Шалені кошти. Як Україна може заробити на відключенні Німеччини від ядерної енергетики

На початку квітня віцеканцлер Німеччини та міністр економіки Роберт Габек приїжджав до України, щоб обговорити питання відновлення України. І закріпити свою позицію у підтримці українців.

За трохи понад рік війни німці переоцінили ставлення до військової допомоги нашій країні. На щастя, на наш бік. Тепер і зброя з Бундесверу їде набагато швидше, і українські військові мають змогу пройти навчання у ФРН.

Зрушення у співпраці є і в галузі енергетики та відновлювальних джерелах енергетики.

Наприкінці березня Німеччина заявила, що розглядає модернізацію української ГТС для транспортування водню. Ба більше, німці готові добряче доплачувати за українське біопаливо – 400 євро за 1000 м³ метану, виробленого з відходів, і приблизно 100 євро за 1000 м³ біометану з силосу кукурудзи, жому чи цукрових буряків.

Як на мене, дуже хороша перспектива, адже, потенціал біогазу з цієї сировини – є 3,8 млрд кубометрів, з силосу кукурудзи — 2,7 млрд кубометрів, з інших відходів тваринництва та переробної промисловості — 1,3 млрд кубометрів.

Щодо біоводню, то тут перспективи дуже хороші. За оцінками Національної академії наук України, загалом Україна може виробити близько 505 млрд м³

Зараз тема біологічного палива дуже актуальна, надто через війну в Україні, "аварії" на Північних потоках та відмову світу від блакитного палива на користь альтернативних джерел енергії.

Німеччина готова вкладатися в модернізацію української газотранспортної системи, аби закуповувати у нас біоводень. Не вірите в прагнення німців? Та, є новина, навіть 3, які тільки підсилюють німецький перехід до альтернативних джерел енергії.

1. Цього місяця ФРН зупинила 3 наймолодші реактори: Isaar-2 (ККІ 2) – Баварія, Emsland (ККЕ) – Нижня Саксонія, Neckarwestheim 2 GKN 2 – Баден-Вюртемберг. 15 квітня завершився термін дії ліцензії на експлуатацію електроенергії відповідно до Закону про атомну енергію (AtG). Німці анонсували цю подію ще наприкінці березня поточного року і назвали це "зеленим" проривом.
2. За повідомленнями німецького уряду, з початку 2023 року Німеччина повністю відмовилася від постачання енергоносіїв з Росії — вугілля, газу та нафти. Починаючи з 1 січня поточного року, до Німеччини більше не надходить російська нафта трубопроводом. За словами німецьких урядовців, це ще один важливий крок на шляху до екологічно чистого та антикризового енергопостачання.
3. Для Європи та Німеччини, зокрема, питання переходу до біоводню є кліматичним пріоритетом. У вересні уряд Німеччини зробив прорив у використанні поїздів на водневому двигуні. Таку інновацію запровадив залізничний оператор LNVG, відмовившись від потягів, які ходять на дизелі.

Для України ж це шанс вийти на європейський "зелений" ринок. Ми можемо задовольнити від 3 до 10% усього попиту Європи. Це шалені кошти, які Україна може заробити. І не лише це. Козир криється в українській ГТС, навіть у нинішньому вигляді.

Українська газотранспортна система – одна з найбільших у світі газотранспортних систем, яка виконує 2 функції:

• забезпечення природним газом споживачів в Україні;
• транзит природного газу до країн Західної та Центральної Європи.

І от саме задля транзиту "зеленого" водню чи біометану нам потрібно модернізувати ГТС.

У лютому 2021 року керівник групи міжнародної співпраці у сфері водню та енергетичного палива Німецького енергетичного агентства (dena) Кіліан Кроне заявив, що Україні потрібно провести модернізацію ГТС, щоб відкрити можливості для змішування водню з іншими енергоносіями для транспортування.

Чому українська газотранспортна система наразі не готова транспортувати водень

Проблема у металі, з якого сконструйовані труби. Коли чистий водень взаємодіє з металом – останній стає крихким. За таких умов існує ризик порушення цілісності труби. Відтак, наразі транспортування водню українською ГТС не є комерційно доцільним.

Лише після модернізації всіх гілок газотранспортної системи можна буде порушити питання водню. І тут йдеться не лише про Європу, але і внутрішнє споживання.

Коли Україна ступила на "зелений" шлях

22 грудня 2021 року (в день енергетика) відбулась презентація проєкту Водневої стратегії країни.

Формування цієї стратегії прописувалося в 3 етапах.

• 1-й етап або короткострокові цілі (2022-2025 рр.) – закладання фундаменту водневої енергетики і запуску експортного ринку зеленого водню;
• 2-й етап або середньострокові цілі (2026-2030 рр.) – диверсифікація первинних енергоносіїв за допомогою зростання обсягів виробництва водню;
• 3-й етап або довгострокові цілі (2031-2050 рр.) – швидке розширення ринку, зокрема експортної складової.

Навіть попри повномасштабне вторгнення РФ на територію України, ми не полишили ідею переходу до альтернативних джерел енергії. І це не лише плюс у наш бік, але і стимул для Європи підтримати нас.

Тепер – до електроенергії

Україна готова розширити експорт електроенергії у Німеччину. 11 березня 2022 року наша країна стала частиною європейської енергетичної системи ENTSO-e, а вже у червні 2022 року розпочала експорт електроенергії. З 11 жовтня 2022 року до 12 квітня 2023 року експорт був припинений у зв’язку з обстрілами РФ енергетичних об’єктів на території України.

7 квітня цього року міністр енергетики України Герман Галущенко підписав розпорядчий документ, який дозволяє розпочати процес відновлення експорту електроенергії в умовах профіциту генеруючої потужності.

У понеділок, 10 квітня, відбувся аукціон з розподілу 80 МВт пропускної спроможності міждержавного перетину у напрямку Польщі на 12 квітня та вперше – у Молдову на день постачання 11 квітня.

З 17 квітня Україна розпочала експорт електроенергії до Словаччини.

За результатами аукціону було розподілено 51% (330 з 650 МВт) всієї доступної пропускної спроможності мереж у цьому напрямку серед чотирьох учасників.

На черзі і Німеччина. Про заплановану кількість електроенергії ні Україна, ні Німеччина не заявили, але маємо надію, що саме четвертою країною зі списку Укренерго буде ФРН. Для нас це ще один шанс заявити про себе на міжнародному рівні, для Європи – остаточно відокремитися від РФ, але забезпечити власні потреби.