Невипадкова фраза. Навіщо Лавров звинуватив Ізраїль у підтримці неонацистів
"Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров зробив моторошну за своєю суттю заяву. Мовляв, Гітлер був мало не євреєм, а найзатятіші антисеміти — євреї. Але в дипломатії не буває випадкових фраз". Думка.
Заява Лаврова викликала дипломатичну кризу в російсько-ізраїльських відносинах. Звичайно, можна списати цей антисемітський камінг-аут глави МЗС на профнепридатність. Або зробити висновки про глибинний антисемітизм російських політичних еліт. Але насправді все набагато складніше.
Заяви Лаврова як дві краплі води схожі на аналогічні пасажі іранських політиків. Тобто це реверанс у бік Ірану.
Навіщо? Наразі йдуть переговори про переукладання "іранської угоди": зняття санкцій в обмін на поступки Ірану в ядерній програмі.
РФ — одна зі сторін переговорів і, користуючись цим, активно блокує нову угоду, у зв'язку з чим США вже роблять кроки з виключення Москви зі складу підписантів.
Іран — єдина країна, яка в найближчому майбутньому може частково замінити на європейському ринку російську нафту. А в середньостроковій перспективі й газ. І повністю. По суті, зараз Європа повертається до Ірану в частині закупівель енергоносіїв, як це було колись за шаха.
Тільки замість Великої Британії в бік Тегерана дрейфує Берлін. Саме зусиллями Німеччини нещодавно була створена європейсько-іранська платіжна система з підтримки торгових обмінів для оплати нафти з Ірану за євро (в обхід заблокованого SWIFT). А німецькі політики погрожували Вашингтону, що не виконуватимуть нових санкцій щодо Ірану.
Отже, заяви Лаврова — це реверанс у бік Тегерана в спробі розірвати енергетичний міст із цієї країни в ЄС. Тут потрібна надзвичайно активна дипломатія з нашого боку. Показати, що Росія стає екзистенційною загрозою не лише Україні, але й існуванню Ізраїлю. І безпека Єрусалима ніколи не буде забезпечена, доки зберігається російська присутність в Ірані та Сирії.