Вампірська річниця: як Влад Цепеш із правителя Валахії став графом Дракулою

Фокус з'ясував, як герой маленької Волощини став героєм не тільки історичних трактатів, а й символом вампірської міфології.

Влад III, відомий також, як Влад Цепеш і Влад Дракула, 26 листопада знову почав правити Валахією, державою на території сучасної Румунії, 549 років тому. Уже за кілька місяців він загинув за загадкових обставин у 45 років, його тіло зникло, а череп, за переказами, возили показувати до Стамбула султану Мехмету II, з яким Влад воював. Свого часу Влад Цепеш був, безсумнівно, відомою особистістю, про жорстокість якого ходили легенди, а оповідання про його масові страти і військові походи були вельми популярні в якості розважального чтива. Але століття потому про Влада Дракулу пам'ятали тільки завзяті історики, поки Брему Стокеру не сподобалося його звучне прізвище, яке він запозичив для свого роману про вампірів. Це спонтанне рішення ірландського письменника і журналіста, який писав повісті для Daily Express, відразу змінило все: вікторіанська епоха отримала головного романтичного містичного лиходія епохи — графа Дракулу, який століттями шукає свою кохану, вампірська міфологія знайшла лідера, а Румунія отримала можливість експлуатувати образ свого історичного героя і продавати буквально все, від цукерок до замків під брендом Дракули.

Справжній Влад Дракула — ким він був

Влад III був воєводою Валахії тричі між 1448 роком і своєю смертю 1476/77 року. Його вважають героєм у Румунії через його протистояння Османській імперії.

Біографія Влада Дракули була досить стандартною для середньовіччя. Він був другим сином Влада Дракули, який став правителем Валахії 1436 року. Влад і його молодший брат, Раду, були взяті в заручники Османською імперією 1442 року, щоб забезпечити лояльність їхнього батька. Поки Влад і Раду були в ув'язненні, їхнього старшого брата Мірчу та їхнього батька вбив Янош Хуньяді, регент-намісник Угорщини, який вторгся до Валахії 1447 року. Хуньяді призначив троюрідного брата Влада, Владислава II, новим воєводою. Після звільнення з полону, Влад убив кузена, повернувся на престол Волощини і почав створювати собі репутацію зловісного і маніакально жорстокого правителя. Прізвисько "Цепеш" він отримав за пристрасть саджати на кіл своїх політичних опонентів, зокрема й послів турецького султана. Але, радше за все, його злодіяння були перебільшені, як і кількість жертв. До того ж у той час будь-який правитель не гребував вогнем і мечем доводити свою правоту і права на престол.

Десь у перервах між війнами з Угорщиною, Трансільванією та Османською імперією Влад Цепеш встиг одружитися двічі і завести трьох синів, один з яких, теж Влад, намагався повернути трон Валахії, але, зазнавши невдачі, став родоначальником знатного роду Драквій.

Загинув Влад Дракула, як вважається, у битві під Снаговою 10 січня 1476 року, лише за два місяці після того, як йому вдалося повернути собі трон Валахії втретє. Місце його поховання невідоме, ходили легенди, що його останки роками потому знайшли ченці в болоті, а його череп похований у Туреччині.

Книги, що описують жорстокі діяння Влада, стали одними з перших бестселерів на німецькомовних територіях. У Росії народні перекази припускали, що Влад міг зміцнити свою центральну владу тільки жорстокими покараннями, і багато румунських істориків XIX століття дотримувалися аналогічної точки зору.

Якщо Цепеш було прізвиськом Влада, то Дракула — це прізвисько його батька, Влада II, що означає і "дракон", і "диявол", яке він отримав, вступивши до Ордену лицарів Дракона, які боролися з турками-османами. Похмуре прізвисько припало до душі Владу-старшому, тож сини Дракули вирішили, що називатимуться так само.

Роман Брема Стокера — як випадковість зробила Дракулу культовим персонажем

Ірландець Брем Стокер жив і творив у вікторіанську епоху, коли містичні та готичні романи перебували на піку популярності. Дешеві повісті продавали за пенні, більш солідні — друкували в таблоїдах. Стокер дружив з Оскаром Вайльдом і сером Конаном Дойлем, багато подорожував, але ніколи не бував у Румунії. Історики вважають, що ідея написати роман про "немертвого" графа прийшла йому в Шотландії, на руїнах замку Слейнс.

Раніше вважалося, що звучне ім'я Дракула йому підкинув угорський тюрколог Армін Вамбері. Але історики вважають, що Стокер узяв ім'я Дракула з історії Валахії та Молдавії Вільяма Вілкінсона, яку він, імовірно, знайшов у публічній бібліотеці Вітбі. Стокер скопіював таку виноску з книги: "Дракула означає диявол. Валахи мали звичай давати це прізвище будь-якій людині, яка виділялася хоробрістю, жорстокими вчинками або хитрістю". Про те, що його Дракула — це Влад Цепеш — Брем не згадував.

А зовнішність Дракули він запозичив у відомого актора Генрі Ірвінга, на якого працював театральним менеджером. Робота над романом тривала три роки, але весь похмурий антураж Карпат Брем Стокер брав із книг. У Румунії вважають, що саме тому замком Дракули зрештою став замок Бран у румунському однойменному місті, а не замок Поенарі, який і справді був резиденцією Влада Цепеша. Просто прикордонний Бран на той час (як і зараз) був популярним туристичним місцем і краще підходив для загадкової резиденції вампіра, ніж руїни Поенарі, що розташовані на скелі Четатя і навіть зараз доступні тільки влітку, коли відкрито знамениту трасу Трансфегегераш.

Книжковий Дракула мало чим схожий на справжнього Дракулу, крім того, що у нього зловісна репутація. Хоча, історики вважають, що Влад Цепеш, крім того, що саджав супротивників на палю, ще й страждав на рідкісну недугу, яка змушувала його плакати кров'ю, тож щось спільне в них усе-таки було.

Брем Стокер помер 1912 року, не встигнувши побачити першу екранізацію свого роману: фільм Фрідріха Мурнау "Носферату" вийшов тільки 10 років потому.

Але в підсумку граф Дракула перетворився на одного з найпопулярніших персонажів у світі з десятками екранізацій, остання з яких, від Люка Бессона, вийшла на екрани 2025 року. Роль графа виконав Калеб Лендрі Джонс.

Але екранізація Френсіса Копполи 1992 року перетворила Дракулу з лиходія в чорному плащі на елегантного романтичного героя, який, звісно, кровожерливий, але чинить злодіяння в компанії гарних жінок, вічно сумуючи за втраченою коханою.

Спадщина Дракули

Найбільше вигоди від того, що Стокеру сподобалося прізвисько Влада Цепеша, отримала, звичайно, Румунія. Нині в країні можна відвідати і замок Корвінів у Хунеодарі, де сім років в ув'язненні відсидів Дракула, коли його полонив угорський король Матьяш Корвін.

І замок Бран, який стали вважати замком Дракули після роману Стокера і де він теж бував, оскільки в 15 столітті гарнізон Брана охороняв кордон Валахії і Трансільванії, а Влад Цепеш полював у густих лісах навколо.

А влітку стають доступними похмурі руїни Поенарі, до яких ведуть 1480 сходинок. Саме цей замок був резиденцією Влада Дракули, який відбудував і зміцнив його, використовуючи полонених, і який неможливо було взяти облогою. За часів правління диктатора Ніколає Чаушеску, іноземні гості полюбляли лоскотати нерви, ночуючи в замку Поенарі, і чоловік іранської принцеси Фатіми Пехлеві, Вінсент Лі Хіллер, розповідав потім, що в замку панував крижаний холод, він відчував на собі пильний погляд, а в залах відчував аромат зів'ялих квітів.

А під брендом Влада Цепеша в Румунії продають усе, від цукерок і брелків до туристичних маршрутів "слідами Дракули". Зрештою, зловісна репутація середньовічного правителя Влада зіграла Румунії на руку і дала національного героя, який приманює в країну тисячі туристів, навіть коли держава, за яку він помер, перестала існувати.

Нагадаємо, раніше Фокус писав про фільм "Грішники", який розповідає історію про вампірів на новий лад.

А вчені з'ясовували, звідки з'явилися міфи про вампірів.