Путін поверне росіянам "брехунці" замість інтернету: чому радіоточки — подарунок для диктаторів

Отже, стало відомо, що Мінцифри РФ підготувало зміни до стратегії розвитку галузі зв'язку, пояснюючи необхідність збереження та впровадження нових радіоточок "потребами цивільного оповіщення та безпеки". Водночас ця технологія має й іншу особливість: вона дозволяє централізовано передавати інформацію населенню, що робило її важливим інструментом пропаганди в авторитарних державах.

Серед переваг старої технології російські чиновники називають можливість адресного доставляння сигналу, енергонезалежність та високий рівень захищеності від кібератак.

В АТ "Российские сети вещания и оповещения" (РСВО) заявили, що в Москві, Санкт-Петербурзі та тимчасово окупованому Севастополі мережі дротового мовлення не лише збережені, а й модернізовані з урахуванням сучасних технологій та вимог безпеки.

Чому Росія згадала про радянські радіоточки

Дротове радіо працює за принципом передачі сигналу через фізичну кабельну мережу безпосередньо до абонентського гучномовця. На відміну від звичайного радіоприймача, слухач не може самостійно перемикатися між десятками частот і станцій.

Саме ця особливість робить технологію зручною для централізованого оповіщення. Якщо мобільний інтернет недоступний, а ефірні канали зв'язку працюють із перебоями, сигнал через збережену дротову мережу може залишатися доступним.

Для систем цивільного захисту це має практичне значення: через радіоточку можна передати повідомлення про надзвичайну ситуацію, попередити про небезпеку та повідомити інструкції для населення.

Проте радіоточки — це ще дуже потужний інструмент пропаганди, якщо мова йде про тоталітарні країни, на кшталт Росії.

Чому дротове радіо було важливим для Гітлера

Історія дротового радіомовлення має цікавий епізод, пов'язаний із нацистською Німеччиною та окупованою Україною. У книзі "Культура на службе вермахта" російський історик Олег Юрійович Пленков описує розмову Адольфа Гітлера під час перебування в Україні у 1942 році.

За наведеним автором епізодом, Гітлера здивувало, що в українських селах майже в кожній хаті була радіоточка. Він звернув увагу на те, що радянська влада не лише оцінила можливості радіомовлення, а й усвідомила небезпеку, яку воно може становити.

Ідеться про особливість радянської системи: дротове радіо дозволяло централізовано передавати однаковий інформаційний продукт мільйонам людей. Абонент не міг самостійно налаштувати гучномовець на іноземну радіостанцію, як це було можливо зі звичайним приймачем.

Як нацисти забороняли слухати іноземне радіо

У Третьому рейху також намагалися максимально обмежити доступ громадян до альтернативних джерел інформації. Однак Німеччина не мала такої повсюдної системи дротових радіоточок, як Радянський Союз. Основним інструментом контролю були державне управління радіомовленням, обмеження можливостей приймачів та покарання за прослуховування іноземних станцій.

7 вересня 1939 року в Німеччині набув чинності указ про надзвичайні заходи у сфері радіомовлення (Verordnung über außerordentliche Rundfunkmaßnahmen).

Документ забороняв навмисне прослуховування іноземних радіостанцій. За порушення загрожували каторжні роботи або ув'язнення, а приймачі могли конфіскувати.

Ще суворіше карали за поширення інформації, отриманої з іноземних радіостанцій: в особливо тяжких випадках передбачалася смертна кара.

За даними Меморіального музею Голокосту США, гестапо відстежувало порушників, зокрема використовуючи інформацію від громадян. Попри заборони, мільйони німців таємно слухали BBC та інші іноземні радіостанції.

У випадку Росії повернення технології, яка дозволяє передавати інформацію без можливості самостійного вибору джерела сигналу, має також очевидний аспект контролю над комунікацією.

Коли в Україні припинили дротове радіо і чи працює воно зараз

Мовлення через "брехунці", а саме так називали українці радіоточку через постійний потік інформації про "успіхи СРСР та світлий шлях до комунізму", поступово занепадало через розвиток FM-радіо, телебачення та інтернету. Додатковою проблемою стали застаріле обладнання, висока вартість обслуговування мереж та скорочення кількості абонентів.

У 1991 році в Україні працювало понад 19 мільйонів радіоточок. До 2014 року їх кількість скоротилася приблизно до 1,5 мільйона, а наприкінці 2019-го — до 340 тисяч. Важливо, що дротове радіо в Україні не вимкнули одночасно по всій країні. "Укртелеком" поступово припиняв надання послуги в окремих містах та областях.

Основні етапи згортання мережі:

• 1 січня 2019 року — припинили надання послуги в Одесі.
• 1 квітня 2019 року — дротове радіо відключили у Дніпрі.
• 1 лютого 2020 року — послугу припинили в Закарпатській, Миколаївській та Херсонській областях.
• 1 січня 2021 року — мережу почали відключати у Дніпропетровській, Кіровоградській, Запорізькій, Волинській, Житомирській, Чернігівській, Полтавській та Чернівецькій областях, за винятком обласних центрів.

Окремо варто зазначити, що з 1 січня 2020 року "Укртелеком" припинив підключення нових абонентів до дротового радіомовлення. Водночас наявні користувачі могли продовжувати користуватися послугою там, де зберігалася мережа.

Скільки коштує дротове радіо в Україні у 2026 році

Попри масштабне згортання мережі, дротове радіо в Україні не зникло остаточно. На офіційному сайті "Укртелекому" опубліковано тариф для фізичних осіб, який діє з 1 січня 2026 року. Абонентська плата за одну основну радіоточку — 250 грн на місяць, з ПДВ.

Нових підключень оператор не здійснює. Тому розраховувати на встановлення радіоточки в новобудові не варто. Здебільшого збережена інфраструктура пов'язана зі старим житловим фондом, зокрема будинками радянської забудови.

Чому повернення радіоточок у РФ — цікавий сигнал

Російська ініціатива демонструє, що влада шукає альтернативні канали комунікації на випадок перебоїв із мобільним зв'язком та інтернетом. З одного боку, дротове радіо справді може бути корисним для екстреного оповіщення. З іншого — воно дає державі можливість централізовано визначати, яку інформацію отримуватимуть підключені абоненти.

Це не означає, що будь-яка система дротового радіомовлення автоматично є інструментом пропаганди. Однак історія СРСР і Третього рейху показує, наскільки важливим для авторитарних режимів було контролювати не лише зміст повідомлень, а й самі канали їх поширення.

Повернення радіоточок у Росії відбувається на тлі обмежень цифрових комунікацій. І саме поєднання цих двох процесів робить ініціативу цікавою не тільки з технологічного, а й з інформаційно-політичного погляду.

Раніше Фокус писав, що у Москві стався масштабний блекаут, після якого проблеми з інтернетом зафіксували в різних регіонах Росії. Тоді користувачі скаржилися на перебої в роботі мобільних операторів та онлайн-сервісів.

Також ми повідомляли, що у Росії запроваджували обмеження мобільного інтернету та формували так звані білі списки сайтів. У таких умовах доступними залишалися лише окремі ресурси, визначені владою.