Платіть податки, панове. Як держава вигадала отримувати податки у режимі 24/7

У Раді зареєстровано законопроєкт №8226 "Про внесення змін до Податкового кодексу". Для підприємців платників єдиного податку третьої групи пропонується запровадити новий формат сплати податків. За умови, що підприємець працює виключно з безготівковими розрахунками, він може за бажанням обрати свій обслуговуючий банк податковим агентом. Про такий вибір необхідно буде повідомити податкові органи, після чого банк самостійно розраховуватиме суму податку від надходжень за підприємця і перераховувати цей податок до бюджету.

Наразі підприємці-платники єдиного податку самостійно сплачують єдиний податок у строки, передбачені для квартального звітного періоду. Тобто після завершення звітного кварталу у підприємця є 50 днів для сплати податку, який він самостійно розраховує у зазначеному у податковій декларації.

Новий проєкт запропонував стягувати податок з отриманих підприємцем коштів. Наприклад, якщо підприємцю надходить 10 000 грн, банк при зарахуванні відразу утримає 5% (500 грн), і зарахує клієнту на рахунок "очищені" від податку кошти. Водночас термін перерахування до бюджету утриманого податку пропонується встановити не пізніше ніж за два робочі дні з дати утримання.

Можна сказати, що під прикриттям "спрощення" роботи підприємців з податками бюджет отримуватиме податки в режимі реального часу щодня. Повернення надмірно утриманих податків при цьому не передбачене. У країнах Європи немає такої практики. Відповідальність за розрахунок та оплату податку несе платник податків, а податкові органи не можуть вимагати податки авансом.

Проєкт цього закону подається як спрощення роботи підприємців, адже звіт не потрібно буде надавати, його складе за вас обслуговуючий банк. Можу сказати, що для банку це непрофільна функція. Фактично банки мають створити відділи бухгалтерії для підприємців, написати оновлене програмне забезпечення, що дозволить автоматизувати відрахування податку у клієнта і так далі. Зазначимо, що податок перераховується з цього приводу бюджету за місцем реєстрації клієнта. Відтак банку потрібно буде адмініструвати десятки тисяч платежів щодня до всіх можливих місцевих та районних бюджетів. Це не один платіж на день на консолідований рахунок, це десятки тисяч підприємців за різними адресами, і податок слід сплатити правильно, інакше клієнт матиме заборгованість, потрібно розшукувати платіж і звертатися до податкових органів для перекидання податку. Так, бухгалтер чи підприємець теж можуть помилитися, ці проблеми лягають на їхні плечі. Але коли помиляється працівник банку, виникає питання, хто відповідатиме за ці помилки.

А якщо клієнт порушив умови перебування на своїй групі єдиного податку? Банк також має розрахувати суму перевищення, стягнути підвищений податок та подати звіт із перевищенням. Додатково зазначу, що банк також стягуватиме з рахунку клієнта єдиний соціальний внесок і повідомлятиме податкові органи, якщо грошей у клієнта не вистачає.

Цікавим моментом у проєкті закону №8226 є також запровадження процедури надання податковим органам банками всіх даних про рух коштів на рахунку такого підприємця. Сьогодні податкові органи не отримують дані про рух коштів на рахунках клієнтів банку. Право доступу до цієї інформації можливе лише за процедури податкової перевірки або за рішенням суду. Я вважаю, що є перспектива значних зловживань цими правами з боку податкових органів і такий пункт слід виключити.

Я особисто вважаю цей проєкт непотрібним та шкідливим. По-перше, авансування бюджету та сплата податку в режимі 24/7 — це перевищення повноважень податкових органів у процедурах адміністрування податків. Ці норми створюють колосальні витрати з адміністрування та стягування податків для банків. Такий підхід обмежує платника податків, створює конфлікт у разі виходу за межі формату роботи, наприклад, за наймання працівника або виплату доходів іншим особам. Клієнт у пастці, оскільки він не може вплинути на повернення переплаченого податку.

Такий проєкт схожий на дії у межах створення постійного грошового потоку до державного бюджету. Звичайно, цей проєкт подається як додаткове право платника податків, а не обов'язок, все лише добровільно. Але немає жодного ініціатора цих норм з боку підприємницької спільноти, не кажучи про банківську систему. Це означає, що у вигляді розв'язання проблем відбувається їх створення.