Розділи
Матеріали

Правосуддя за SMS: хто вирішує долю підозрюваних і що приховує система застав в Україні

Алла Дуніна
Одні під заставу, інші в СІЗО: як суди приймають протилежні рішення | Фото: колаж Фокус

Одні фігуранти гучних корупційних справ виходять із СІЗО за мільйони, інші залишаються за ґратами без права на заставу. Хто вирішує, кому на волю, а кому сидіти і чому навіть внесені гроші не гарантують звільнення? Фокус з'ясував, як працює система застав в Україні та де відкривається простір для зловживань.

Фігурантку справи щодо зіткнень у Петропавлівській Борщагівці Валентину Молоду взяли під варту на 60 діб без права внесення застави. Їй пред'явлено підозру у перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України, поширенні інформації про місцезнаходження військових та організацію масових заворушень. З юридичної точки зору, за першими двома статтями під час дії воєнного стану суд може не призначати заставу як альтернативний захід, а може й призначити. Водія "швидкої", на якій Валентина Молода прибула до Петропавлівської Борщагівки, суд відправив до СІЗО на 60 діб без права визволення під заставу. При цьому ще одній 22-річній молодій людині, активному учаснику засмаги, якій правоохоронці висунули підозру у перешкоджанні законній діяльності військового формування, визначили 66 тис. грн застави. І якщо його родичі знайдуть гроші, він вийде із СІЗО. Ось начебто й статті ті самі, а різниця у рішенні суду величезна.

Те, що комусь суд обирає заставу як альтернативу перебування у слідчому ізоляторі, а іншим ні, насамперед залежить від кваліфікації злочину, скоєного підозрюваним, наголошують юристи. По суті можливість обрання застави передбачена за всіма статтями, але є в КПК статті, за якими з легкої руки Верховної Ради Суддів уже прописано безальтернативне утримання під вартою.

Наприклад, це злочини проти національної безпеки, тероризм. А крім цього — злочини, які спричинили загибель людей, скажімо навмисне вбивство. І нещодавно додалися дезертирство, непокора та збут наркотиків у особливо великих розмірах.

"Тому у правоохоронних органів відкрита можливість вписувати в підозру кваліфікацію, яка передбачає безальтернативне утримання під вартою. Відповідно, якщо вони це зробили, то у суду не залишається вибору: або відмовити правоохоронному органу, або відправити під варту. Але, крім цього, є ще таке "телефонне право", коли судді надходить SMS, у якому написано: цього не випускати під заставу. Якщо SMS немає, значить, суддя може діяти на власний розсуд", — розповідає Фокусу адвокат Віталій Сердюк.

І ось, за словами юриста, приклад із медиком Валентиною Молодою — це такий хрестоматійний, як говорили в університеті. Її дії кваліфіковані як злочини проти державної безпеки, а отже, можуть утримувати під вартою без застави.

"Я був категоричним противником зміни законодавства, за якими передбачається безальтернативна міра утримання під вартою. Оскільки тим самим правоохоронному органу дається можливість для зловживань. Коли є необхідність кинути людину у в'язницю, тоді як би формується підозра, вписується в підозру відповідна стаття, і у суду. відмовити повністю, але якщо суд відмовляє повністю, він цим повинен спростувати повністю підозру", — зазначає юрист.

Простіше кажучи, суд може не відправляти людину під варту лише в одному випадку, якщо визнає підозру необґрунтованою. Але такі справи завжди викликають суспільний чи політичний резонанс, і суд у більшості випадків просто боїться приймати рішення щодо них. Тому багато громадян потрапляють під варту тільки тому, що їм вписали статтю з тих, де запобіжний захід безальтернативний — тобто без права на заставу.

Не за всіма статтями потрібно утримувати під вартою без застави

А от щодо гучної справи "Карфаген", то там, за словами адвоката, кваліфікація дій фігурантів була за тими статтями, які передбачають заставу. За першого заступника начальника Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції Володимира Ценова внесли наступного дня 15 млн грн застави. Йому інкримінують створення, керівництво злочинною спільнотою чи організацією, участь у них та прийняття пропозиції, обіцянки чи отримання неправомірної вигоди посадовцем — хабар. В даному випадку залишати під вартою або випускати під заставу — на розсуд.

Хабар передбачає заставу, як і зловживання службовим становищем, пояснює адвокат. Тобто, якщо це не насильницькі злочини, корупційні злочини, там, так, вони передбачають заставу. У разі якогось таємного наміру був. З законодавчої точки зору все правильно, але це стало можливим завдяки депутатам, які голосували за відповідні виправлення в законі. Тому що ось зараз суспільство зіткнулося з тим, у всіх постає питання: чому так? Чому корупціонери виходять на волю, а інші, коли людина не несе суспільної небезпеки, мають сидіти у СІЗО, бо їхні статті належать до безальтернативних?

"Ось я наведу вам приклад. Вчителька, яка пропрацювала 40 років, пенсіонерка, написала посаду у Фейсбуці про необхідність припинити війну, підписувати мирні угоди, щоб не гинули українці. За це їй поставили ті статті, які передбачають безальтернативну міру утримання під вартою. іншими подібними випадками порушення прав людини? На мій погляд, вона невелика, але через юридичну кваліфікацію звинувачення можливості суду звільнити її були практично обмежені. наголошує Віталій Сердюк.

Сплата застави – не привід вийти із СІЗО

До того ж за словами адвоката, суми застави також спричиняють великі питання. Складається враження, що судді між собою змагаються, хто більше суму випише. І навіть без огляду на реальні фінансові можливості підозрюваного. Кримінально-процесуальний кодекс передбачає, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може відступити від встановлених обмежень та визначити розмір застави вище за передбачену законом суму. Іншими словами, суд може призначити заставу у більшому розмірі, якщо вважатиме це за необхідне з урахуванням обставин справи.

"Замість того, щоб призначити заставу в 800 000 гривень максимум, дається мільйон, 10, 100, 300 мільйонів. Суд порушує основні права людини на його виплату. Тобто закон, називаючи такі суми, як би, суд де-факто присуджує безальтернативну міру утримання під вартою. Для одного. може призначити заставу у розмірі 100 мільйонів, мільярда або навіть 100 мільярдів гривень. Формально право на звільнення під заставу у людини є, але фактично вона не може скористатися ним, оскільки сума застави для неї абсолютно недоступна. Таким чином, це право стає лише формальністю", — підкреслює адвокат.

І ще одне: навіть внесена заставна сума не завжди одразу відчиняє двері СІЗО, розповідає адвокат. Це красномовно показало справу ексзаступника голови Офісу президента Ірини Мудрої, за яку призначили заставу 20 млн гривень, але банки та служби фінансового моніторингу блокували або відхиляли перекази частини коштів. Навіть Вищий антикорупційний суд реагував на незаконні дії Нацбанку та служби фінмоніторингу.

"У жодній країні я не знаю випадків, де людина не могла б внести заставу. Ви пам'ятаєте, за Фірташа була внесена застава близько 130 млн євро, і питань ніяких не виникало ні в одній країні, ні в одному банку. А у нас, щоб позбавити людей можливості вийти з СІЗО на рівні підзаконних нормативних актів, Позбавляються можливості проводити ці операції. І це при тому, що гроші вносяться не на рахунки якихось приватних фондів або приватних компаній, а гроші вносяться на рахунок державного казначейства.

При цьому, як наголошує адвокат, все це робиться дуже вибірково, в ручному режимі: комусь пропускають платіж, комусь ні, відповідно люди ущемляються в правах. А найголовніше — запобіжний захід не є покаранням. Тобто людина, яка вирушає на стадії досудового слідства до ізолятора, де-юре та де-факто ще не визнана винною, по ній ведеться слідство. І суть зараз запобіжних заходів зводиться до формального переписування закону без реального аналізу. Правоохоронні органи здебільшого не надають суду належних доказів, що людина може ухилитися від слідства. У той же час штампуються рішення з нечуваними, непідйомними заставами.

"Щоб порахувати суму застави, слідство бере дохід сім'ї за 15-20 років. І каже, що матеріальний статус, дохід дозволяє виплатити заставу. Але це ж зарплата, яка витрачалася на проживання життя", — продовжує адвокат.

Виплати приватним фондам у рамках угод зі слідством – корупція?

На думку адвоката, є ще одна негативна практика, коли в рамках правочинів зі наслідком обвинувачених зобов'язують перераховувати гроші приватним фондам. Така схема не передбачена законом, непрозора та створює корупційні ризики, дозволяючи правоохоронним органам зловживати своїм становищем. Це питання має бути врегульоване законодавчо, щоб унеможливити довільні вимоги та захистити права громадян.

"Сама суть угоди зі слідством говорить про те, що людина йде назустріч державі, а держава йде назустріч підозрюваному, обвинуваченому. Відповідно, в цій зв'язці не може бути посередників. Але коли суд постановляє перерахувати гроші обвинуваченого або підозрюваного в якусь приватну фундацію, це створює саме цей фонд. якийсь інший, отримує гроші? Де контроль? Чому не держава, а приватна структура отримує те, що має отримати держава?

А головне, як зазначає співрозмовник, у законі ніде не зазначено можливості у рамках мирових угод перерахування грошей приватним недержавним фондам. Така практика виникла виходячи з приватних домовленостей між окремими людьми, а чи не точних законодавчих норм. При цьому вона створює змогу зловживань з боку правоохоронних органів.

"Оскільки приватні фонди зацікавлені в отриманні грошових коштів, домовленості між ними та державними органами можуть використовуватися в корисливих цілях. Наприклад, людину, яка фактично невинна або звинувачується в злочині, що не відноситься до категорії особливо тяжких, можуть навмисно підштовхувати до укладення угоди зі слідством і перерахунку. прозорість та сумлінність таких домовленостей та проконтролювати, наскільки законно вони здійснюються”, — розповідає Віталій Сердюк.

Адвокатура виступає проти подібної практики та звертає увагу на пов'язані з нею ризики. Однак вирішити цю проблему можна лише на законодавчому рівні: необхідно чітко врегулювати такі механізми, щоб унеможливити зловживання і не допускати необґрунтованого обмеження прав громадян.

А тим часом ще за одного фігуранта у справі "Карфаген" генерала СБУ Сергія Дуку призначено заставу у 65 млн гривень. І, як пише ЗМІ, співробітники Служби безпеки одержують повідомлення, в якому їх запрошують взяти участь у збиранні коштів на заставу за генерала.

Співробітник Служби безпеки України, який фігурує у справі про трагедію у селищі Міла, про вибух складу боєприпасів та загибель 38 осіб, вийшов на волю із СІЗО, повідомили ЗМІ. Суд встановив заставу у розмірі майже 500 тис. грн, і підозрюваний швидко роздобув цю суму, щоби не провести в ізоляторі два місяці під вартою.