Розділи
Матеріали

Ціна жартів про війну. Що не так із мемами про херсонські кавуни, бакалею та ізюм

"Ми всі зараз тут — лише гвинтики цієї велетенської м'ясорубки, що перемелює і чужих і своїх на славу нашої перемоги. Нашої неминучої перемоги. Але як же ріжуть щоразу по живому ці жарти та кривляння. Ціна за них — життя наших солдат. Ось їхні історії". Думка.

Фото: Facebook Володимир Шевченко | Володимир Шевченко (внизу третій зліва направо) зі своїми товаришами по службі

Херсонські кавуни. Балаклєя і захопи Ізюм по дорозі. Та ще купа різних дотепних жартів і мемчиків, що зараз літають мережею. Я не засуджую. Розумію, що суспільству потрібна надія та перемога. Потрібна віра, що все йде за планом. І, мабуть, так і є. І я певен у нашій перемозі на сто відсотків. Як військовий, який перебуває у вирі подій, певен. Незважаючи на всі наші втрати, певен.

Ми всі зараз тут — лише гвинтики цієї велетенської м'ясорубки, що перемелює і чужих і своїх на славу нашої перемоги. Нашої неминучої перемоги. Але як же ріжуть щоразу по живому ці жарти та кривляння.

Вітя. Надійний і безвідмовний, як найкраща військова зброя. Доброзичливий та спокійний. Завжди, завжди усміхнений. Якийсь сонячний. Не дарма — рудий. І це все — у свої п'ятдесят із чимось років. Вітя — хребет цієї війни. Середньостатистична армія саме така. Ти прийняв свій перший бій сміливо. Стоячи за кулеметом. Обличчям до ворога. Ти загинув миттєво. Тобі просто вимкнули світло. Ти точно не встиг нічого зрозуміти та відчути. Я знаю. Я був поряд і все бачив. Спи.

Ваня. Високий, гарний, розумний, молодий — двадцять вісім років. Виглядає молодше. Набагато. Може, завдяки нереальній доброзичливості та спокою. А, може, через якусь дитячу безпосередність та наївність. Як ти це зберіг до цього віку? Я не знаю. Вдома чекає молода дружина та піврічна дитина.

Ти "піджак", як іноді таких, як ти, зневажливо називають "кадрові". Це не завадило тобі бути у всіх найважчих піз**рєзах разом зі своїм взводом.

Авіаудар. Тебе привезли на кірпіч, коли ми чекали там сигналу на виїзд. Я не повірив, що ти мертвий. Ти наче просто спав. Але лікар підтвердив. Шия. Не витримала. Спи.

Командир. Мені завжди щастило та щастить на людей навколо. Але вас мені точно послала доля. Щоб я побачив приклад реального лідера та справжнього воїна. Я не зустрічав до вас ніколи настільки розумного, харизматичного, сильного і вольового командира. Ви дали набагато більше, ніж просто поглибили абсолютно всі знання у нашій військовій справі. Ви не просто створили та спаяли наш другий взвод. Ви дали приклад на все життя. Нам усім.

Ви пішли далі — так само створили та навчили свою роту. Взвод був просто не ваш рівень. І я певен, що так само стали прикладом для них. Для нового колективу. Стрілецький бій у безіменній посадці. Штурм. Куля. Спить.

Це була лише малесенька доля відсотка ціни всіх цих дотепних жартів. Лише за останні дні. Лише дуже поряд. Я просто хочу, щоб ви це знали та пам'ятали.

Джерело