"Гарем Путіна" проти кризи Мерца: що показали вибори в Росії та Німеччині
Після виборів Росія залишилася там, де й була: "Єдина Росія" отримує конституційну більшість, а Держдума, за словами експертів, остаточно закріплює свою роль як політичного інструменту Кремля. У Німеччині, навпаки, звична система почала давати тріщину: АдН набирає сили, ХДС зазнає історичних поразок, а позиції канцлера Фрідріха Мерца стають дедалі слабшими. Фокус розбирався, чому результати цих виборів важливі для України і чи справді Європа починає змінювати курс у бік скорочення підтримки Києва.
"Єдина Росія" отримає найбільшу фракцію в Держдумі РФ за всю свою історію, набравши 57,83% за підсумками парламентських виборів. Правляча партія отримає приблизно 330–335 мандатів із 450 — абсолютну та конституційну більшість (від 300 голосів), що дозволяє одноосібно ухвалювати будь-які закони та поправки до Конституції. Далі йдуть КПРФ — 13,81%, ЛДПР — 8,93% та "Нові люди" — 7,97%.
Як зазначив політолог Андрій Золотарьов, у РФ нічого не змінюється. У Росії все стабільно — це лейтмотив цих виборів.
"Більшість, яка підтримує Путіна, вважає, що в Росії ніколи не жили так заможно й безпечно, як за часів Путіна, і прагне зберегти цю нібито стабільність. Відповідно, майже 50%, як і прогнозували, планове завдання виконано, друге — КПРФ, як і планувалося. Вирішили пропустити "Справедливу Росію", вони були на межі проходження, і багато хто подейкував, що можуть не потрапити до Держдуми, але отримали свої близько 6%. Тому ніяких сенсацій, на політичній арені все ті самі, нічого кардинально не змінюється", — каже Фокусу політолог.
А, як зазначає політолог Володимир Фесенко, до реальних виборів це не має жодного стосунку. Навіть самі росіяни вже давно жартують, що це не вибори, а адміністративно-політична процедура. Треба провести голосування, підтвердити лояльність Путіну, переконатися, що державна машина працює, що всі підтримують президента, і обрати партійний гарем Путіна.
"Державна Дума Росії — це партійний гарем Путіна. Ось є головна дружина, улюблена — це "Єдина Росія". Є стара й сварлива, але потрібна — це КПРФ. І там є ще кілька дружин на різний смак, що називається ЛДПР. Цього року з’явилася партія "Нові люди", щодо якої Путін просто демонструє свій нібито плюралізм. А насправді все це одне й те саме, просто трохи в різних кольорах. Це імітація політичного процесу", — підкреслює у коментарі Фокусу політолог.
І ще один показовий момент, за словами політолога, який усі обговорюють, — що мова йде не про Держдуму, а про місцеві вибори, які відбулися в Росії, де Кадиров переміг із рекордним результатом — майже 100% (99,85%).
"Результат виборів — перемога "Єдиної Росії", явка понад половину, близько 60% — усе це було заплановано. Це були завдання, які мали виконати різні органи місцевої влади", — зазначає Фесенко.
Вибори в Німеччині: тривожний дзвінок для правлячої партії
Набагато цікавішими, на думку експертів, є вибори в Німеччині, на яких правляча партія ХДС зазнала поразки в Мекленбурзі — Передній Померанії. Це перший випадок в історії Німеччини, коли ХДС не змогла потрапити до земельного парламенту. Перемогу на цих виборах здобула АдН — 38,2% (плюс 21,5 пункту). Друге місце посіла СДПН — 35,5% (мінус 4,1 пункту).
А в Берліні ХДС також відсунули на друге місце, і вона з невеликим відривом випередила АдН та поступилася "Лівим". Коаліція ХДС і СДПН, що перебуває при владі в Берліні, втратила більшість.
І ці показники, на думку Володимира Фесенка, — це дуже серйозна справа. Це не перші земельні вибори, які відбулися у Німеччині у вересні й на яких правляча партія зазнала поразки. Велика проблема для нинішнього канцлера ФРН Мерца — це поразка християнських демократів, особливо в Померанії. Це вперше в історії післявоєнної Німеччини, починаючи з 1946 року, ну і в історії загалом, коли Східна Німеччина приєдналася до ФРН, вперше, коли християнські демократи не потрапляють до жодного окремого земельного парламенту.
"Раніше вони завжди брали участь у виборах до всіх земельних парламентів і часто ставали лідерами. А зараз вперше вони навіть не пройшли до земельного парламенту. І це серйозний тривожний сигнал для Мерца. Існує ризик того, що, як це сталося у Великій Британії, коли лейбористи програли місцеві вибори, після чого відбулася зміна партійного лідера та зміна прем'єр-міністра", — зазначив політолог.
Це не вплинуло на Україну, переконаний експерт. Новий прем'єр-міністр Великої Британії підтримує Україну, як і всі його попередники з різних партій.
"У Німеччині, на мою думку, навіть якщо справа дійде до зміни канцлера — такий варіант, на жаль, можливий. Я вважаю, що нинішня коаліція залишиться при владі, можливо, з’явиться новий канцлер, але, на мою думку, підтримка України зберігатиметься. Однак результати земельних виборів — це тривожний дзвінок для німецької політичної системи, поляризація німецької політики триває, зростає вплив крайніх лівих і крайніх правих", — зазначає політолог.
Це дуже й дуже небезпечно, попереджає експерт. Поки що центристські партії зберігають більшу частину підтримки на рівні всієї Німеччини. Але те, що зростає популярність ультраправих, — це, безперечно, дуже тривожна тенденція. Наразі у крайніх правих з "Альтернативи для Німеччини" немає шансів виграти вибори та здобути одноосібну більшість, сформувати власний уряд. А ось на рівні земель вони можуть перемагати. І те, що зараз АдН може отримати контроль над урядами земель у Східній Німеччині, — це дуже великий ризик для внутрішньої єдності Німеччини. І це ризик посилення протиріч у німецькій політиці.
"Якщо російські вибори нічого нового не принесли, то просто зараз Путін вирішуватиме, що робити далі. Або ескалація війни, або переговори. Гадаю, що буде й те, й інше. А ось у Німеччині прямих наслідків від результатів виборів до земельних ландтагів не буде, але тим не менше тривожна тенденція зберігається. АдН виступає за припинення допомоги Україні, за відновлення економічних зв’язків із Росією, але поки що не має більшості в Бундестазі, у парламенті Німеччини. Але може виникнути ситуація не зараз, а через два роки, коли буде вкрай важко сформувати стабільний уряд у Німеччині", — підкреслює політолог.
А на даний момент ризик полягає лише в тому, що на місцевих виборах посилюються позиції крайніх правих і крайніх лівих. А це вже виклик для єдності Німеччини. Це теж проблема. Але на рівень підтримки України на даний момент це не вплине, вважає Фесенко.
"За Мерца вже дзвонить дзвін"
Незважаючи на те, що правляча партія, яку вважали системною і яка перемагала на попередніх виборах, дала зрозуміти, що нічого не змінює, що все чудово, все добре, і поки що не збираються йти, але, на думку Андрія Золотарьова, за Мерца вже дзвонить дзвін, його попросять піти, і це для християнських демократів катастрофічний результат.
"Очевидно, що в Німеччині набирають сили ті, хто є не лише євроскептиками, а й українськими скептиками, які вважають, що Німеччині й без того вистачає власних проблем, щоб ще й підтримувати та виділяти мільярди на війну в Україні, а також, власне, ризикувати, втягнутися у велику війну з Росією", — зазначає експерт.
Хоча, незважаючи на надто явні антиукраїнські заяви з боку АдН та інших лівих сил, у підсумку все може виявитися зовсім інакше, підкреслює політолог. Але зміна ставлення до підтримки України значною мірою зумовлена, і це стосується не лише Німеччини. Лепен виступає і каже, що за умови дефіциту бюджету в 5% ми виділяємо мільярди Україні, що це нерозумно, що це треба припинити, і з цим доведеться змиритися.
"Я не кажу, що це відбудеться одразу, що вони різко змінять курс і одного чудового дня відмовляться від допомоги, але якщо вони не зважатимуть на позицію пересічних громадян, то ризикують зіткнутися з катастрофічними політичними наслідками, як ми бачимо в Німеччині. Саме ігнорування з боку Мерца реальних настроїв у німецькому суспільстві призводить до таких сумних результатів для християнських демократів. Вони ризикують: на сьогодні загальний рейтинг у Німеччині становить близько 14%, але він може впасти ще нижче, і партія перетвориться на маргінальну. Їхнє місце займе "Альтернатива", — вважає Золотарьов.
І це, на думку експерта, є сигналом того, що війну треба завершувати. Адже навіть зовнішні союзники розраховують на те, що Європа буде нашим стратегічним тилом — як це було у 2022–2023 роках. Але сьогодні розраховувати на це — наївно.
"Усе може обернутися негативно для України, у негативну сторону, питання лише в тому, наскільки — радикально чи у поміркованому варіанті, але цього не можна виключати", — наголошує політолог.
Як писав Фокус, перемога АдН у Саксонії-Анхальт стала сигналом про системну кризу в Німеччині. Ультраправі вперше з 1945 року отримали більшість в одній із земель, і експерти називають це початком консервативного повороту в Європі. Для України це може означати втрату ключового союзника та зміну всієї військової підтримки.