Це найвищий пілотаж! Як Генштаб ЗСУ зруйнував план Росії і змусив її зробити помилку
"Підірвати віру ворога у власну могутність, змусити метушитися і робити помилки — це і є верх військового мистецтва!" Думка.
Давайте розберемо останню ракетну атаку Росії та стратегічний геній нашого Генштабу і розвідок.
Дані про підготовку надпотужного ракетного удару по нашій країні відповідні служби отримали понад тиждень тому. Для завдання цього удару Росія проводила концентрацію ракетоносіїв дальньої авіації на кількох аеродромах, зокрема "Енгельсі" та "Дягілєво", під Рязанню. Сумарний залп ракет у разі застосування всіх носіїв + Чорне море навіть консервативно оцінювався у 100-120 одиниць.
Знаючи це, "невідомі патріоти" сьогодні вночі провели заходи у відповідь проти цих аеропортів. "Невстановлені особи невстановленим способом", як то кажуть.
Очевидно, що великих матеріальних втрат противник внаслідок цих заходів не зазнав. Але ці дії, вчинені з розумінням стратегії рефлексивного управління, поставили ворога в ситуацію оперативної невизначеності. Ворог зіткнувся з невідомою досі загрозою критичного для нього тимчасового проміжку концентрації літаків, без забезпечення відповідних засобів ППО та наземного захисту дефіцитних ракетоносіїв!
Так, "невідомі патріоти" направили ворога до передчасної дії, зумовленої терміновою необхідністю розосередження літаків.
Отже, ракетний удар завдали "з коліс" тими силами та засобами, які були до цього готові. І вже можна про це говорити, не досяг мети. 60+ із 70+ ракет збиті силами нашої ППО, а ураження енергетичної інфраструктури хоч і сталася, але не набуло критичного та непоправного характеру!
Щобільше, надалі у плануванні власних ракетних атак Росія буде змушена звертати увагу на фактор невизначеності — адже продемонстровано, що тилові аеропорти стратегічної авіації можуть уражатися наявними засобами. А, може, й тими, про які поки що ніхто не знає.
Не знаю, як і хто з "невідомих патріотів" планував цей геніальний перебіг. Але 100% їх потрібно таємно встановити та нагородити відповідними орденами!
І хай масштабну ракетну атаку на Україну не можна назвати перемогою. Але з погляду військової стратегії — так, перемога. Підірвати віру ворога у власну могутність, змусити метушитися і робити помилки — це і є верх військового мистецтва!