Або НАТО, або ядерний статус. Інші формати безпеки України не працюють
"США готові вступитися силою за союзників у тихоокеанському регіоні для недопущення війни, а на європейському континенті вирує найбільша війна століття, але ми чуємо про "складності" з передаванням нам далекобійних ракет, літаків і танків". Думка
Ми дуже вдячні за допомогу улюбленим союзникам, але варто нагадати, що вона не здійснюється як жест доброї волі.
Коли Захід наполягав на повному ядерному роззброєнні нашої армії, то брав на себе колективне зобов'язання гарантувати нам безпеку, але його не було реалізовано заздалегідь, а допомога є частиною цих зобов'язань.
Подальші дієві гарантії уникнення війни можуть бути лише в конкретних формах: вступ України до НАТО або відновлення ядерного статусу.
Інші пропозиції щодо безпеки та переговорів про мир сприймаються нами як черговий Будапештський меморандум, а для РФ — зелене світло до підготовки до другого раунду війни.
У світі склався очевидний перекіс, який полягає в тому, що США готові вступитися силою за союзників у тихоокеанському регіоні для недопущення війни, а на європейському континенті вирує найбільша війна століття, але ми чуємо про "складнощі" з передаванням нам далекобійних ракет, літаків і танків.
А західна преса обговорює можливі скорочення допомоги, залежно від успіхів у звільненні наших територій.
Ціна успіхів, зі свого боку, прямо залежить від уже поставлених типів озброєнь і озброєння, яке досі поставляється.
Тому нашим улюбленим союзникам настав час повертатися на землю, приймаючи те, що з одного боку, наші солдати платять кров'ю за безпеку в Європі, а з іншого, що ця кров ллється, зокрема, через західну політику останніх десятиліть і не виконані ними обіцянки.