Донбас не поділили, взялися за Європу: про що насправді домовляються США та Росія
Переговори в Абу-Дабі не принесли миру, але відкрили нову гру — тепер на кону не лише Донбас, а й безпека всієї Європи. Поки США шукають компроміс із Москвою, політологи попереджають: на Україну можуть чекати вісім тижнів масованих російських ударів і безпрецедентного тиску. Фокус з'ясував, про що намагаються домовитися Вашингтон і Москва та чому швидке завершення війни малоймовірне.
Як і слід було очікувати, два дні переговорів в Абу-Дабі не наблизили до мирного врегулювання в Україні. Як правильно зауважили журналісти Politico, між делегаціями РФ та України "не було довіри", а натомість точилися "досить напружені дискусії". Сторони обговорювали найскладніші теми війни РФ проти України, а найзапекліше — частину території Донецької області, яку контролюють ЗСУ і яку росіяни не можуть окупувати вже п’ять років. Тема "спірної території" була найскладнішою, за даними іноземних ЗМІ.
Загалом переговори в Абу-Дабі продемонстрували певний прогрес, насамперед у питанні можливого залучення Європи до мирного процесу. США намагаються домогтися згоди Росії на участь європейців у переговорах та обговорення гарантій безпеки для України.
Однак ключові суперечності зберігаються: територіальне питання залишається найскладнішим, довіри між сторонами немає, а перспективи швидкого укладення мирної угоди залишаються невизначеними.
При цьому Європа побоюється, що Росія може використовувати переговори лише для створення видимості готовності до миру, не маючи наміру насправді завершувати війну, — так пишуть іноземні ЗМІ.
На Україну чекають найважчі вісім тижнів безперервних бомбардувань
Українські політологи після переговорів дійшли висновку, що зараз триває боротьба не стільки за негайне припинення війни, скільки за умови майбутнього політичного та безпекового устрою Європи. Росія прагне домогтися зміни існуючого безпекового ладу, США намагаються виступити посередником і досягти політичного результату, Європа намагається не допустити ухвалення рішень без своєї участі, а Україна намагається захистити власні інтереси та не допустити домовленостей за її спиною.
І, як підкреслює політолог Вадим Трюхан, слід було очікувати, що на цьому етапі переговорів не буде жодних домовленостей ані щодо гарантій безпеки, ані щодо припинення вогню, ані щодо інших питань.
"Щодо територіальних поступок ситуація склалася аналогічно. Бо інтереси сторін різні. Бо Путін тепер підвищує ставки в цій грі. Тепер він вже прагне отримати контроль над Європою. Гарні слова, але нова архітектура європейської безпеки — це лише ширма", — розповідає експерт Фокусу.
Насправді він прагне того, чого завжди домагалася імперія під назвою Радянський Союз: знищити існуючі блоки та союзи за участю європейців — як у сфері безпеки, так і в економіці — та взяти все це під свій контроль. Він заручився підтримкою Трампа. І зараз Путін разом із Трампом намагається розіграти цю партію. Вони намагаються поділити світ між собою всупереч тому, що світ проти, Європа проти, Україна проти. На даному етапі зупинилися саме на цьому.
"Далі потрібно пережити вісім тижнів. Вони будуть надзвичайно складними для України. Тиск буде колосальним. І те, що вчора представники Трампа полетіли до Москви, а сьогодні полетять до Ірландії, щоб чинити тиск на Зеленського, — це підтвердження цього. Трамп ніколи так не поспішав, як зараз. Він чудово розуміє, що третього січня йому вже не буде діла ні до Росії, ні до України. Він опиниться з усіх боків оточений демократами, які будуть його стримувати. Йому доведеться відбиватися від них", — вважає політолог.
Тому, на думку Трюхана, протягом наступних восьми тижнів Україні доведеться витримати потужні удари росіян по нашій інфраструктурі. Вони робитимуть усе можливе, щоб змусити українців вийти на вулиці й протестувати проти Зеленського, проти влади, проти всього на світі. Їм потрібна дестабілізація в Україні.
"Перемир’я нам потрібне, але йдеться про комплексну, всеосяжну угоду, яку ніхто не зможе гарантувати, з якимись невизначеними умовами. Суть в іншому: перемир’я не потрібне Путіну, перемир’я не потрібне Росії. Вони хочуть скористатися тим вікном можливостей, яке існує до третього січня, щоб остаточно зламати, добити й дотиснути Україну через Трампа", — переконаний політолог.
Росіяни перекладають на Європу відповідальність за все, що відбувається, та за наслідки
Більшість політологів вказують на те, що нинішній етап спроб мирного врегулювання відрізняється від попередніх більшою інтенсивністю та зосередженістю американських посередників на досягненні конкретного результату. Крім того, Європа активніше прагне брати участь у переговорах та обговоренні ключових параметрів системи безпеки. Все це підвищує ймовірність досягнення певного результату. Саме це Кушнер і Віткофф обговорюватимуть із Путіним.
"Йдеться про спробу розробити механізм врегулювання російсько-української війни через глобальну угоду про континентальну безпеку. Фактично складається враження, що, якщо не вдається домогтися поступок від України та забезпечити Росії видимість так званої перемоги, яку Путін хоче презентувати своєму населенню, американські посередники вирішили спробувати досягти цього за рахунок Європи та європейської системи безпеки. Саме тому Зеленський зараз перебуває в Європі й координує ці питання з європейськими партнерами", — повідомляє Фокусу політолог Олег Постернак.
Такий підхід, на думку експерта, цілком відповідає американській політиці, заснованій на політичному реалізмі, і, судячи з усього, викликає певну увагу та підтримку з боку Росії. Тому нинішні мирні переговори справляють дещо інше враження, ніж попередні зустрічі в Стамбулі та Анкориджі.
"Росіяни також заявили про бажання перекласти на Європу більшу частину відповідальності за те, що відбувається, та його наслідки. Спочатку пропонується укласти угоду з питань безпеки, а вже потім обговорювати припинення вогню та інші питання. Якщо американці та росіяни дійсно намагаються реалізувати такий підхід, то в ньому є певна логіка. При цьому він безпосередньо не суперечить інтересам України, оскільки попередній раунд переговорів показав, що швидко досягти компромісу щодо територіального питання навряд чи вдасться", — зазначає політолог.
На думку співрозмовника, такий варіант може виявитися єдино можливим за умови максималістської позиції Росії та неготовності України йти на територіальні поступки. Тому американці, ймовірно, і пропонують домогтися певного прориву за рахунок європейського напрямку. Теоретично шанси на такий варіант виглядають реалістичнішими, ніж раніше. Але сам процес буде дуже тривалим.
"Це не питання найближчих тижнів чи кінця року. Насамперед необхідно залучити європейські країни, провести експертну та аналітичну роботу, узгодити положення з європейськими урядами, залучити НАТО, Європейський Союз та інші міжнародні інституції. Зазвичай підготовка подібних угод займає не менше півроку. Однак, з огляду на те, що в американців мало часу, а прагнення Москви та Вашингтона до взаємодії стає дедалі очевиднішим, процес, ймовірно, прискорюватимуть. Але не факт, що це дозволить досягти якісного результату", — підкреслив Постернак.
Імовірність мирного врегулювання вкрай низька, хоча переговори тривають
Політолог Руслан Бортник відзначив певний прогрес у переговорах і наголосив на важливості нової теми, яка дає привід для обережної надії, що в майбутньому ситуація покращиться. Йдеться про європейську архітектуру безпеки та повноцінну участь Європейського Союзу та європейських представників у переговорах.
"Переговори тривають. Це вже четверта тристороння зустріч у такому форматі за рік. І все ж нинішня зустріч вселяє трохи більше надії, ніж попередні. Раніше сторони фактично обговорювали одне й те саме, лише з невеликими змінами. Зараз з’явилися нові теми та нові ініціативи з боку США. Американці поспішають скористатися вікном можливостей, що залишилося до кінця року, поки Трамп ще контролює Конгрес", — повідомив Фокусу політолог.
Тому залишається надія, що сторонам все-таки вдасться про щось домовитися. Хоча ймовірність повноцінного мирного врегулювання, як і раніше, вкрай низька. Але Абу-Дабі, за словами Бортника, — це крок у правильному напрямку. Сторони нарешті почали займатися вирішенням ключових стратегічних проблем. Насамперед йдеться про архітектуру безпеки в Європі, від якої залежать усі інші питання. Це й статус України в міжнародних блоках, і територіальний контроль, і гуманітарні питання, і розведення військ. Усі учасники конфлікту — Росія, Європа та Україна — відчувають брак безпеки та переживають кризу в цій сфері. Тому нинішня зустріч стала поворотом у правильному напрямку. Однак попереду ще дуже довгий шлях.
Абу-Дабі залишає більш позитивне враження, а досягнутий результат виявився вагомішим, ніж на попередніх зустрічах. І це насамперед стосується обміну військовополоненими. Але війна триває. Мирної угоди поки що немає, і швидко укласти її неможливо, оскільки сьогодні сторони не мають політичної волі йти на глибокі стратегічні поступки, які могли б привести до швидкого завершення війни.
А тим часом керівник російської делегації, помічник Володимира Путіна Володимир Мединський, побачив у підсумках дводенних переговорів в Абу-Дабі крок до миру.
Подальший хід переговорів, за словами Мединського, визначатимуть позиції Києва та Вашингтона, а також те, "чи буде Європа розсудливою". Паралельно він заявив, що "кожна п’ядь російської землі буде повернена — так чи інакше".
Спецпредставник США Стів Віткофф і Джерад Кушнер прибули до Москви після дводенних переговорів щодо України в Абу-Дабі, які відбулися 10–11 листопада. Путін планує зустрітися з ними у першій половині дня 12 листопада.