Кремль сподівається лише на переговори. Навіщо Путін намагається виграти час
"Загалом розклад на фронті говорить про те, що Кремль хоче всіма силами окупувати територію ОРДЛО, а з півдня України забратися, виторгувавши зняття хоча б частини енергетичних санкцій. Крим у Кремлі, як і раніше, обговорювати як би не готові. Але у ЗСУ є свої плани. І щодо ОРДЛО, і щодо Криму, і щодо самого Путіна". Думка.
Ситуація на фронті така. На Харківщині наш наступ триває, але не так стрімко, як раніше. Це правильно з тактичного погляду — необхідно закріпитись на звільнених територіях. Але фіксується і серйозний опір окупантів у районі адмінкордону з Луганською областю.
На Донецькому напрямку ворог продовжує вперто лізти вперед, попри втрати. Ця ділянка давно є найскладнішою на всьому театрі воєнних дій. Окупанти за будь-яку ціну хочуть вийти на адміністративні кордони Донецької області.
На півдні наші наступають — повільно та планомірно. Швидкому просуванню заважає рельєф місцевості з великою кількістю іригаційних каналів, які є перешкодами для бронетехніки. Є ознаки того, що ворог під час підходу ЗСУ до Херсона та через неможливість перекидання резервів залишить місто без особливого опору: негативний наступ — таємна суперзброя недоімперії.
Загалом розклад говорить про те, що Кремль хоче всіма силами окупувати територію ОРДЛО, а з півдня України забратися, виторгувавши зняття хоча б частини енергетичних санкцій. Крим у Кремлі, як і раніше, обговорювати як би не готові.
Стає очевидним, що від Кремля відвернулися всі його впливові можливі союзники — достатньо подивитися на ставлення до кремлівського фюрера лідерів Китаю та Індії на саміті ШОС. Відповідно, Кремлю смертельно необхідна пауза для перепочинку, внутрішнього перегрупування та мобілізації різноманітних ресурсів. Саме тому він так активно на всіх рівнях на всі боки посилає сигнали про свою готовність до переговорів.
На них Кремль хоче зафіксувати потенційну згоду України на умовну (у світі її не визнають) незалежність "ДНР-ЛНР" — це відповідає сьогоднішнім офіційним цілям тамтешньої СВО. В обмін окупанти йдуть із півдня України (Крим — за дужками). Також агресор хоче домовитися про перемир'я, яке переводить бойові дії в режим, аналогічний "Мінську 2". Зняття частини санкцій — це вже бонус. У разі незгоди України буде спроба зруйнувати нашу критичну інфраструктуру, про що Путін каже відкрито.
Наш підхід має бути однозначним: якщо ворогові необхідна пауза, значить, ми її давати не повинні. Головне — переконати в цьому наших союзників.