Світу доведеться обрати: Путін чи Зеленський. Двох на саміті G20 в Індонезії не може бути
"Досить, довирішували вже. Хочете по-мирному розійтися з Путіним? Так наріжте йому своїх територій розміром із наші окуповані й анексовані РФ частини Херсонської, Запорізької, Луганської, Донецької області та Крим. А потім запрошуйте нас на переговори щодо такого "мирного врегулювання" — не питання, візьмемо участь". Думка.
Зеленський заявив, що не братиме участі у саміті G20, якщо там буде Путін. Це правильна позиція. Клеймо із шел**и знімати не можна. Крім того, категорично неприпустима будь-яка участь особисто Путіна і взагалі Російської Федерації на будь-яких шанованих міжнародних майданчиках, враховуючи ООН. Однак не все можна зробити так легко й одразу. Наприклад, виключення зі складу ООН чи Радбезу ООН потребує процедури. Це час, це дипломатія, це тисячі пов'язаних зі структурами ООН міжнародних організацій і конвенцій. Багато в чому саме тому й існують такі формати як G20, де все відносно просто: зібралися та вирішили основні проблеми. Наприклад, вирішили когось виключити із формату, а когось додати.
Так ось, на відміну від ООН, формат G20 має всі можливості й у цій ситуації просто зобов'язаний унеможливити будь-які контакти та подальшу взаємодію з державою-терористом (державою-спонсором тероризму, терористичним режимом, та як завгодно). Запрошувати чи не запрошувати Путіна/РФ — формально вирішує сторона, що приймає, в цьому випадку Індонезія. Заборонити Індонезії запрошувати ніхто не може. Однак якщо наші союзники хочуть бути послідовними у цьому питанні, то вони могли б бойкотувати такий формат, якщо дипломатично вплинути на сторону, яка приймає, не вдається.
Сенс дуже простий: є Путін — немає G20. Або другий варіант: G20 — лише в новому форматі, без РФ. З Україною, без України чи включно з кимось ще — це вже інше питання.
Якщо ж наші союзники та партнери не можуть чи не хочуть бойкотувати формат G20 за участю Путіна, то Україна сама має його бойкотувати. Інакше це знову сповзання до російського порядку денного в переговорах, і кожен такий формат є щаблем до повільної капітуляції, коли за рахунок інтересів і територіальної цілісності України інші країни вирішуватимуть свої проблеми та виторгуватимуть собі найкращі умови чи просто збереження комфортного життя на нашій крові.
Досить, довирішували вже. Хочете по-мирному розійтися з Путіним? Так наріжте йому своїх територій розміром із наші окуповані й анексовані Російською Федерацією частини Херсонської, Запорізької, Луганської, Донецької області та Крим. А потім запрошуйте нас на переговори щодо такого "мирного врегулювання" — не питання, візьмемо участь, я думаю.
А поки все залишається як є і вам "тільки поговорити", то відповідь може бути тільки одна: нехай забираються з наших територій, а потім думатимемо про те, з ким там у них розмовляти.