Робота — помирати: рецензія на фільм "Міккі 17" з Робертом Паттінсоном

В Україні стартує показ нової картини режисера гучних і чотири рази оскароносних "Паразитів" Пон Чжун-Хо. Його свіжа робота "Міккі 17", де головну роль зіграв зірковий вампір із "Сутінків" Роберт Паттінсон, знову порушує питання класової боротьби. Щоправда, цього разу події розгортаються в космосі.

"Міккі 17" — це кіноадаптація науково-фантастичного роману Едварда Ештона 2022 року "Міккі-7". Фокус подивився картину і ділиться враженнями.

Про що фільм "Міккі 17" 2025

На вулиці 2054 рік — не таке далеке, але вже мало впізнаване майбутнє. Міккі, не найкмітливіший добрий усміхнений хлопець-недотепа, потрапляє в серйозні неприємності та опиняється на борту міжпланетного лайнера на посаді експериментальної людської особини (клонованого чорнороба), чия робота — помирати найстрашнішими та найжорстокішими способами.

Втім, поки він залишається живим, в його обов'язки входить випробовувати на собі всі експериментальні зразки лікарських препаратів, синтетичне м'ясо, віруси, розповідати, як впливає радіація на його шкіру, що розкладається від опромінення, і переносити багато інших жахливих експериментів, які страшно проводити навіть над лабораторними щурами.

Після чергової смерті Міккі заново друкують на принтері з копіювання людських істот, і все починається по новому колу. Щоденний раціон харчування для головного героя забезпечує його організму мінімальні умови для виживання.

З радощів у Міккі — тільки роман із представницею охорони на кораблі Нешей (Наомі Акі). Усе інше для героя фільму — абсолютне пекло, яке він сприймає зі покірністю долі та прийняттям.

І невідомо, як довго б штампували Міккі знову і знову, якби не потрапляння сімнадцятої версії героя в печеру до щипалок на крижаній планеті, яку власник космічного корабля, колишній конгресмен Кеннет Маршалл (Марк Руффало), розглядав як поле для експансії нового світу — "планети чистоти".

У якийсь момент відбувається накладка, і Міккі, який не загинув укотре, "роздруковують" заново. У підсумку версії "17" і "18" змушені співіснувати, маючи дуже різні характери: нова версія Міккі — агресивна і досить кровожерлива, на відміну від оригіналу.

То про що хотів сказати автор?

Найкраще режисерові Пон Чжун-Хо вдаються міркування на тему класових взаємодій і боротьби. Автор картини вивалює на глядачів усю правду про те, як багаті та впливові насправді сприймають слабших і залежних. Художній гротеск, до допомоги якого вдався Хо, у сатиричній манері демонструє прірву між можновладцями і всіма іншими.

На тлі основної лінії оповіді режисер порушує питання етики відтворення і клонування людини. Неодноразово порушується тема відмінності в характерах версій Міккі: шостий був скиглієм, третій — ніжним, другий — мовчуном. Інакше кажучи, навіть клонована особистість має унікальні якості особистості і не є абсолютною копією попередньої версії себе.

Ця тема виглядає актуальною на тлі дедалі частіших обговорень про правомірність та етику неприродного відтворення людини.

З позитивного: картина має легкий характер сатиричного оповідання. Жах несумірного з життям страждання героя подається з гумором і значною мірою полегшує сприйняття історії. Такий собі фантастичний фільм жахів, який виключив жах і замінив його на легку сатиру.

Кому буде цікаво?

Мабуть, усім небайдужим до жанру наукової фантастики та особисто актору Роберту Паттінсону. Гра зірки "Сутінків" виглядає дуже достовірною і викликає щире співчуття. Цей покірний, не надто тямущий герой, чия головна чеснота — це самовіддача і прийняття, підкорює з перших кадрів і буквально видавлює з глядача розчулення.

Наразі важко сказати, чи стане "Міккі 17" новим лауреатом "Оскара", але фільм точно вартий найвищої сходинки в рейтингу критиків і глядачів. Головне — пам'ятати, що багато чого в сценарії Хо — це "пасхалки" і "закладки", в яких слід шукати смисли між рядків.

Раніше Фокус публікував рецензію на фільм "Песики" з Лесею Нікітюк.