Від захоплення до огиди. Чому кожен новий український президент — гірший за попереднього
Шлях, який ми проробили в очах зовнішнього світу — від захоплення і заздрощів до жаху й огиди — і є результатом нашої суспільної деградації. Терапевтичне самолікування, на жаль, не допомагає. Невже доведеться переходити до хірургії?
Почитав про боротьбу аж цілого ДБР із Гео Леросом, чий палець, схоже, страшніший за чарівну паличку Гаррі Поттера. Потім послухав, як прем'єр Шмигаль із фізіономією афериста, що попався, заливає: йдуть потяги, летять літаки, пливуть пароплави, і все — з енергетичним вугіллям для України. А потім почув, що мер Кличко, виявляється, молиться, щоб міст Патона не впав. Не кошти на ремонт шукає, а чудотворну молитву творить, страстотерпець знайшовся…
І виникло в мене питання: а з якого дива? Чому ми маємо сподіватися на теплу зиму й інші дива замість того, щоб перебувати у спокійній впевненості, що наша влада діє розумно та професійно? А чи не інфантильно зажмурюватися — мовляв, якщо не бачити проблеми, то її і немає?
Пам'ятаю, як у важких дев'яностих регулярно спілкувався з іноземцями. Розповідав, що Україна є найпотужнішою з республік Союзу, вона була складальним цехом усієї радянської промисловості. Тому що в нас найвищий освітній рівень. В Україні розвинені ракетно-космічна, авіаційна, атомна, суднобудівна й інші високотехнологічні галузі. У нас найкращий у світі чорнозем, а якщо копнути глибше, то там опиниться майже вся таблиця Менделєєва.
Іноземці шанобливо цокали язиками і з неприхованою заздрістю визнавали, що перспективи у нас фантастичні. Й Україна здатна за десяток років увірватися до світових лідерів.
А зараз я такого спілкування уникаю. Що я можу розповісти?
Що наш міністр енергетики має величезний борг за оплату електрики, але плює на рішення суду та самовільно зриває пломби з лічильників? Що міністр охорони здоров'я лякав громадян загрозами, яких не існує, а про ті, що існують, мовчить? Що натовп наших правоохоронців два місяці не може встановити, хто був за кермом авто, яке скоїло резонансну ДТП за участю народного депутата? Зверніть увагу: не покарати винного не можуть, а просто встановити, хто керував машиною!
І якщо я поділюся нашими звичайними реаліями, то культурні європейці не повірять. Вирішать, що це просто збочений стьоб. І не тому, що таких "міністрів" одразу звільнять після першого ж зашквару, а тому, що таких просто ніколи нікуди не призначать у нормальній країні.
І тоді доведеться розповісти, що з трьох останніх наших президентів один притягнув до влади своїх кримінальних корешів. Другий виявився офшорним мільярдером і прилаштувався до годівниці зі своїми партнерами. А нинішній — зірка шоубізу без дня державної роботи, який віддав країну в керування своїм шоубізовим неофітам.
І тоді мені повірять. Але співрозмовники почнуть шарахатись убік, бо зрозуміло ж, що моя країна — філія якогось дурдому, і краще триматися подалі, щоб ненароком не підчепити наш заворот мізків.
Ось цей шлях, який ми пройшли в очах зовнішнього світу — від захоплення і заздрощів до жаху й огиди — і є результатом нашої суспільної деградації. І це страшніше, ніж віялові відключення. Страшніше навіть, ніж епідемія коронавірусу. Тому що терапевтичне самолікування, на жаль, не допомагає.
Невже доведеться переходити до хірургії?