Світлана Чуніхіна

Для більшості росіян війна, що триває, — це злочин без жертви, пише психологиня Світлана Чуніхіна. Просто тому, що вони не сприймають Україну, як щось чуже, а отже — немає нікого "іншого", кому можна нашкодити.

Соціальною опорою війни в Росії є еліта, яка постійно прагне експансії, стверджує психологиня Світлана Чуніхіна. А парасолька для цієї експансії — наявність у кремлівського режиму ядерної зброї, і нічого більше.

Насправді Росія воює не за території, не за вплив, не за ідею. Її мета в Україні — посіяти страх, що доводить політична психологиня Світлана Чуніхіна.

"Інтелектуалам після цієї війни знайдеться багато роботи в тому, щоб детально описати процес зародження та консолідації фашизму. Не в загальних рисах, а детально, предметно та за стадіями. З чіткою класифікацією симптомів, помітивши які, потрібно терміново до "лікаря". Думка.

"Тендiтними і вразливими виявилися не тільки клієнти "психіатра-психотерапевта", а все суспільство. Спартак Суббота затопив наш умовний корабель своєю брехнею, і тепер залишається тільки дивуватися (або журитися), наскiльки у багатьох місцях цей корабель потiк". Думка

"Рани, завдані нам війною, неможливо лікувати, доки не настане мир. Зараз вони стали нагноюватися. Стало більше ненависті всередині спільноти — по горизонталі та по вертикалі". Думка.

"Історія дівчинки зі скакалкою в Івано-Франківську — показова не з морального боку, а з практичного. Ось є публічний простір, який належить усім людям, він публічний. А ось є дві людини, які хочуть цей простір використати кожен по-своєму. І так сталося, що їхні інтереси не співпали, а навпаки — взаємовиключні. Дівчинка хоче рух, жінка хоче спокою". Думка.

"Кейс Арестовича показовий у тому сенсі, що природа лідерства у світі стрімко змінюється". Думка.

"Путін — чекіст. І його психіка досить плоска. Тому для нього особисто ідея ядерного попелу, після якого немає нічого, не має жодного сенсу. Зате він любить страшилки". Думка.

"Путін увійшов у вік "дідуся всіх жовтенят". Його режим конституюється поглядом ззовні, поглядом лаканівського Іншого. Там немає нічого, крім уявної боротьби. Забери з російського дискурсу Інших, і там залишиться одна порожнеча". Думка.