Розділи
Матеріали

Від артишока до дуріана. Що таке суперфуди, чим вони корисні та які з них ростуть в Україні

Євгенія Корольова
Фото: pexels.com

Суперфуди впевнено завойовують ринок у всьому світі. Конкуренцію розпіареним чіа, кіноа та матча можуть скласти амарант і фіолетова кукурудза. Фокус з'ясував, чи готові українські аграрії слідувати трендам і як ритейлери розширюють асортимент.

Що таке суперфуди і чим вони корисні

У будь-якому великому супермаркеті без проблем можна знайти водорості спіруліну, чіа, кіноа чи матчу — тобто все те, що заведено називати "суперфуди". Незважаючи на їхню популярність, далеко не всі споживачі розуміють, що це таке. Більше того, точного визначення суперфуду не дають навіть фахівці, принаймні наукового чи медичного опису терміна досі не існує. В Оксфордському словнику наводиться досить абстрактне пояснення: "Їжа, яка вважається особливо поживною або корисною для здоров'я і самопочуття".

До 2007 року виробники в Євросоюзі могли поставити маркування "суперфуд" на будь-який продукт. Причому, як показало дослідження Британської асоціації дієтологів, 60% покупців довіряли цій інформації та вважали такі продукти справді кориснішими. Унаслідок чого європейських виробників зобов'язали доводити, що та чи інша їжа має високу концентрацію корисних речовин.

Головними характеристиками "супер'їжі" можна вважати локальність, екологічність та особливо її корисність
Фото: pexels.com

У США та Австралії і сьогодні можна писати superfood на будь-чому, законом це не заборонено. В Україні ж є технічний регламент маркування продуктів. Про це розповідає Катерина Звєрєва, міжнародна консультантка Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН: "Цей регламент обмежує виробників. Маркування не повинно вводити покупців в оману, а отже, на етикетці необхідно вказувати всю необхідну інформацію про продукт".

За словами Звєрєвої, експерти зійшлися на думці, що головними характеристиками "супер'їжі" можна вважати локальність, екологічність та особливо її корисність. Важливо розуміти, що якщо відомі всім біододатки виробляють у лабораторіях, то суперфуди — це звичайні продукти рослинного світу, які й так вживалися людьми протягом століть.

Від артишока до дуріана: суперфуди на будь-який смак

Список суперфудів величезний, до нього входять багато фруктів, овочів, ягід, темної листової зелені, горіхів, водоростей і навіть напоїв — комбуча, наприклад. Проте з різних причин, зокрема через маркетингові хитрощі, ті чи інші продукти стають трендовими і вириваються в лідери продажів. Як зазначає Звєрєва, зараз у світі найбільше зростання обсягу торгівлі спостерігається у цибулі-порей (12,5% щорічного приросту), селери (7,4%), артишока (6,3%), кольрабі та капусти кейл (5,6%) ). Експорт зростає в екзотичного дуріана (18% середньорічного приросту), лохини (14%) та малини (13%).

"Загалом до 2029 року світовий ринок суперфудів перевищить $229 млрд", — наголошує Катерина Звєрєва. Лідируватимуть у цьому сегменті зернові та злакові.

Знайти суперпродукти на українському ринку нескладно, але важливо пам'ятати про те, що навіть така корисна та насичена вітамінами їжа не повинна замінювати собою весь раціон.

Домінантні позиції на ринку суперпродуктів займають країни Північної Америки. Це пов'язано з кількома причинами.

Насамперед, саме в США тренд на здорове харчування набув особливої популярності — не без допомоги зірок та інфлюенсерів, які активно пропагують у соцмережах здоровий спосіб життя і правильне харчування.

По-друге, суперфуди, як правило, коштують дорожче, тобто вживати їх можуть собі дозволити лише фінансово благополучні споживачі. У Північній Америці на ринку суперфудів перші позиції з продажів займають насіння чіа, капуста кейл, кіноа, лохина та полуниця.

"Цей ринок динамічно розвивається не тільки в Америці, а й у країнах Євросоюзу та Азії", — каже Звєрєва. На думку аналітиків, ринок суперфудів у Європі в найближчі п'ять років покаже щорічне зростання 6,9%. Такі продукти продають не тільки через торгові мережі та роздрібні магазини, але й в інтернеті.

Обліпиха замість годжі: суперфуди, які ростуть в Україні

В Україні бум на суперпродукти проявляється не так яскраво, як у західних країнах. Без сумніву, у нас теж є категорія людей, яка прагне здорового харчування та охоче додає у свій раціон чіа або кіноа, але здебільшого українці консервативні в продуктових уподобаннях. У цьому теж є переваги, адже однією з характеристик суперфудів є їхня локальність. Всесвітня організація охорони здоров'я разом із дієтологами та нутриціологами рекомендують використовувати в раціоні традиційні для місцевості продукти.

Домінантні позиції над ринком суперпродуктів займають країни Північної Америки. Саме в США тренд на здорове харчування набув особливої популярності — не без допомоги зірок

Знайти вітчизняну заміну розпіареним екзотичним продуктам нескладно, впевнена Катерина Звєрєва.

  • Хороша місцева альтернатива кіноа — гречка і не такий відомий, але не менш корисний амарант.
  • Ягоди годжі можна замінити обліпихою, чіа — насінням льону, макадамію — кедровими горіхами.
  • Замість популярних ягід асаї, що ростуть на пальмах в амазонських лісах, краще вибирати звичні чорні ягоди, такі як чорниця, шовковиця, лохина, ожина та чорна смородина.
Краще вибирати звичні чорні ягоди, такі як чорниця, шовковиця, лохина, ожина та чорна смородина
Фото: pexels.com

За словами експертки, українські виробники самі можуть виводити продукти на ринок суперфудів і так задавати тренди. У світі чимало таких прикладів. Модна нині капуста кейл, у якій заліза більше, ніж у яловичині, а кальцію більше, ніж у молоці, ще нещодавно сприймалася виключно як кормова культура.

"Ту ж спаржу, яку в Україні називали "заячою холодкою", хоч і вживали в нас у їжу, але такого повсюдного поширення точно не було", — розповідає Звєрєва.

Високі шанси здобути загальне визнання має амарант — одна з найдавніших зернових культур, в Україні він відомий як щириця. На численних ЗОЖ-ресурсах амарант називають ідеальною рослиною XXI століття, насамперед через унікальний амінокислотний склад білка. Він містить до 35% незамінних амінокислот, лізину в ньому в 3-3,5 рази більше, ніж у білку пшениці, крім того, амарант багатий кремнієм, цинком, міддю, магнієм і клітковиною. Оскільки в складі щириці немає глютену, рослина — ідеальний продукт для людей з непереносимістю клейковини. Також амарант — природне джерело сквалену, що нормалізує рівень холестерину в організмі. Наразі люди здебільшого отримують сквален з акулячого жиру, й амарант може стати альтернативою.

Перспективні. Українські фермери зможуть непогано заробити, якщо візьмуться виробляти затребувані суперфуди, серед яких обліпиха й амарант

Як вважає Олександр Дуда, голова Асоціації виробників амаранту України, найближчим часом більше українських фермерів зацікавляться вирощуванням щириці через фінансову вигоду цього напряму. Середня врожайність амаранту — від однієї до двох тонн із гектара. Такий великий розмах, за словами Дуди, пов'язаний з тим, що більшість аграріїв в Україні вперше зайнялися вирощуванням культури і поки що не вийшли на максимальний урожай.

"Вартість амаранту — 40 тис. грн/т, тобто фермер може отримати нормальну рентабельність", — коментує експерт. Однак поки що сільськогосподарські підприємства засіюють амарантом лише невеликі площі — від 20 га до 100 га, експериментуючи з новою для себе культурою.

Амарант

Уже сьогодні в магазинах можна знайти різну продукцію з амаранту — пластівці, крупи, сухі сніданки, розповідає Світлана Миколенко, доцентка Дніпровського державного аграрно-економічного університету. Вона впевнена, що з огляду на нинішній загальносвітовий бум на снеки місце на цьому ринку може зайняти й амарант.

За останні кілька років особливу популярність отримав амарант у Польщі. Як каже Богдан Шаповал, генеральний директор асоціації U-Food, у цій країні з амарантового борошна почали виробляти макарони.

"Такі вироби коштують на 45–60% дорожче за класичні макарони з твердих сортів пшениці, але при цьому попит на продукцію зростає набагато швидше за пропозиції", — зазначає експерт. На його думку, ті аграрії, яким вдасться налагодити прямі поставки амарантового борошна польським виробникам, отримають значну фінансову вигоду.

Фіолетове відкриття: кукурудза хопі

Ще один неочевидний суперфуд — звична нам солодка кукурудза. Вважається, що середня норма споживання цього продукту для дорослого — 34 кг на рік. Проте навіть у Сполучених Штатах, які є одним зі світових лідерів із виробництва кукурудзи, середній обсяг споживання становить 17 кг/рік. В Україні ці цифри зовсім скромні — лише 3,5 кг на людину.

Проте загалом попит на солодкий продукт постійно зростає, особливо в сегменті HoReCA. Як зазначає Михайло Нагорняк, селекціонер і власник компанії "Мнагор", за останні п'ять років обсяг торгівлі кукурудзою збільшився на 17–20%. В Україні зараз солодку кукурудзу вирощують на території майже 12 тис. га, цього недостатньо навіть для внутрішніх потреб.

"Приміром, та кукурудза, яка повсюдно продається у стаканчиках, приїжджає до нас із Таїланду, де приріст виробництва один із найбільших у світі", — коментує селекціонер. Імпортують у країну продукт і з інших країн, зокрема з Польщі, Молдови, Угорщини та Китаю. За словами Нагорняка, для забезпечення внутрішніх потреб Україні необхідно щонайменше 21,4 га полів солодкої кукурудзи.

Наразі на місце традиційної жовтої кукурудзи приходять нові сорти. Кілька років тому ринок healthy food підірвали фіолетові качани — хопі, які допомагають впоратися з ожирінням і знизити артеріальний тиск. Попит на фіолетову кукурудзу зростатиме до 2030 року, вважає селекціонер. Це саме той ринок, який в Україні має динамічно розвиватися.

Серед інших продуктів, виробництво яких збільшуватиметься найближчими роками, Богдан Шаповал з U-Food називає ферментований часник, олію кріля та спіруліну. Якщо любителям здорового харчування кіноа і чіа вже набридли, вони легко зможуть поповнити раціон цими новими, цікавими та корисними продуктами.

Великі торгові мережі не оминають продуктові тренди і готові розширювати асортимент у цьому сегменті. Як розповідає Вікторія Шило, керівниця відділу закупівель товарів широкого вжитку "Ашан Рітейл Україна" (член "Асоціації рітейлерів України"), сьогодні в магазинах компанії представлені всі популярні позиції суперфудів: кіноа, чіа, ягоди годжі, амарант, кокосова олія, насіння льону, Бебі Кейл. Крім цього, онлайн в супермаркеті можна замовити не такі поширені товари, наприклад, насіння чіа, біле кіноа або суміш амарантової крупи.

"Зараз ми не виділяємо ці товари в окремі категорії, але займаємося наповненням і розвитком цих полиць, — коментує Шило. — Поки що складно сказати, чи робимо ми ставку конкретно на суперфуди, але точно орієнтуємося на здорове харчування, натуральні та локальні продукти".

Знайти суперпродукти на українському ринку нескладно, але важливо пам'ятати про те, що навіть така корисна та насичена вітамінами їжа не повинна замінювати собою весь раціон. Як зазначають дієтологи, суперфуди не панацея від усіх хвороб, швидше важливе доповнення до основного здорового харчування, яке в будь-якому випадку має бути збалансованим.