Репортаж із Соледара. Штурмові групи російських зеків йдуть вперед до повного знищення
"Вісім діб безперервний контактний бій на ближніх дистанціях веде 46-та аеромобільна бригада. Вісім діб без пауз. Соледар — морозний, але тут не помічаєш холод, життя проходить або в теплих підвалах або перебіжками до позицій та укриттів, тут кипить адреналін війни, і тільки братерство та повага дозволяє долати страх". Репортаж.
Постійно чути або розриви, або стрілецьку зброю. В розбитому місті штурмові групи ведуть бої на дистанціях 20-30 метрів, усі пересуваються від будинку до будинку зі зброєю напоготові, бо ворог постійно намагається знайти шпарини та вклинитись.
Під час перестрілок шокують місцеві жителі, дехто вигулюють у дворі собаку, коли поруч стрекочуть з усіх боків, і кулі свистять в усі боки, поливаючи стіни. Ніяк не звикну з Сіверодонецька, що є люди, які навіть коли снаряди розбивають власний будинок і йде стрільба впритул, намагаються продовжити своє мирне життя як ніби їх війна не торкнеться, якщо вони будуть старанно її не помічати. Живуть місцеві завдяки допомозі гуманітарних організацій, яку завозили до Нового року, та своїм запасам, зв'язку нема. Наші бійці підгодовують тих, хто звертається за допомогою.
Російські війська щоденно продовжують штурм Соледара, починаючи з 27 грудня. "Штрафбати Путіна" з група Вагнера та російські повітряно-десанти війська намагаються вибити місто, яке захищає 46-та аеромобільна бригада. Важко описати словами, як чітко та професійно б'ються десантники, як кожен з них постійно і безупинно зайнятий бойовою роботою. Цим воїнам не потрібне співчуття — вони потребують лише снарядів, мін, "весільних мавіків", Старлінків, танків, Хаймарсів. Вони працюють, щоб перемагати та знищувати ворога.
Втрати росіян важко підрахувати. Штурмові групи російських зеків та добровільних найманців йдуть вперед до повного знищення. Їх засилають одночасно з різних сторін вдень та вночі, щоб за будь-яку ціну просуватись вперед, незважаючи на точну стрільбу десантників, у більшості з яких на особистому рахунку є вже чимало знищених окупантів. Наша артилерія, танки та ракети завдають завдають точні кореговані удари. Росіяни намагаються подавити нашу смертоносну артилерію, застосовують дрони Ланцет.
Росії потрібний політичний успіх, вони хочуть захопити українське місто, щоб показати, що мобілізація дозволила Путіну переломити хід війни. І з втратами у Соледарі росіяни не рахуються. На цей момент ворог з трьох боків просунувся у місто. Більша частина Соледара під нашим вогневим контролем, але противнику вдалося зайти в забудову.
Водночас оборона міста залишається ефективною, 46-та бригада діє продумано, усі дії зважені і чіткі, бійці повністю довіряють своїм командирам. 46-та бригада заслуговує, на мій погляд, найвищого визнання. І об'єктивної оцінки потребують ті, хто не надав десантникам необхідної підтримки.
Наше командування бачить обстановку, бачить загрози з флангів, багато робиться для посилення оборони. У нас багато сил у цьому районі, є проблеми з керованістю в певних місцях, але вони вирішуються командирами, які розуміють, що саме від них залежить доля битви за Соледар.