Уряд забирає 5% броні в ОПК: хто вирішуватиме долю працівників і чим це загрожує
Українські оборонні підприємства більше не зможуть бронювати всіх військовозобов'язаних працівників: уряд зменшив максимальну квоту зі 100% до 95%. Влада обіцяє зберегти відстрочки для незамінних фахівців, однак експерти попереджають про ризики зупинки виробництва, відтоку кадрів і корупції. Фокус з'ясував, хто вирішуватиме, кого залишити із бронню, та чи витримають підприємства ОПК нові правила.
Кабінет Міністрів України 23 жовтня затвердив зміни до системи бронювання військовозобов'язаних працівників критично важливих підприємств. Зокрема, для оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів максимальну квоту зменшили зі 100% до 95%.
Як повідомляв Фокус, скорочення насамперед має торкнутися допоміжного та обслуговуючого персоналу. Водночас фахівці, які безпосередньо забезпечують виробництво, виконання оборонних контрактів, ремонтні та аварійно-відновлювальні роботи, повинні зберегти бронювання.
При цьому до загальної квоти враховуватимуть і військовозобов'язаних, які мають відстрочку з інших підстав, зокрема багатодітних батьків та опікунів.
Уряд пояснює нововведення необхідністю поповнювати лави Сил оборони, зберігаючи водночас працівників, від яких залежить робота стратегічних підприємств. Ще одна мета — запобігти зловживанням під час бронювання.
Як пояснив Фокусу військовий адвокат, юрист Центру надання підтримки ветеранам Роман Лихачов, проблема зловживань справді існує. За його словами, щодо незаконного бронювання вже відкрито низку кримінальних проваджень, а в окремих справах суди навіть винесли вироки.
Водночас постає питання, хто саме визначатиме працівників, які збережуть відстрочку після скорочення квоти.
"Як я розумію, першочергово визначати, хто буде у списку заброньованих, буде директор підприємства. Залежно від форми власності, десь це може бути його власник чи наглядова рада", — прокоментував Фокусу експерт.
В офіційному повідомленні Міністерства економіки також зазначено, що керівники підприємств самостійно визначатимуть працівників для бронювання в межах встановленого ліміту. Однак детальний механізм відбору поки викликає запитання. Зокрема, незрозуміло, за якими єдиними критеріями роботодавці мають визначати, хто з працівників є незамінним, а хто може втратити бронь.
Лихачов звертає увагу й на постійну зміну правил. На його думку, систему, яку в Україні називають економічним бронюванням, складно вважати повноцінною та передбачуваною моделлю. Підприємства змушені щоразу пристосовуватися до нових вимог держави, хоча для планування виробництва бізнесу потрібні стабільні умови.
На переконання адвоката, замість регулярного перегляду правил держава мала б створити єдиний і зрозумілий механізм бронювання, який враховував би реальні потреби підприємств.
Один мобілізований інженер — зупинене виробництво: кого не можна залишати без броні
Найбільший ризик скорочення квот полягає в тому, що навіть незначна втрата персоналу може критично вплинути на роботу окремих оборонних підприємств.
Йдеться передусім про вузькопрофільних інженерів, технологів та інших спеціалістів, яких неможливо швидко замінити. Через дефіцит кадрів, спричинений війною, пошук працівника з необхідною кваліфікацією може тривати місяцями.
За словами Лихачова, в Україні вже траплялися випадки, коли мобілізація лише одного фахівця фактично паралізувала виконання замовлень.
"Є ситуація, коли на одному з підприємств мобілізувати інженера, бо не встиг забронюватися. Як наслідок — замовлення стали на паузу. Вийшло так, що інших працівників можна було підібрати, а ось на посаду саме цього робітника — ні. А якщо і можна, то це доволі важко і потребує чимало часу", — пояснив експерт.
Військовий адвокат переконаний, що держава якраз має ставити першочергово завдання, щоб зберегти таких вузькопрофільних фахівців, яким сьогодні проблематично знайти заміну. І вже в цьому контексті політику визначатиме директор підприємства, знаючи, хто саме в нього є таким у колективі для внесення його у список для необхідності забронювати в межах наданих державою 95%.
Бронь на розсуд директора: чому нові правила створюють корупційні ризики
Якщо право на підготовку такого списку для отримання бронювання буде надане керівництву підприємства без пояснення причин, чому саме цих підлеглих він вніс до нього, то оскаржити таке рішення у суді, як уточнив Лихачов, працівнику, який не отримає бронь, буде неможливо. Військовий адвокат наголосив, що відкриваються ризики появи корупції. Адже одна людина в особі директора заводу вирішуватиме на власний розсуд, кому давати право увійти до цього переліку, а кому ні. Непрозорі правила, кому надавати бронювання, призведуть до корупційних ризиків.
Після провадження оновлених правил важливо, аби підприємствам надали час на оприлюднення критеріїв відбору, нового списку, аби колектив був обізнаний, хто врешті буде заброньований, а хто ні.
"Щоб не було так, як в нас це робиться, коли зняли з підприємства "критичність", людина йде по вулиці, не знаючи ще про це, до неї підходить патруль ТЦК перевірити документи. Каже, що треба оновити у застосунку дані, людина оновлює і виявляється, що вже відстрочки в неї немає і їде служити", — розповів експерт.
Інформація про скасування 100-відсоткової квоти, як прогнозує військовий адвокат, може призвести до паніки. Вже зараз, з його слів, спостерігається відтік кадрів з низки підприємств. Оскільки досі тексту постанови в публічному просторі немає, а питань виникає у людей чимало, без відповіді на них вони занепокоєні. На думку Лихачова, спеціалісти можуть вдаватися до певних дій, як-то виїзд за межі України під приводом відпустки, аби потім не повернутися, боючись, що не потраплять вже у новий список заброньованих.
Бронювання за принципом військового штату: як захистити незамінних працівників ОПК
Військовий експерт Олег Жданов вважає, що для визначення працівників, які мають отримати бронювання, слід застосовувати системний підхід, подібний до формування штату військової частини.
У війську є посади, без яких підрозділ фактично втрачає здатність виконувати бойові завдання, та посади, тимчасова відсутність працівників на яких не призводить до повної втрати боєздатності.
Наприклад, без механіка-водія бойова машина не зможе виконувати свої функції. Натомість відсутність одного стрільця у мотопіхотному відділенні зменшить його можливості, але не обов'язково зробить підрозділ повністю небоєздатним.
На думку Жданова, аналогічний принцип варто запровадити й на підприємствах оборонно-промислового комплексу.
"Так само має бути на підприємствах, оргштатна структура. У штаті має бути вказано, які спеціальності визначають працездатність заводу і є критичними. Вони повинні мати 100% бронювання. Щодо інших посад, другорядних, де людину можна навчити чи яких більша кількість, там може бути відсоток неукомплектованості. Тобто, 50% посад повинні мати бронювання, решта — може не мати. Досвідчений директор зможе розподілити й сказати, що йому треба мати для 85-90% від чисельності штату 100-відсоткове бронювання, а інші 10-15% — це посади, які можна назвати "плинністю", яку собі підприємство може дозволити, не втрачаючи працездатність", — пояснив експерт.
Тобто, за логікою Жданова, визначальним має бути не лише загальний відсоток заброньованих, а й конкретні посади, від яких залежить робота підприємства.
Якщо один завод здатен продовжувати виробництво за відсутності частини допоміжного персоналу, то інший може зупинитися через втрату єдиного фахівця, який обслуговує критично важливе обладнання.
Військовий експерт переконаний, що сьогодні уряду бракує системного підходу до оцінювання залежності роботи підприємств від укомплектованості конкретними спеціалістами.
За його словами, запровадження однакової відсоткової межі без достатнього врахування особливостей виробництва може створювати ризики для оборонної промисловості.
Крім того, Жданов звертає увагу на суспільні настрої щодо мобілізації. На його думку, недостатня робота держави з пояснення необхідності військової служби призводить до того, що частина громадян намагається уникнути призову.
Тому експерт також не виключає, що через скорочення бронювання деякі працівники шукатимуть інше місце роботи або розглядатимуть можливість законного виїзду за кордон, якщо матимуть відповідні підстави.
У результаті, попереджають експерти, головним викликом стане не саме скорочення квоти на п'ять відсоткових пунктів, а те, чи зможе держава запобігти втраті спеціалістів, від яких безпосередньо залежить виробництво озброєння для української армії.
Нагадаємо, уряд уточнив критерії визначення критично важливих підприємств. Центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації повинні переглянути галузеві й регіональні критерії протягом десяти днів після набрання змінами чинності. Погоджуватиме оновлені критерії новостворений Координаційний центр з організації бронювання.
Раніше прем'єр-міністр Сергій Корецький повідомляв, що оновлена система має запрацювати з 1 грудня 2026 року. Крім того, уряд готує механізм, який дозволить підприємствам зберігати 100-відсоткове бронювання за умови виконання мобілізаційних зобов'язань.