З тигрячої породи. Чим Богдан Ступка був схожий на Джека Ніколсона

У нього понад 100 ролей у кіно і 50 у театрі. Він був художнім керівником театру ім. Франка, міністром культури (1999-2001).

У кіно грав різного роду лідерів: у драмі "Білий птах з чорною ознакою" (1970) — пристрасного націоналіста Ореста Дзвонаря, у "Вогнем і мечем" (1999) — мудрого Богдана Хмельницького, у "Молитві за гетьмана Мазепу" (2001) — суперечливого Івана Мазепу, у "Водії для Віри" (2004) — турботливого батька-генерала, у "Зайці над безоднею" — закоханого генсека Брежнєва, у "Чорній раді" (2001) — підступного Івана Брюховецького, у "Тарасі Бульбі" (2009 ) — шаленого козачого полковника Бульбу.

У знаковій виставі за Шолом-Алейхемом і Горіним "Тев'є-Тевель" головний герой Тев'є-молочник перетворився стараннями Ступки на містечкового єврейського вождя.

У будь-якій ролі Богдана Сильвестровича запам'ятовується його чіпкий погляд, вкрадливий, але потужний голос, який може несподівано перейти в рик, і хитрість, притаманна практично всім його персонажам — це тигр. Якщо на галявину вийшла кішка, то це не інтригує. А якщо на галявині з'явився тигр — його неможливо ігнорувати, навіть якщо він дивиться від вас в іншу сторону.

З тієї ж породи, що й Ступка — зі світових зірок — Джек Ніколсон: згадайте його героїв з "Польоту над гніздом зозулі" та "Китайського кварталу".

Під стрибком я розумію несподіваний сильний вчинок, на який завжди чекаєш від його героїв: вогненний танець з чужою нареченою в "Білому птасі з чорною ознакою", відгук козачого полковника з натовпу поляків "Чую, синку" на страти старшого сина в "Тарасі Бульбі", зникнення генсека Брежнєва з поля зору його свити в "Зайці над безоднею", вибух реготу в найбільш безнадійній ситуації Тев'є-молочника.

Публіка ніколи не готова до цього "стрибка" Ступки-актора, він завжди застає глядача зненацька.

Більше про Богдана Ступку дізнаєтеся з ексклюзивного матеріалу Фокуса, де є інтерв'ю з його онуком — Дмитром Ступкою.