З місця – в кар'єру. Чи стане Разумков суперником Зеленського після своєї відставки
Шанси Дмитра Разумкова на успішну самостійну політичну кар'єру пов'язані з переходом у жорстку опозицію до влади Володимира Зеленського і готовністю терпіти пов'язані з цим труднощі. Чи готовий Разумков до цього, знає тільки він сам.
Пам'ятаєте анекдот про жалісливого собаківника, якому треба було лікувати хвіст своєму доберманові? Як він з тупого жалю не відразу відрізав, а щодень відрубував бідному псу хвіст по шматочку? Так і Дмитра Разумкова спочатку видалили з фракційного чату "Слуг народу", потім позбавили права проводити пленарні засідання, а скоро і зовсім зі спікерів звільнять (на пленарному засіданні 7 жовтня Разумкова відправили у відставку 284 голосами "за" — Ред).
Але тільки це не з жалю, а навпаки — з політичного садизму. Щоб спікер встиг відчути "крах" своєї кар'єри і всі приниження, з цим пов'язані. Телеканал — він насправді жорстокий.
По правді, не думаю, що Дмитра ситуація дуже засмучує. Як політтехнолог, зобов'язаний знати принципи функціонування нашої державної машини, він розуміє, що початково варіанту було всього два: або нескінченно раболіпствувати навіть не перед президентом Зеленським, а перед його офісом, або в якийсь момент проявити характер і позбутися посади, але зберегти самоповагу і перспективу.
Мене постійно запитують про шанси Дмитра Разумкова на самостійну політкар'єру. Шанси є, але вони пов'язані з тим, що доведеться переходити в жорстку опозицію до влади Володимира Зеленського і терпіти пов'язані з цим труднощі. Чи готовий Разумков до цього, знає тільки він сам.
Чесно кажучи, мене більше цікавить, як будуть складатися відносини нового спікера (у четвер, за прогнозами, повинні проголосувати за Руслана Стефанчука) з Офісом президента. Справа в тому, що особливого авторитету серед депутатів він не має. Якщо з Офісу президента підуть команди на ухвалення якихось непопулярних законопроєктів, то будуть ставатися обломи.
Бігати щодо кожного голосування до президента Стефанчук не зможе — не для того його тягнуть у крісло спікера, щоб йому допомагати. Знову ж у Стефанчука є "шкурняки", наприклад, у сфері інтелектуальної власності, і опозиція може це витягнути назовні.
Тобто, зміна спікера може не поліпшити, а погіршити керованість парламенту для Офісу президента. І хто тоді буде призначений винуватим?
У цілому, при владі Володимира Зеленського спостерігаються всі типові помилки українських правителів: прагнення до автократії, нездатність сприймати критику, бажання оточити себе не професійними, а слухняними. І, як наслідок, ізоляція влади і, зрештою, її відторгнення суспільством.
До речі, феномен Володимира Зеленського не тільки в тому, що він вискочив у політику з нізвідки з приголомшливими 73%, але і здатний втратити їх так само несподівано і стрімко.