Напередодні масштабної повітряної атаки: Росія відстежує ППО України та готова бомбити міста
"У двадцятих числах лютого чекаємо на ракетно-дронову атаку. Значну частину ударів буде здійснено по наших ППО і ПРО. Зараз агресор намагається виявляти ці позиції. Після цього буде спроба підняти в повітря авіацію і відбомбити як наші укріплення на фронтах, так і мирні міста. Для багатьох путінських летунів ця спроба буде останньо". Думка.
Виходити треба з того, що недоімперія в силу своєї людоїдської природи і культу смерті, що роздмухується, практично нечутлива до втрат. Зараз вони втрачають по 800 і більше людиноодиниць на добу, і нічого! Ні масового засудження варварської війни, що розв'язана проти України, ні навіть спроб щось змінити в тактиці бойових дій.
Натомість недоімперія вкрай болісно ставиться до поразок, які не можна приховати чи заговорити. Навіть відсутність просування з урахуванням російської істеричної манії величі сприймається як поразка, тому тамтешні пропагандисти співають про якісь проривні наступи аж на кілометр.
А ще вожді недоімперії — фетишисти, забобонні фаталісти та шалені нумерологи. Тому постійно танцюють навколо дат, збігів, символів та прикмет. Відповідно, на дату вторгнення Кремлю на чолі з Путіним необхідно щось, що можна втюхати електоральній клієнтурі як військовий успіх.
Виходячи з цього, у двадцятих числах лютого слід чекати ракетно-дронової атаки, причому помітна частина ударів буде здійснена по наших позиціях ППО та ПРО. Наразі агресор намагається активно виявляти ці позиції. Логічно, що після цього буде спроба ворога підняти в повітря авіацію і відбомбити як наші укріплення на фронтах, так і мирні міста. Гарантовано, що для багатьох путінських летунів ця спроба виявиться останньою (саме для цього союзники терміново везуть нам комплекси ППО).
Одночасно на Донбасі, а також на півдні у бік Запоріжжя та Миколаєва будуть масово кинуті сили з мобілізованих з великою кількістю старої, але рухомої та стріляючої бронетехніки. Чекаю на провокації з боку Білорусі — або позначення переходу держкордону, як мінімум, або обстріли нашої території. Все це задля відволікання українських сил оборони.
Максимум, чого може досягти агресор, за моїми оцінками, це те, що наші відійдуть із Бахмута та Вугледару, а також можуть бути тактичні відходи глибиною 5-10 км на інші напрямки. Це не катастрофа, бо там маємо підготовлені оборонні позиції.
Далі місяць-два будуть запеклі позиційні бої, в яких завдання ЗСУ — максимально виснажити супротивника, а після цього мають підійти наші підготовлені та екіпіровані на Заході резерви. На натівських танках та іншій бронетехніці за значної підтримки авіації. Передбачається, що це забезпечить справжні, на 30-50 км прориви фронту, та звільнення наших територій як на Донбасі, так і на півдні у бік Азовського моря та Криму.
Це стане основою для переговорів про припинення бойових дій (зауважте — не про припинення війни!). Не факт, що ці переговори завершаться якимось результатом, але те, що вони відбудуться, на мій погляд, майже неминуче.