоб зменшувати ефективність дронів-перехоплювачів", — говорить Коваленко.
На відміну від дрона-перехоплювача, ракету, за його словами, значно складніше "обійти" лише шляхом збільшення швидкості самого ударного безпілотника.
"А обійти ракету в цьому випадку вони не зможуть. Якщо ракета буде дешевою, масовою і простою у використанні — тобто не якийсь ПЗРК, а замість пускової для дронів буде пускова для таких дешевих ракет, — тоді на дозвукових швидкостях обійти її вони не зможуть. А переплюнути з планером типу "літаюче крило" дозвукову швидкість і вийти на надзвук вони також не зможуть", — пояснює експерт.
Тому, на думку Коваленка, дешеві ракети можуть виявитися значно перспективнішим рішенням, ніж постійна гонитва за новим поколінням дронів-перехоплювачів.
"Це один із варіантів, який може бути набагато ефективнішим, ніж створення чергового дрона-перехоплювача, актуальність якого буде десь пів року. А після цього ефективність цього перехоплення знову буде падати", — зазначає він.
При цьому збільшення швидкості російських засобів ураження не означає, що час на перехоплення просто математично скоротиться, наприклад із шести до трьох секунд.
"Там взагалі зовсім інші вже працюватимуть алгоритми. Це не означає, що математично буде в два або три рази менше часу. Ні, там буде зовсім інший алгоритм перехоплення, тому що якщо дрон має іншу швидкість, то в нього зовсім інший маневр. За маневреністю він матиме зовсім інші характеристики. При заходженні на ціль, відповідно, там ще буде питання щодо висоти", — пояснює Коваленко.
Тобто зі зростанням швидкості змінюється не просто кількість секунд на реакцію, а фактично сама модель боротьби з ціллю.
"Виникають такі моменти, які повністю змінюють не сам принцип перехоплення, а саме алгоритм перехоплення — принцип застосування засобів", — підсумував експерт.
Нагадаємо, тим часом на Донбасі розпочалася операція "Вівальді": українські військові намагаються зірвати просування РФ і стабілізувати ситуацію на найбільш загрозливих ділянках фронту.