Гра держкрісел: чи зміняться чиновники в Україні, якщо змінити правила їхнього відбору
На державну службу повертають конкурси, але частині чиновників знову змагатися за посади не доведеться — залишитися дозволить позитивна оцінка їхньої роботи. Чи відкриє реформа двері новим кандидатам і що завадить керівникам зберігати "своїх"? Фокус з'ясував, як зміняться правила призначень і чому за розмовами про скорочення чиновників губиться проблема кадрового дефіциту.
В Україні на вимоги ЄС в межах ініціативи Ukraine Facility відновлять відкритий конкурс на зайняття посад у державній службі. У другому читанні Верховна Рада схвалила відповідний євроінтеграційний Закон. Його ключові пункти зобов'язують здійснювати прозорий відбір на конкурсній основі для охочих працевлаштуватися в органи місцевого самоврядування, як це було раніше. Однак експерти не виключають, що маневр для того, аби протягувати в органи місцевого самоврядування потрібних керівнику людей зберігається.
Конкурси в обмін на гроші ЄС: кого залишать на посадах без нового відбору
За Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби і посад в органах місцевого самоврядування та удосконалення порядку вступу, проходження, припинення державної служби" проголосувало 247 народних депутатів. Таким чином український парламент виконав два індикатори європейської ініціативи Ukraine Facility. Це програма фінансової підтримки, яка передбачена на чотири роки (2024 – 2027). Надання грошової допомоги від ЄС (до 50 мільярдів євро) нашій державі чітко регламентується виконанням з боку України визначених Європою індикаторів. Відновлення відкритих конкурсів на посади в державних органах — один з таких. Тобто працює принцип "гроші в обмін на запровадження реформ".
В ухваленому Радою законі також прописано, що ті держслужбовці, які були прийняті на службу без конкурсу під час воєнного стану, можуть зберегти за собою надалі своє робоче місце. Проте за певної умови. За керівником закріпили право залишити людину на посаді, якщо вона отримає схвалення під час оцінювання її службової діяльності. Така перевірка відбувається щороку. На думку політолога Ігоря Рейтеровича, логіка в такому рішенні є, оскільки низка людей, яка була призначена після 2022 року без конкурсу, працювала у надскладний для України період — початку повномасштабної війни, проявили себе на своїх робочих місцях і мали б мати право продовжувати свою діяльність.
"Є люди, які непогано себе проявили, оскільки ж вони досі працюють і не були звільнені. Значить, вони розуміють ключові моменти роботи на державній службі. Цей кадровий потенціал очевидно треба зберегти. Ті люди, які погодились працювати у критичній для держави період — вони можуть залитись працювати після відповідних перевірок і рішень керівництва, якщо до них немає зауважень в контексті конфлікту інтересів. Це нормальна ситуація, беручи до уваги особливості правового режиму воєнного стану, в якому ми перебуваємо", — каже Фокусу політолог.
В ідеалі цих держслужбовців можна було б спробувати перепризначити, аби вони на рівні з новачками, які подають на конкурс, теж взяти в ньому участь. Але, як пояснив політолог, це потребує часу та додаткових фінансових витрат.
Чи вистачить "хороших крісел": яка реальна ситуація з вакансіями в державній службі
Побоювання, що при збереженні на посадах чинних держслужбовців, для кандидатів, які подаватимуться на конкурс, не залишатиметься вже "хороших крісел" в апараті — марні. Політолог звернув увагу на реальний стан речей щодо вакансій саме в цьому секторі, підкресливши, що зараз в період війни їх дуже багато. Сьогодні державна служба в Україні колосально недоукомплектована, тож шанси в охочих працевлаштуватися дійсно зберігаються. Особливо це стосується робочих місць в органах місцевого самоврядування в українських містах (громадах). Навіть попри те, що співробітники, які працювали до відновлення конкурсів, залишаться далі на своїх посадах.
Це першочергово стосується працівників категорії "Б" (керівники та заступники керівників структурних підрозділів, очільники регіональних та місцевих державних органів). Меншою мірою й категорії "В" (виконавці, головні спеціалісти). Щодо категорії "А" зрозуміло, це ТОП чиновники (керівники та заступники державних органів влади). Як пояснив політолог, ситуація з кадрами в категоріях "А" і "В" порівняно краща, а от в "Б" — спостерігається суттєва нестача працівників.
"Така тенденція почалась ще до великої війни, коли, наприклад, у відділі, в якому повинно працювати 5-6 людей всього налічується 2-3. Не варто забувати, що під час правового режиму воєнного стану з державної служби було мобілізовано дуже багато людей. Це міф, який, на жаль, існує у суспільстві про те, що держслужбовці поховалися за бронюванням і ніде не служать. Це неправда. Є офіційна статистика щодо кількості мобілізованих і, на жаль, загиблих, які були представниками державної служби", — продовжує політолог.
Рейтерович констатує, сьогодні в Україні існує нестача працівників в органах державної служби та місцевого самоврядування, тому відкритих вакансій вистачатиме для охочих взяти участь в конкурсі. Одночасно з цим нині в державі розганяється заклик, що штат чиновників варто урізати, що, на його думку, є недоцільним. До прикладу, у порівнянні з сусідньої Польщею питома вага державних службовців відносно загальної чисельності населення в Україні в рази менша. Проте зараз через війну, необхідність економії наша держава має прогалини в укомплектованості органів державної та місцевої влади. Зокрема, чимало жінок, які обіймали відповідні посади, від 2022 року були вимушені виїхати за межі України, що вивільнило робочі місця.
Лазівка для "своїх": хто та як має перевіряти чиновників, які хочуть залишитися на посадах
Нові правила передбачають, що для збереження чинних держслужбовців вони мають отримати позитивну оцінку після перевірки. Це може стати лазівкою для того, що зберегти на посадах лояльних собі людей. Аби цього уникнути, як зазначив у коментарі Фокусу політолог, варто передбачити, щоб був здійснений не стільки внутрішній аудит, як зовнішній спеціальною комісією.
"Це можуть бути експерти ззовні, які будуть делеговані в конкретні органи. Це можна доволі швидко організувати, великою проблемою це не є. Але очевидно, що це навряд чи стосуватиметься посад невисокої категорії. Це може торкнутися керівників відділів, вищі чиновники, а ті, хто працює спеціалістам у відділах і були взяті без конкурсу, то їх достатньо перевірити внутрішнім аудитом. Там питання не про лояльність до керівника", — пояснив експерт.
Повернення до відновлення прозорих конкурсний відборів політолог вважає цілком правильним рішенням. Тим більше, що він прив'язаний до міжнародних зобов'язань України. Європейський Союз наголошує на необхідності того, що державна служба має бути саме бюрократичною, а не залежати від якихось політичних вподобань, проявів особистої лояльності до керівників.
Разом з тим очевидно, що можливість "протягнути" потрібних керівництву людей буде навіть після впровадження конкурсної основи відбору кандидатів на посади. На погляд Рейтеровича, коли рішення ухвалюють експертні групи й вони формуються певними відомствами чи міністерствами, то простір для маневру може залишатися. Наприклад, прописати умови конкурсу так, що не всі люди матимуть змогу податися на певну посаду.
Проте відновлення конкурсного відбору, за його переконанням, все-таки дуже сильно обмежує спроби завести лояльних. Адже передбачені відповідні процедури, документи, тестування кандидатів. Обійти результати тесту буде складно, якщо охочий працевлаштуватися, наприклад, набере всі 200 балів з необхідних.
Що дасть зрозуміти, що реформа дійсно працює
Прийняття закону, яким відновлюється проведення конкурсів, спрямоване на виконання зобов'язань нашої держави в межах "дорожньої карти" з питань реформи державного управління та плану України, що впроваджує європейську ініціативу Ukraine Facility. Наочним показником того, що реформа діє, стануть кількісні показники вакансій та бажаючих працевлаштуватися.
"Важливий момент — якщо ми побачимо попит на посади, якщо зросте кількість людей, які будуть подавати свої документи на конкурс. Треба буде моніторити кількість кандидатів і вакансій, в якому обсязі вони будуть закриватися", — підсумував у розмові з Фокусом політолог.
Раніше повідомлялося, що уряд анонсував процес покращення системи державного управління. Прем'єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що треба перевірити, чи не дублюються певні функції на місцях, на скільки автоматизовані внутрішні процеси, як того потребує час. Крім того, планується переглянути чисельність працівників центрального органу виконавчої влади, попередивши про те, що зайві вакантні посади будуть скорочені.
Нагадаємо, що навесні 2025 року Верховна Рада також в межах Ukraine Facility ухвалила законопроєкт №8222, який передбачав встановлення однакових підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад. Мовиться не про збільшення видатків на зарплати посадовців, а пропонувалось виокремити основну і додаткову зарплати, а також ввести обмеження на премії та надбавки.