Розділи
Матеріали

Чому Росії та Білорусі не місце у великому спорті і їх треба усунути від Олімпіади

"Переважна кількість російських спортсменів належить до військових та інших силових відомств. Вони підтримують війну та пропагують її. Спорт для Росії став найважливішим елементом політики та пропаганди війни". Думка.

Фото: Facebook Дмитро Лубінець | Немає прав — немає ігор. Український Омбудсмен Дмитро Лубінець вимагає усунути Росію та Білорусь від участі в Олімпіаді-2024.

2021 року Міжнародний олімпійський комітет (МОК) змінив девіз Олімпійських ігор — до звичного "Швидше, вище, сильніше" додали слово "разом". Сьогодні світовій спільноті потрібно підтвердити цей девіз на практиці та виступити разом за цінності миру на противагу необґрунтованій збройній агресії Російської Федерації проти України.

У лютому МОК підтримав Україну, показавши всьому світу, як Росія порушує принципи олімпійського миру. Рекомендація щодо обмеження участі російських і білоруських спортсменів у міжнародних спортивних змаганнях стала обґрунтованою відповіддю на жорстокі вбивства українців і знищення українських міст російською армією, для ворожої авіації якої використовувалася територія Республіки Білорусь у тому числі.

Переважна кількість російських спортсменів належить до військових та інших силових відомств. Вони підтримують війну та пропагують її на різних мітингах, зборах, у телевізійних ефірах і власних соціальних мережах. Спорт для Росії став найважливішим елементом політики та пропаганди війни.

А тепер зупинюся на сумній статистиці. За час цієї війни в Україні близько 350 спортивних споруд знищено чи зруйновано. Понад 220 атлетів і тренерів загинули, близько 40 000 спортсменів змушені були виїхати за кордон, не мають змоги тренуватися близько 140 000 юних атлетів.

Я особисто спілкувався зі спортсменом, якого в окупації російські військові катували та навмисно ламали кістки рук і ніг для того, щоб він більше не міг представляти Україну на міжнародних змаганнях.

Між дипломатією примусу, якою є санкційна політика й обмеження участі російських і білоруських спортсменів, і політикою примирення агресора є суттєва різниця.

Тому я звертаюся до Міжнародного Олімпійського Комітету, Президентів і генеральних секретарів Національних олімпійських комітетів, а також до своїх колег-омбудсменів із різних країн і представників національних інститутів з прав людини виступити разом проти порушення принципів олімпійського миру й обмежити можливість брати участь у спортивних змаганнях спортсменам із Російської Федерації та Республіки Білорусь.

В історії вже були прецеденти, коли країни не були допущені до Олімпійських ігор. Зокрема, участь спортсменів Південної Африки було заборонено МОК із 1964 по 1992 рік через політику апартеїду в країні. До того ж Південній Африці, Австрії, Болгарії, Німеччині, Угорщині й імперії Османа МОК заборонив брати участь в Олімпійських іграх 1920 року в Антверпені через їхню роль у Першій світовій війні, а Німеччина та Японія не були запрошені в Лондон у 1948 році.

РФ і Білорусі не місце у великому спорті! Спільними зусиллями ми можемо зупинити агресію. Варто лише подивитися на правду, яку неможливо ігнорувати, сидячи на спортивній трибуні, коли по мирних українських містах запускають ракети, які знищують наші міста і вбивають наших людей!

Джерело