Коли видавці плачуть. Шість причин, чому українці не читають книги
Книги в Україні — це дороге задоволення. Надрукувати — дорого. Зробити промо книзі й автору, тим більше молодому — ще дорожче. Зайти в книжкові мережі онлайн/оффлайн — теж непросто. Молодих авторів беруть неохоче.
Всі вихідні читала про те, що у книжкових форумів у цьому році повний провал. Видавці взялися за голови, сидять і пишуть пости з подивом, чому так.
Я коротко, на правах людини, яка видала в Україні дві книги і продала їх за півроку, поясню, в чому причини.
1. Книги — це дороге задоволення. Купила по дві книги дітям, і це -1000 грн з бюджету після нашого останнього походу в магазин у липні. Дорого, тому що дорога собівартість.
Надрукувати книгу — це дорого. Зробити промо книзі й автору, тим більше молодому — ще дорожче. Зайти в книжкові мережі онлайн/оффлайн — теж непросто. Молодих авторів беруть неохоче.
2. Культури читання в нас немає. Уже років 10 як. Все. Приїхали. Я читаю 8 років в електронному форматі, плачу за підписку. Мені не потрібні книги в паперовому вигляді. Крім колекційних, які раз купила і на все життя.
3. Доходи людей сильно впали. Людям нема за що купити продукти, які книги? Хто про це думатиме? Тут би простому громадянину дожити до зарплати. Мовчу вже про пенсіонерів.
4. Застарілий формат таких заходів як книжкові ярмарки та форуми. Не цікаво — банально і без динаміки.
5. Читачі хочуть, щоб у них за їхні ж гроші був вибір: українська, російська, англійська. А не тільки українська мова. Там, де людей обмежуватимуть у цьому, на таких заходах їх свідомо не буде.
6. Та й читати нічого. Подивіться самі, хто зараз книги випускає з молодих авторів, і про що вони пишуть. Зараз усі навколо письменники та блогери. Тільки письменники ці продадуть друзям свої 200 книг. А середній тираж 2000-3000-5000 прим. І валяються ці книги на складах видавництв. У горе-письменника немає грошей на своє ж промо, у видавництва — і поготів.
Мені за останні два місяці прийшло 8 книг на рецензію. Я відкрила почитати і закрила. Розумієте? Настільки все це написано часто слабо, що тобі не хочеться як читачеві дізнаватися, що далі. Книга повинна тримати до останнього. Її повинно хотітися поглинати. А не сидіти з нею, позіхаючи, і засипати на 10-й сторінці.
Для видавців: не нарікайте потім, чому немає клієнтів. Та все просто — 70% жителів України все ще розмовляє російською мовою і, природно, читають теж російською. Ви нічого з цим не зробите. Поки що. Випускайте книги хоча б половину російською, половину українською — і до вас потягнуться люди.