Національне надбання: який вигляд має найемпатичніший кіт Великої Британії (відео)
Марлі обійшов тисячі інших претендентів у номінації "Неймовірні кішки". Він надає моральну підтримку жінкам, які стали жертвами торгівлі людьми та експлуатації.
Семирічний чорно-білий кіт Марлі, який мешкає в притулку Caritas Bakhita, що у Вестмінстері, став переможцем премії "Національний кіт року 2024" у номінації "Неймовірні кішки" за версією Cats Protection, нагородження якої днями відбулося в Лондоні. Що відомо про пухнастого лідера, розповіли співробітники організації, яка й заснувала премію.
Марлі обійшов тисячі інших претендентів на шляху до перемоги і виборов її абсолютно заслужено. Він живе в будинку, де знайшли притулок 11 жінок із 11 країн, які зазнали поневолення, експлуатації та торгівлі людьми. Марлі став справжнім талісманом притулку, оскільки чинить на його постоялиць зцілювальний вплив.
"Часто Марлі, що кладе лапу на ноги наших гостей, — це перша доброта, яку вони відчувають за багато років. У нього неймовірний дар співчуття, тож він допоміг багатьом жінкам на шляху до одужання", — розповіла Карен Енстісс, голова Caritas Bakhita House.
За її словами, Марлі потрапив до них із притулку для тварин.
"До того, як його відправили до притулку, я думаю, йому довелося нелегко. Тому він усвідомлює травму наших гостей, адже теж страждав", — додала Енстісс.
У кота є свій підхід до кожної з жінок.
"Спочатку він сідає дуже близько, щоб подивитися, як відреагують жінки. Потім він ніжно кладе лапу їм на ногу, даючи їм зрозуміти, що вони не самотні. У нас жила одна гостя, яка була настільки травмована, що не розмовляла з нами, тільки з Марлі. Оскільки вона довіряла йому, з часом ми змогли розговоритися з нею", — пояснює керівниця притулку. Кіт бере участь у сеансах терапії та разом з усіма приходить на вечерю.
Марлі не тільки терапевтично впливає на тих, хто живе в Caritas Bakhita House, а й стежить за безліччю речей. Його жартома називають керуючим персоналом, охоронцем території та головним садівником, а його грядку з маргаритками ніхто не має права чіпати. Для нього в притулку навіть склали пісню.
"Марлі — справді пухнасте серце нашого дому", — впевнена Карен Енстісс.
Серед інших переможців — 10-річна Зара, яка стала першою в категорії "Сімейна кішка". Вона живе в церкві Святого Іоанна Євангеліста в Бекслі й піклується про свою сім'ю, виступаючи захисницею для восьмирічного Еліота, що страждає на аутизм, та допомагаючи членам церковної спільноти. Зара, яку вікарій Едвард Барлоу та його дружина Кейт узяли з притулку дев'ять років тому, втішає скорботних на похоронах, бажає нареченим і нареченим удачі в їхньому новому спільному житті на вінчаннях і відвідує репетиції хору.
"На церковних службах Зара перебуває зі мною під час моїх проповідей, а потім знаходить зручне місце на колінах у громади, щоб влаштуватися на них. Наші служби транслювалися в прямому ефірі на сторінці церкви у Facebook під час пандемії та завжди отримували набагато більше переглядів, якщо Зара сиділа в мене на плечі. Вона любить зніматися на весільних фотографіях і втручатися, ще й дуже наполегливо, під час зібрань", — розповів преподобний Едвард Барлоу.
У категорії "Кішка, що зв'язує" перемогу здобула 12-річна Сілла, яка живе в початковій школі Outwoods Primary в Атерстоуні, Ворикшир. Вона прибилася до школи шість років тому, голодна й худа. Її прихистили, дали їй дах, а тепер Сілла надає персоналу, учням і батькам котячу моральну підтримку. А ще від її імені в Х у спільноті з 25 тисяч кішок і любителів кішок публікуються твіти про її життя і будні школи. На день народження Сілли її друзі в соціальних мережах надіслали їй книги на суму 5 000 фунтів стерлінгів, поповнивши шкільну бібліотеку.
"Сілла дуже інтуїтивна і завжди знає, де їй потрібно бути, з неспокійним учнем чи чекати в коридорі наших учнів 6-го класу, які прийдуть під час тижня тестів. Погладжування заспокоювало їх перед тестами. Щоранку, коли я приходжу до школи, вона чекає на мене, щоб привітати, що робить мій вихідний прекрасним початком. Потім вона тусується з учнями, на уроках, під час перерв і навіть на футбольному полі під час матчів", — розповіла директорка навчального закладу Саллі Тейлор.
У Сілли шість лежанок, включно з двома в її улюбленому місці, бібліотеці, а вночі вона спить в одному з класів із дверцятами для кішки.
"Наші учні дуже спокійні, тожце заслуга Сілли. Вони знають, що школа — безпечне місце, бо вона вирішила жити тут. Вона перша в нашому списку співробітників, попереду мене, та це цілком заслужено", — додала Тейлор.
Раніше Фокус називав 10 найбільш товариських порід кішок.