Пішла епоха. П'ять найкращих фільмів із Джиною Лоллобриджидою

Світ вразила новина про те, що на 96-му році життя померла італійська акторка Джина (Луїджина) Лоллобриджида. У пам'яті шанувальників вона залишиться назавжди молодою та завзятою циганкою Аделіною, яскравою Есмеральдою та просто чудово красивою жінкою з дивовижною харизмою та почуттям власної гідності. Фокус зібрав п'ять фільмів, у яких Лоллобриджида зіграла ролі, які стали найуспішнішими в її багаторічній кар'єрі.

"Фанфан-Тюльпан" (1952)

Фільм плаща та шпаги, знятий французьким режисером Крістіаном Жаком, показує Францію XVIII століття. Король Людовік XV намагається укомплектувати свою армію, і йому потрібно ще 38 осіб. Фанфан (Жерар Філіп), молодий гульвіса та гуляка, рятуючись від охочих поквитатися з ним родичів спокушеної дівчини, записується до лав армії. Це сталося після того, як циганка Аделіна (Джина Лоллобриджида) нагадала йому, що він стане зятем монарха.

Згодом з'ясовується, що Аделіна Лафраншиз — дочка вербувальника, яка так заманює нових рекрутів. Дізнавшись про це, Фанфан усе ж таки не здається. Дорогою до полку він рятує маркізу де Помпадур і дочку короля від нападу розбійників, отримавши в подяку брошку у вигляді тюльпана.

Фільм мав величезний успіх як у Франції, так і за її межами. На красиву й ефектну дівчину звернули увагу голлівудські режисери, і вже в 1953-му році вона знялася в першому американському фільмі у своїй кар'єрі — "Осором диявола" (1953), де Лоллобриджида знімалася разом з Гамфрі Богартом.

"Собор Паризької богоматері" (1956)

1956 року на екрани вийшов фільм "Собор Паризької Богоматері", знятий за однойменним романом Віктора Гюго переможцем Каннського кінофестивалю Жаном Делануа. На головну жіночу роль він запросив Лоллобриджиду. Вона блискуче зіграла циганку Есмеральду, а її партнерами зі знімального майданчика стали Ентоні Квінн і Ален Кюні. Багато хто звернув увагу, що кінцівка стрічки відрізняється від оригінальної повісті: Есмеральда, яку засудили до страти через повішення, вбили стрілою під час штурму собору. Її останні слова: "Життя прекрасне" (фр. "C'est beau, la vie").

Критики визнали стрічку найкращою та найдостовірнішою екранізацією роману, а роль Есмеральди у виконанні Джини Лоллобриджиди вважається найкращим екранним втіленням образу цього персонажа. За її роботу акторку нагородили премією Bambi Awards у номінації "Найкраща акторка".

"Найкрасивіша жінка на світі" (1956)

У 1956 році Джина Лоллобриджида знялася в стрічці "Найкрасивіша жінка на світі" з Вітторіо Гассманом, що стала дуже популярною. Цей музичний фільм оповідає про романтичну та прекрасну історію кохання князя Барятинського з Росії та найкрасивішої жінки у всьому світі початку 20-го століття, співачки Ліни Кавальєрі.

Лоллобриджида з успіхом продемонструвала різні грані свого таланту, виконавши всі пісні й арію з опери Дж. Пуччіні "Туга" сама. Того ж 1956 року за головну роль у цьому фільмі Джині Лоллобриджиді присудили престижну італійську кінопремію "Давид ді Донателло" в номінації "Найкраща акторка".

"Бурхливе море" (1963)

1963 року на великі екрани вийшла італійсько-французька кінокомедія, знята режисером Ренато Кастелані. Головні ролі в стрічці зіграли Джина Лолобриджида й Жан-Поль Бельмондо.

Стрічка розповідає про стару діву на ім'я Маргарита (Джина Лолобриджида), яка разом із братом Оресте тримає в Генуї пансіон для моряків. Вона дозволяє постояльцям жити в кредит і відпрацьовувати борг на одному із суден, що належать їй. Один із постояльців на прізвисько Ліворнієць (Жан-Поль Бельмондо), котрий став коханцем господині, влаштовує до неї капітаном старого Друдо.

Корабель під командуванням Друдо, завантажений бочками з вином, мало не перевертається під час шторму та втрачає весь вантаж. Усю бурхливу ніч команда скидала за борт бочки з вином, не забуваючи при цьому пригубити "червоного". На ранок, дивом вціліла команда, була п'яна, але жива. У результаті лихого капітана суд визнав неосудним, і відправив у будинок для людей похилого віку для душевно хворих. Весь порт проводжав старого морського вовка.

"Король, дама, валет" (1972)

Американо-німецький фільм "Король, дама, валет", знятий за однойменним романом Володимира Набокова режисером Єжи Сколімовським, став ще однією яскравою віхою в житті акторки. Він розповідає про довірливого та романтичного підлітка Френка, який після раптової смерті батьків змушений переїхати до свого дядька Чарльза. Він швидко закохується в свою тітку, гарну та витончену Марту (Джина Лолобриджида). Дуже швидко ця жінка, майже на 30 років старша за нього, стає центром усіх його фантазій. Тому Френк розривається між своїми юнацькими поривами та прихильністю до дядька.

У 1960-х роках Лолобриджида почала рідше зніматися в кіно. За її словами, вона хотіла розвиватися й досягати вже більшого, ніж показала на екрані, говорити з глядачами та зніматися в глибокому кіно, а не в дорогих бойовиках, проте сценарії, які їй пропонували, усі були стандартними. Це обернулося тим, що в 1970-х роках її кар'єра Лолобриджида пішла на спад і майже завершилася в 1973 році участю у фільмі "Смертний гріх". Після цього протягом наступних десятиліть вона знялася лише в парі фільмів і кілька разів приймала пропозиції про зйомки на телебаченні.

Нагадаємо, що Фокус писав про смерть Джини Лоллобриджиди.