Розділи
Матеріали

МВФ не в захваті від "10-10-10". Чому не варто очікувати зниження податків в Україні

"Поки що у графі планові надходження від МВФ у 2023 році стоїть нуль. Водночас, ми розуміємо, що з огляду на фіскальний розрив, економічні ризики та загальну невизначеність, обійтись без фінансування Фонду наступного року буде дуже важко. Було б помилкою заграватись у популізм або витрачати час на рішення, які можуть завадити нам отримати життєво необхідне фінансування". Думка голови комітету ВР з питань фінансів, податкової і митної політики Данила Гетманцева.

Занадто великі витрати та економічні ризики не дозволять Україні піти шляхом зниження податкового навантаження у 2023 році

МВФ оприлюднив Звіт місії, Лист про наміри та Меморандум про економічну та фінансову політику за новою моніторинговою програмою (PBM) з Фондом. Нагадаю, це проміжна програма, завданням якої є зміцнення підґрунтя для макрофінансової стабільності і створення умов для започаткування довгострокової амбітної кредитної програми з винятковим доступом для України у 2023 році.

Програма побудована на базовому економічному сценарії:

  • Зміна реального ВВП: 2022 – падіння на 33%; 2023 – зростання на 1%
  • Споживча інфляція на кінець року: 2022 – 30%, 2023 – 22,5%.
  • Безробіття (середнє за рік): 2022 – 24,5%, 2023 – 20,9%.
  • Реальні зарплати: 2022 – падіння на 27%, 2023 – падіння на 2,5%.
  • Дефіцит бюджету (% ВВП): 2022 – 20,5%, 2023 – 10,1% (враховуючи гранти).
  • Державний борг (% ВВП): 2022 – 89,4%, 2023 — 89,9%.
  • Золотовалютні резерви: 2022 — 25,1 млрд. дол., 2023 – 21,1 млрд. дол.
  • Обмінний курс. МВФ не надає прогноз курсу, але його розрахункову величину не складно визначити із використанням статистичних викладок по платіжному балансу. Отже, середній курс по року: 2022 – 32,3 грн/дол, 2023 – 42,8 грн/дол.

В цілому оцінки МВФ на поточний рік є близькими до останніх прогнозів уряду і НБУ, водночас на 2023 рік є більш консервативними, ніж враховано у бюджеті, через негативний вплив масованих ракетних обстрілів енергетичної інфраструктури. За оцінками Фонду, економіка зазнає найбільшого падіння у 4-му кварталі 2022 року, відновлення розпочнеться із 2-го кварталу наступного року. Прогноз інфляції на 2023 рік є нижчим за величину враховану в бюджеті, тоді як середній розрахунковий курс є дуже близьким до очікувань уряду. Прогноз є похідною від наслідків війни, що обумовлює значну невизначеність в оцінках і розбіжності в припущеннях. Зокрема, альтернативні сценарії передбачають зміну реального ВВП від -12,5% до +10% залежно від розвитку безпекової ситуації.

Щодо взятих Україною зобов’язань і намірів, то з урахуванням короткої 4-місячної програми і лише одного перегляду, їх дійсно небагато, але вони мають бути виконані у прискореному режимі (по структурним маякам до кінця січня 2023 р.). Найбільший акцент зроблено на бюджетно — податковій політиці, для якої визначено 3 із 5 структурних маяків у моніторинговій програмі:

  • Розробити план щодо запобігання і погашення бюджетної заборгованості у 2023 році і надалі.
  • Задля збільшення податкових надходжень подати до Верховної Ради три законопроекти, які вступлять в силу з другої половини 2023 р. щодо (i) скасування мораторію на проведення податкових перевірок, (ii) скасування пільги у 2% єдиного податку для великих платників та відновлення довоєнного режиму для таких платників; (iii) забезпечення повноцінного застосування РРО у закладах роздрібної торгівлі, з відновленням відповідальності за порушення таких вимог.
  • Підготувати пропозиції щодо реформування системи соціального захисту для забезпечення адресної соціальної допомоги населенню з урахуванням потреб нових вразливих груп (ветерани, ВПО тощо), зберігаючи при цьому фіскальну стійкість.
МВФ виступає за скасування мораторію на проведення податкових перевірок, скасування пільги у 2% єдиного податку для великих платників та відновлення довоєнного режиму для таких платників
Фото: РИА Новости

Українська влада також чітко задекларували наступні наміри з метою зміцнення фіскальної стійкості:

  • Утримуватись від прийняття рішень, які б зменшували податкові надходження, розмивали базу оподаткування або підривали довіру до державних фінансів;
  • Забезпечувати повне відображення дивідендів державних підприємств;
  • Здійснювати контроль за простроченими податковими зобов'язаннями, у т.ч. з боку державних підприємств, а також із відшкодування ПДВ;
  • Посилювати заходи контролю та адміністрування з метою збільшення прозорості і обмеження можливості ухилення від оподаткування, в т.ч. через мінімізацію розмивання бази ПДФО через спрощену систему 3 групи, подальше впровадження автоматичного обміну інформації для цілей оподаткування тощо
  • Забезпечити належне управління та прозорість (аудит) коштів спеціального фонду з ліквідації наслідків російської агресії.

Отже, якщо уважно перечитати Меморандум про економічну та фінансову політику у частині бюджету і податків, то в ньому немає навіть натяку на можливу реформу під умовною назвою "10-10-10", яку час від часу дістають із шухляди окремі діячи заради хайпу і політичних балів.

Влада задекларувала посилення заходів контролю та адміністрування з метою збільшення прозорості і обмеження можливості ухилення від оподаткування

Нагадаю, що Меморандум – це спільна позиція української влади, що засвідчується підписами президента, прем’єр-міністра, голови Мінфіну і НБУ. І ця відповідальна позиція полягає в тому, що ми не можемо собі дозволити непрораховані експерименти, в умовах безпрецедентного фіскального розриву, який сягає 30% ВВП у 2022 р. та 22% ВВП наступного року, та коли забезпечення видатків на безпеку/оборону і соціальні виплати є умовою виживання у прямому сенсі цього слова.

Щодо решти пунктів Меморандуму, влада бере на себе зобов’язання і засвідчує наміри:

  • У частині фінансування дефіцити бюджету – (i) збільшити обсяги первинних розміщень військових ОВДП на ринкових умовах, (ii) не перевищувати стелю емісії НБУ на покриття дефіциту бюджету у 2022 р. в обсязі 400 млрд. грн, (iii) відмовитись від емісійного фінансування дефіциту бюджету у 2023 році (емісія може розглядатись лише у виключних випадках).
  • У частині грошово-кредитної політики – (i) продовжувати відносно жорстку монетарну політику із збереженням діючої процентної ставки; (ii) ужити додаткових заходів для стерилізації надлишку ліквідності банківської системи; (iii) продовжувати діючу валютну політику для підтримки стабільності гривні і адекватного рівня ЗВР.
  • У частині фінансового сектору – у консультаціях із Фондом підготувати базу для проведення діагностичного обстеження банків, зокрема щодо оцінки достатності банківського капіталу та поводження з непрацюючими кредитами (структурний маяк)
  • У частині корпоративного управління та боротьби з корупцією – (i) призначити наглядову раду Нафтогазу на прозорому конкурсі і привести її у функціонуючий стан (структурний маяк); (ii) проведення прозорого конкурсу на голову НАБУ згідно законодавства (до кінця березня 2023); (iii) посилення прозорості і підзвітності у частині витрачання коштів на відбудову країни (через діджиталізацію, аудит проектів, залучення донорів і громадськості тощо)

Зазначу, що поки що у графі планові надходження від МВФ у 2023 році стоїть нуль. Водночас, ми розуміємо, що з огляду на фіскальний розрив, економічні ризики та загальну невизначеність, обійтись без фінансування Фонду наступного року буде дуже важко. Тому виконання 4-х місячної Програми МВФ, яка відкриє шлях до повноцінної кредитної програми, є топ-пріоритетом. З огляду на стислі терміни, було б помилкою заграватись у популізм або витрачати час на рішення, які можуть завадити нам отримати це життєво необхідне фінансування.