В обхід Києва. Куди наступатимуть Білорусь та Росія з півночі
"Головні удари майбутніх битв завдаватимуться з півночі, в обхід Києва — на Луцьк, Рівне, Хмельницький. Для цього зараз у Білорусі готують місця для розміщення військ, готують покинуті військові аеродроми у Зябрівці та Лунинці до приймання літаків. Вони хочуть перерізати шляхи постачання наших військ, це головне завдання. Думка.
Ми наступаємо, противник намагається стримати тиск "старими силами", прикриває проломи поспіхом підготовленими мобіками і готується до генерального походу для "остаточного вирішення українського питання".
Можливо, ворог підірве греблю Каховської ГЕС, щоб призупинити наступ української армії. Можливо навіть застосує тактичну ядерну зброю на цій ділянці фронту як залякування, хоча й малоймовірно. У будь-якому разі — візьмемо ми зараз Херсон або втратимо Бахмут — вирішальні бої попереду.
Головні цілі майбутніх битв будуть не на сході, і не на півдні. Щоб досягти переваги на Донбасі та вийти до молдавського кордону, противнику необхідно перерізати шляхи постачання наших військ паливом, боєприпасами, продовольством. Треба дезорганізувати тил та завоювати перевагу у повітрі. Потрібно знищити армію.
Тому головні удари майбутніх битв завдаватимуться з півночі, в обхід Києва — Луцьку, Рівному, Хмельницькому. Для цього зараз у Білорусі готуються місця для розміщення військ, готуються до прийому літаків занедбані військові аеродроми у Зябрівці та Лунинці.
План простий. Уморити наші війська в оборонних боях. Зруйнувати енергетичну інфраструктуру напередодні морозу. Приречити населення на холод та голод, підірвати бойовий дух, придушити волю до опору. Мости, до речі, не чіпатимуть — вони в планах орків відіграють важливу роль для швидкого просування вперед.
Найважливішим елементом плану є масовані атаки дронів-камікадзе, які ставлять нас перед необхідністю витрачати дорогі та дефіцитні ракети ППО для знищення дешевих, численних і небезпечних цілей.
Розрахунок ворога простий: знекровити нашу протиповітряну оборону, залишити її без радянських ракет до радянських зенітних комплексів, щоб відкрити дорогу бомбардувальникам для завдання руйнівних ударів важкими авіаційними бомбами.
Що нам робити у такій ситуації? — Наступати. Успіх посміхається сміливим. Противника треба викинути за Дніпро, який є чудовим природним кордоном оборони, та взяти під вогневий контроль сухопутний коридор до Криму. Це, як мінімум.
Потрібно активно готувати резерви, у чому нам допомагають наші західні союзники. Треба зміцнювати північні рубежі, завдавати ударів по базах ворога в Білорусі. Потрібно прискорено переходити на західні системи ППО. А для боротьби з дронами та крилатими ракетами широко застосовувати скорострільні зенітні автомати. Потрібно наново будувати низову, тактичну систему ППО, від якої практично відмовилися у всьому світі з розвитком реактивної авіації.
А ще нам потрібні тисячі, десятки тисяч своїх дронів-камікадзе для ударів по авіації супротивника на аеродромах у його глибокому тилу, для знищення складів, штабів, баз… Для відповіді терором на терор з його енергетичної інфраструктури. Настав час прийняття відповідальних рішень.