Розділи
Матеріали

Звідки беруться кешбеки. Як держава хоче "нагріти" власників банківських карт

Важливо, щоб незалежно від того, як вирішиться ситуація з регулюванням еквайрингу, виграли клієнти, а не власники великих мереж або, не дай Бог, власники банків, які "зажерлися".

Текст буде довгий і я не розраховую на те, що його прочитають всі мої підписники, але дуже б хотілося, щоб його прочитали депутати, які за типом своїх обов'язків повинні розуміти за що вони голосують.

Відразу хочу розставити крапки над i — для мене це вже питання не про гроші. Я бачу, що під прапором боротьби за захист інтересів підприємців може статися звичайний дерибан.

Я не можу терпіти несправедливість, і я хочу, щоб незалежно від того, як вирішиться ситуація з регулюванням еквайрингу, виграли клієнти, а не власники великих мереж або, не дай Бог, власники банків, які "зажерлися" (55% яких за активами державні).

Але спочатку короткий лікнеп про те, як працює ринок.

Упевнений 99% тих, хто обговорює цю тему, не до кінця володіє питанням, а воно, насправді, не дуже складне.

Коли клієнт платить карткою в магазині, магазин платить банку, який встановив термінал 1,8-2,7% (хто як домовився або який банк вибрав).

Для простоти візьмемо, наприклад, 2,5%.

Ця комісія розподіляється наступним чином:

1,5 відсоткових пункти (вп) або 60% у нашому прикладі, отримує банк, який випустив карту, яка заплатила в магазині. Це називається interchange fee.

0,025 вп або 1% забирає собі Visa або MasterCard.

0,975 вп або 39% забирає собі банк, який встановив термінал.

У банку, який поставив термінал, є витрати на амортизацію терміналів, персонал, який їх обслуговує і розставляє по точкам, витратні матеріали, ПЗ терміналів. Прибуток у нього, від сили, 0,3 вп і це дуже оптимістично.

Банк, який випустив карту, отримує більше всіх. Тут є чим поживитися.

Як ми витрачаємо ці гроші?

0,9-1 вп (65%) в середньому йде на кешбеки клієнтам. З початку проекту ми виплатили вже більше 1,8 млрд грн кешбеку, і тут сплачено понад 350 млн грн. податків.

0,2-0,3 вп це витрати, пов'язані з емісією карток, їх логістикою, обслуговуванням, фрод, який за правилами платіжних систем, у деяких випадках ставиться на емітента.

Решта прибуток — 0,3 вп. (20% від отриманих 1,5%).

Лікнеп закінчено.

Тепер до суті моєї пропозиції.

Куди б не передали ці 1-1,5% у випадку регуляції — залишать їх банкам чи віддадуть рітейлерам, необхідно законодавчо закріпити, щоб 1% від кожної витрати по карті в Україні йшов на знижку або кешбеки клієнтам.

Залишите як зараз, тоді треба поставити за обов'язок банкам це робити (хоч вони і зараз майже всі це роблять, але добровільно).

Передасте ці гроші торговцям — зобов'яжемо торговців давати знижку 1% при оплаті карткою.

Сьогодні торговці, при лобіюванні закону, обіцяють знизити ціни, але цього точно не відбудеться. Ніхто ніколи не доведе, що ціна не знизилася.

Ціни будуть такі ж, але нам скажуть, що ми їх знизили, просто курс виріс або вхідна ціна підросла або ще 100500 причин, які неможливо перевірити.

Дбаєте про клієнтів, тоді платіть клієнтам 1%, який ви під прапором захисту їх інтересів собі відвоювали. Або, що набагато простіше, поставте за обов'язок банкам платити цей 1%, щоб це була не маркетингова ініціатива Моно або Привату, а законодавчо закріплена норма.

Тоді у цій теми буде реальний бенефіціар — Клієнт!

Врахуйте, до речі, що якщо 1% клієнт отримує у вигляді знижки, то податків немає, а якщо у вигляді кешбека у банку, то податки є.

Якщо цього не зробити, а просто знизити тариф — банки піднімуть абонплату на термінали і дрібні торговці нічого не виграють, великі торговці ніяких цін не знизять, кешбеки банків закінчаться. В результаті програють маленькі підприємці і клієнти банків, а у виграші залишаться великі мережі.

Тут багато хто говорить про олігополію на фінансовому ринку, і саме тому треба відрегулювати банки, але я вам раджу подивитися наш публічний дашборд . Тут є витрати наших клієнтів у різних категоріях і на кого вони припадають. У кожній категорії ТОП-5 продавців, які контролюють від 80 до 95% категорії, але це, звичайно, не олігополія;)

Не маленькі підприємці, а великі мережі наживуться на цьому законі.

Віддайте ці гроші клієнтам! Це ж ваші виборці!

Першоджерело.

Публікується за згодою автора.