СРСР на мінімалках. Чому в Україні таке живуче прагнення ходити строєм і таврувати незгодних
Дивно, як люди, які на своїй шкурі відчули радянський тоталітаризм, радісно підхоплюють будь-яку "тотальну" компанійщину влади. Чомусь все, що закінчується на "-ація" і все тотальне знаходить масу натхненних прихильників, готових хапати вила і допомагати владі реалізовувати її тотальний задум.
Чого не розуміють Гетманцев, Шмигаль, і вся братія, яка керує економікою України в післямайданний час?
Кожна людина, що живе в Україні, навіть якщо вона прямо не заплатила жодної копійки податків, працює на зростання економіки країни в цілому. Просто тому, що вона тут живе і споживає товари та послуги.
Кожне підприємство, що створило робочі місця, навіть якщо воно не платить податок на прибуток, а зарплати видає в конвертах, працює на зростання економіки країни в цілому.
Тому, мета уряду, що працює на країну, — постійне збільшення населення, постійний приплив людей в країну, постійне збільшення кількості підприємств.
А що у нас? Результат уряду Гетманцева-Шмигаль, як і результат всіх останніх президентів, прем'єрів, міністрів фінансів зворотний — постійне зростаюче виштовхування з країни населення в Польщу, постійне наростання податкового і адміністративного тиску на тих, що залишилися.
Ну, не вороги?
Я дивуюся, як люди, які на своїй шкурі відчули радянський тоталітаризм, радісно підхоплюють будь-яку "тотальну колективізацію", компанійщину влади.
Чомусь все, що закінчується на "-ація" і все тотальне знаходить масу натхненних прихильників, готових хапати вила і допомагати владі реалізовувати її тотальний задум.
Радіють тотальній централізації, кажуть, що децентралізація губить країну, треба притиснути місцевих феодалів. Радіють тотальній концентрації всіх гілок влади в одних руках — мовляв, так надійніше, пригорнемо сепаратистів.
Радіють тотальній фіскалізації, бо нічого тут лібералізм розводити, нарешті притиснемо крамарів. Радіють тотальній українізації, — мовляв, нарешті притиснемо вузькомовних.
Радіють закону про цензуру — це мені взагалі виносить мозок, — мовляв, нарешті притиснемо будь-кого, хто пише! Будь-кого, хто говорить! Радіють незаконним діям влади — давно пора розібратися з незгодними! З неправильними! З самостійними!
Для будь-якої тотальної гидоти при владі завжди знаходиться група підтримки. Тих, хто голосно кричить, але дуже дивується на виборах, чому ж їхні кумири — в місці нижче спини?
Пан Зеленський разом зі своїм фан-клубом теж тупають з цього второваним попередниками шляху. Ну ну. Топайте.
Публікується за згодою автора.