Брехня від Спартака Субботи. Чому Україна виявилася такою вразливою перед самозваним психологом
"Тендiтними і вразливими виявилися не тільки клієнти "психіатра-психотерапевта", а все суспільство. Спартак Суббота затопив наш умовний корабель своєю брехнею, і тепер залишається тільки дивуватися (або журитися), наскiльки у багатьох місцях цей корабель потiк". Думка
Спартаком Субботою накрило всіх. І Аспен інститут, і ініціативу дружини президента з ментального здоров'я, і топові ЗМІ, і академічну науку, і професійну спільноту, і батьків незліченних підлітків, для яких ця вельми незріла людина, як з'ясовується, була "сонцем" та "батею".
Тендітними та вразливими виявилися не лише клієнти "психіатра-психотерапевта", а цілі інститути, все суспільство. Спартак Суббота затопив наш умовний корабель своєю брехнею, і тепер залишається тільки дивуватися (або журитися), наскiльки у багатьох місцях цей корабель потiк.
Хоча сором і провину через оприлюднені обставини відчувають багато людей, справжній винуватець цієї історії один — С. Суббота. Це його афера, його успішний успіх, цілеспрямовані зусилля.
А ось відповідальність за розгрібання наслідків справді лежить на кожному, хто переймається, для кого кейс С.Субботи значущий з тих чи інших причин.
Етична комісія НПА розгляне цей кейс у межах встановленої процедури та повноважень. Але це мала частина рішення.
Ліцензування послуг у сфері ментального здоров'я, про яке багато сказано у ці дні, гостро необхідне.
Але цього мало. С.Суббота показав, як легко та невимушено можна зламати систему. Так, ця система була дірява, так і Спартак — не Арсен Люпен, і ми знаємо чимало шахраїв, які обманювали системи і крутіше.
Аферисти у суспільстві — як хижаки у лісі, не переведуться.
Нам потрібно думати не лише про процедури контролю, а й про те, заради чого цей контроль. Заради безпеки? Заради можливості довіряти та жити, не зашиваючи гроші у труси, бо кругом шахраї? Заради свободи ризикувати і вигравати, не вдаючись до обману? Заради права на повне та достовірне знання про світ, у якому живемо?
Ось про що я думаю усі ці дні. Без відповідей на ці запитання, на мою думку, будь-яке рішення буде неповним — і політичне, і професійне, і етичне, і правове, і будь-яке ще.