Зрада смаку. Чому "реставрація" мосту Патона в Києві більше схожа на вандалізм
Оновлена секція перил на київському мосту Патона — це дешева та ганебна підробка, що видається за реставрацію, що порушує закон про охорону культурної спадщини. Виконавці декомунізували не лише серп, молот і зірку, а й почуття художнього стилю та якість робіт. Не можна так із пам'ятниками, дикуни!
Навіть у важкі часи не дають мені спокою міські справи. На мосту Патона відкрили оновлену секцію поручнів. І я мав нещастя побачити світлини того, що нам мають нахабство презентувати.
Тепер замість зірки тут барельєф із підписом АРХ.МИХАИЛЪ. До чого тут він до мосту імені Євгена Оскаровича Патона? Напевно арх — це архітектор: "Архітектор Михайло. Міст побудував і звалив".
Виконавці цієї роботи змогли декомунізувати не лише серп, молот і зірку, а й почуття художнього стилю, а також якість робіт. Лиття замість чавунного виготовлене з якогось порошкового металу. Через це обличчя Архангела побите дрібними дірками – начебто шрамами від юнацьких прищів. Декілька замерзань-розмерзань, і барельєф буде схожий на весняну трасу з вибоїнами.
Уся конструкція стоїть пару тижнів, а в складки лиття вже забилася купа бруду. Її можна відмити хіба потужним керхером. Давно такий бачили в шляховиків?
Інший неминучий супутник горе-ливарників – іржа. Усі декоративні болти свіжовстановленої секції вже поіржавіли. Як і поржавіла шишка, яку чомусь поставили по центру поручнів на місце молота.
А там, де шишка стояла в початковому проєкті, по краях перила, – тепер пустка. Чому хоча б ґулю не можна було залишити на місці? Робота на рівні гаража з 3Д принтером.
Так, нам це ще видадуть за реставрацію. Я ж повторюся – це дешева та ганебна підробка, яка до того ж порушує закон про охорону культурної спадщини. Не можна так із пам'ятниками, дикуни.