Паспарту і Торпеда. Історія про справжню фронтову дружбу, або Хто тримає оборону Бахмута
"Даня вже кілька разів викопував Артема з-під землі, після того як снаряд танка засипав землею окоп. Це історія про солдатів, які на війні стають більш ніж братами". Думка.
Ми сидимо в окопі під час мінометних обстрілів, говоримо про різне. Раптом питаю у них.
- Чуваки, ось яка ваша мотивація? Чому прийшли служити?
Знизують плечима. Переглядаються один на одного. Один із них сором'язливо каже:
– Як сказати… Ми просто захищаємо свій дім.
У Бахмуті вони з першого дня війни, бо самі із цього міста. І вже декілька місяців на крайньому передку – це там, де ворога можеш побачити без бінокля. Тому зброя постійно має бути заряджена.
Артем та Даня разом відслужили строкову службу в армії. Разом планували працювати у МНС. І разом пішли у перший день війни у свій військкомат.
Хлопці багато пережили разом. Даня вже декілька разів викопував Артема з-під землі, після того як снаряд танка засипав землею окоп. Помічаю, якщо вони в різних окопах, після кожного вибуху намагаються знайти очима один одного або гукають по голосу.
Це історія про солдатів, які на війні стають більш ніж братами. Історія про тих, на кому кожну хвилину тримається оборона міста Бахмута.